Рішення № 17912147, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/361

10.08.11

За позовом:

Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (Товариства з обмеженою відповідальністю)

До відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»

Про:

стягнення боргу в розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники:

Позивача:

Хомяков С.М., керівник

Відповідача:

не з’явився

У судовому засіданні 10.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Фірма «Союз-Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»про стягнення боргу за надані послуги в розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 14.06.2011 порушено провадження у справі № 61/361 та призначено її розгляд на 03.08.2011.

В судове засідання 03.08.2011 представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, але через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому позовну вимогу визнав повністю.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи № 61/361 на 15 днів, яке відповідно до ст. 69 ГПК України, було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 10.08.2011.

В судове засідання 10.08.2011 з’явився представник позивача, надав суду додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2011. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалою від 14.06.2011 документів не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2009 між Фірмою «Союз-Віктан»ЛТД (Товариством з обмеженою відповідальністю) (надалі також –позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»(надалі також –відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 15/05, відповідно до предмету якого (п. 2.1.) постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору поставки для організації поставки кожної окремої партії товару покупець направляє постачальнику замовлення (додаток № 2), складеної на підставі специфікації (додаток № 1). Постачальник зобов’язаний поставити згідно цього договору товар відповідно до направленого покупцем та прийнятого постачальником замовлення (додаток № 2), в якому повинно бути обов’язково зазначено: кількість товару з поділом по асортименту, бажана дата доставки товару, адреса доставки товару. Замовлення може бути направлено покупцем постачальнику за допомогою засобів факсимільного зв’язку, електронної пошти.

Згідно з п. 3.1.1. договору, постачальник зобов’язується своєчасно поставити товар в місце поставки, в кількості та якості відповідно до прийнятого замовлення та умов цього договору.

Пунктом 3.2.1. договору встановлюється, що покупець зобов’язується прийняти поставлений відповідно до умов цього договору товар у місце поставки і сплатити його вартість відповідно до розділу 8 даного договору.

Відповідно до п. 8.2.1. договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту фактичної дати поставки. Оплата здійснюється в національній валюті України (п. 8.2.2.)

Згідно з положеннями додаткової угоди № 3 до договору поставки № 15/05 від 15.05.2009, сторони домовились доповнити статтю 8 договору пунктом 8.2.3. наступного змісту: „8.2.3. за взаємною згодою сторін покупець, для виконання грошових зобов’язань за договором, може видати постачальнику вексель, на суму вартості поставленого товару, за вирахуванням суми акцизного збору, включеного у вартість товару та ПДВ”.

Судом встановлено, що позивач, у відповідності до взятих на себе за договором поставки зобов’язань, здійснив постачання відповідачу продукції на загальну суму 379 080 398 грн. 02 коп., яка була частково оплачена в сумі 376 182 624 грн. 87 коп., у тому числі шляхом видачі простих векселів на загальну суму 80 000 000 грн.

Зокрема, досліджено, що згідно з актом прийому передачі простих векселів № 1 від 10.07.2009 відповідач передав, а позивач прийняв 20 простих векселів, серед яких значиться під № 20 простий вексель серії АА № 1650912, дата складання 10.07.2009, дата погашення 09.07.2010, на суму 4 000 000 грн. 00 коп., стягнення суми за яким і є предметом спору, що переданий на вирішення суду у даній справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, що укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Судом встановлено, що зазначену умову було передбачено сторонами у договорі шляхом підписання додаткової угоди № 3 до договору поставки № 15/05 від 15.05.2009.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Судом враховується, що позивачем 03.06.2011 було направлено на адресу відповідача претензію № 95, якою позивач просив оплатити заборгованість, підтверджену простим векселем серії АА № 1650912, отриманим позивачем по Акту № 1 від 10.07.2009 на загальну суму 80 000 000 грн. 00 коп. зі строком платежу –09.07.2010.

У відповідь на претензію відповідачем у листі від 06.06.2011 повідомлено, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі та на поточний час не має можливості погасити заборгованість.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи, що Закон України «Про обіг векселів в Україні», Женевська Конвенція 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Женевська Конвенція 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, не містять вказівки на те, що сума заборгованості за неопротестованим векселем може бути одержана виключно через банк, вимоги позивача щодо стягнення коштів за векселем серії АА № 1650912 на суму 4 000 000 грн. 00 коп., є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»(04050, м. Київ, вул. Артема, 103, в літ. А, код ЄДРПОУ 36411407) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (Товариства з обмеженою відповідальністю) (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38 б, к. 12, код ЄДРПОУ 207496226550) заборгованість за простим векселем серії АА № 1650912 на загальну суму 4 000 000 (чотири мільйони) грн. 00 коп., державне мито в розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.М. Івченко

Дата підписання рішення: 15.08.2011