Рішення № 17910549, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/19610.08.11 Господарський суд м.Києва у складі колегії суддів, головуюча суддя Ягічева Н.І., судді Любченко М.О., Шаптала Є.Ю., за участі секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національного університету “Львівська політехніка”

до Львівської обласної ради

про: визнання недійсним п.2 додатку до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність»в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків № 1, №3, № 5 по вул.Князя Романа у м.Львові

Головуючий суддя Ягічева Н.І.Суддя Любченко М.О.

Суддя Шаптала Є.Ю.

за участю уповноважених представників:

від Прокуратури не зявились;

від Позивача-1 ОСОБА_1 (дов. №512 від 14.01.2011р.);

від Позивача-2 не зявились;

від Позивача-3 ОСОБА_2 (дов. № 4 від 10.10.2009р.);

від Відповідача ОСОБА_3 (дов. №01-вих-227 від 03.08.2011р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національного університету «Львівська політехніка»звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Львівської обласної ради про визнання недійсним п.2 додатку до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність»в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків № 1, №3, № 5 по вул.Князя Романа у м.Львові

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: копію звернення Національного університету «Львівська політехніка»№ 64-01-559 від 13.04.2010р., копію листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 28.04.2010р. № 3824, копію свідоцтва про реєстрацію права власності на будинок № 1 на вул. Князя Романа у місті Львові, копію свідоцтва про реєстрацію права власності на будинок № 3 на вул. Князя Романа у місті Львові, копію свідоцтва про реєстрацію права власності на будинок № 5 на вул. Князя Романа у місті Львові, копію ухвали Львівської обласної ради від 04.06.1992 року № 236 «Про обласну комунальну власність», копію листа командуючого військами Прикарпатського військового округу від 25.10.1965р., копію акту приймання-передавання від 25.08.1968р., копію листа Львівського Ордену Леніна політехнічного інституту від 06.03.1973р., копію листа Міністерства освіти України від 02.04.1999 р., копію листа Міністерства економіки України від 09.04.1999р., копію державного акту про право постійного користування землею № 004808-10103019, копію подання прокуратури Львівської області від 14.05.2010р., копію листа управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 01.06.2010р., копію листа управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 30.07.2010р., установчі документи позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 12, 29, 32-36, 53, 54-57, 61, 64, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

20.05.2011р. від Національного університету «Львівська політехніка»надійшли додаткові письмові пояснення до позовної заяви та додаткові документи, а саме: копія ухвали Львівської обласної ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992р., копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6327507 від 26.01.2005р., копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6327744 від 26.01.2005р., копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6327922 від 26.01.2005р., копію акту приймання-передачі спору від 25.08.1968р., копію державного акту на право постійного користування землею від 01.02.2001р., копію листа № 65-01-625 від 15.11.1994р., копію листа № 62-01-272 від 16.12.1994р., копію листа Львівської міської ради № 24/08-535 від 04.09.1995р., копія листа Міністерства економіки України № 23-23/511 від 09.04.1999р., копію листа Львівської обласної ради № 02 вих-206 від 12.03.2010р., копію листа Львівської обласної ради № 665 від 01.06.2010р., копію листа Львівської обласної ради № 1218 від 30.07.2010р., копію листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 01.10.2010р., статутні документи Національного університету «Львівська політехніка», докази направлення пояснень сторонам по справі.

24.05.2011р. від представника Верховної Ради України надійшли письмові пояснення по суті справи.

26.05.2011р. від в.о. Заступника прокурора Львівської області через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії договорів підряду, копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт, копії актів приймання виконаних робіт, копії актів приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості всього на 527 аркушах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2011р., зобовязано Відповідача надати відзив на позов з доказами направлення відзиву Позивачу.

В судовому засіданні 08.06.2011р. від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надійшли письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких Міністерство освіти і науки, молоді та спорту підтримало позовні вимоги та просило задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, Міністерством було надано письмове підтвердження про те, що Національний університет «Львівська політехніка»є юридичною особою, утримується за рахунок коштів державного бюджету та знаходиться у підпорядкуванні Міністерства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2011р. зобовязано Відповідача надати відзив на позов з доказами направлення відзиву Позивачу.

21.06.2011р. через канцелярію суду від представника Верховної Ради України надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Верховної Ради України.

В судовому засіданні 22.06.2011р. представник Прокуратури надав копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 16.05.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 22.06.2011р. від представника Національного університету «Львівська політехніка»надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду від 22.06.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу, відкладено розгляд справи на 08.07.2011р. та зобовязано Відповідача надати суду: письмовий відзив на позов, докази направлення відзиву Позивачу; інформацію та документи на підтвердження позиції щодо розміщення структурних підрозділів Обласної державної адміністрації на момент прийняття ухвали сесії Львівської обласної ради народних депутатів від 04.06.1992р. за №236 у частині приналежності будівель за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, №1, 3, 5.

08.07.2011р. від Національного університету «Львівська політехніка»через канцелярію суду надійшло клопотання про доручення доказів, а саме: копія Рішення Львівської міської ради народних депутатів від 29.08.1991р. № 336 «Про перейменування вулиць і площ в м.Львів», адвокатський запит № 24/06-11-2 від 24.06.2011р., копію листа Державного архіву Львівської області від 29.06.2011р. № 507/01-22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2011р. відкладено розгляд справи для вирішення питання про колегіальний розгляд справи.

Господарським судом міста Києва 08.07.2011р. винесено окрему ухвалу стосовно Львівської обласної ради.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Ягічева Н.І. (головуюча), судді Любченко М.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2011р. розгляд справи призначено на 10.08.2011р.

11.07.2011р. від Львівської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача за наявними матеріалами справи, у звязку з неможливістю направлення в судове засідання повноважного представника Відповідача.

29.07.2011р. від Львівської обласної ради через канцелярію суду надійшло повідомлення про вжиття заходів для забезпечення неухильного та своєчасного виконання ухвали суду на підставі окремої ухвали суду.

08.07.2011р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у звязку з пропущення строку позовної давності.

Представники Верховної Ради України та Національного університету «Львівська політехніка»в судовому засіданні 10.08.2011р. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні 10.08.2011р. заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити в їх задоволенні.

Представники Прокуратури Львівської області, Міністерства освіти і науки України в судове засідання не зявились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені по час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Львівської області проведено перевірку за зверненням ректора Національного університету "Львівська політехніка", щодо законності оформлення права спільної власності територіальних громад області на будинки №№1, 3 та 5 на вул. Князя Романа у місті Львові, які використовуються для забезпечення навчального процесу вказаного вузу.

Перевіркою встановлено, що 04.06.1992 року сесією Львівської обласної ради народних депутатів було прийнято ухвалу №236 "Про обласну комунальну власність" , якою віднесено до обласної комунальної власності будинки і споруди, в яких розміщені і функціонують обласна Рада народних депутатів та обласна державна адміністрація і їх підрозділи, обласні та регіональні організації, згідно з додатком до ухвали.

У додатку до вищевказаної ухвали сесії Львівської обласної Ради народних депутатів від 04.06.1992 року №236 визначено перелік будинків і споруд, віднесених до обласної комунальної власності.

Згідно п.2 вказаного додатку до переліку будинків і споруд, віднесених до обласної комунальної власності, включено будинки №№1, 3, 5 по вул. Князя Романа в м. Львові, а в обґрунтування власності зазначено розміщення структурних підрозділів обласної державної адміністрації.

26.01.2005 року Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було проведено державну реєстрацію права власності Львівської обласної ради на будинки №1, №3, №5 по вул. Князя Романа у м. Львові на підставі вищевказаної ухвали Львівської обласної ради №236 від 04 червня 1992 року, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.01.2005 року, виданими Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за номерами 6327507, 6327744, 6327922.

14.05.2010 року прокуратурою Львівської області на ім'я начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради внесено подання з вимогою вжити заходів, спрямованих на усунення вищевказаних порушень закону, яке 04.06.2010 року було розглянуто на засіданні комісії з питань комунального майна та приватизації Львівської обласної ради, за результатами чого комісією вирішено відхилити подання прокуратури області та винести на розгляд чергової сесії Львівської обласної ради проект рішення "Про внесення змін до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 14.06.1992 р. №236 "Про обласну комунальну власність".

За результатами розгляду 06.07.2010 року вказаного проекту на засіданні Львівської обласної ради, рішення не було прийнято.

У звязку з вищевикладеним в.о. Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави, в особі Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України та Національного університету «Львівська політехніка»звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсною ухвали Львівської обласної ради від 04.06.1992р. № 236 «Про обласну комунальну власність»в частині віднесення (передачі) до обласної комунальної власності будинків №№ 1,3 та 5 на вул.Князя Романа у місті Львові.

Крім того, позицію стосовно винесення ухвали сесії Львівської обласної Ради від 04.06.1992 р. №236 з перевищенням повноважень було засвідчено листом Міністерства економіки України від 09.04.1999р. №23-23/511 та листом Міністерством освіти України від 02.04.1999 р. №1/10-428 у відповідь на звернення голови Львівської обласної державної адміністрації до Кабінету Міністрів України з приводу передачі будинку №1,3,5 по вул. Князя Романа у м. Львові до комунальної власності Львівської області.

Зокрема, у своєму листі №23-23/511 від 09 квітня 1999 року Міністерство економіки України вказало, що для позитивного вирішення питання передачі вказаного об'єкту до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області необхідно було подати до Мінекономіки України відповідні документи у порядку, визначеному Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», що не було вчинено у встановленому законодавством порядку.

Крім того, листом управління житлового господарства Львівської міської Ради від 04.09.1995р. №24/08-535 було підтверджено, що будинок №№ 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові не належить місцевим Радам, а знаходиться на балансі Державного університету "Львівська політехніка".

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на правомірність передачі Львівською обласною радою до комунальної власності будинків №№ 1,3 та 5 на вул.Князя Романа у місті Львові. Крім того, Відповідач заперечив позовні вимоги, з огляду на пропущення строків позовної давності Відповідачем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР №1879-р від 15 серпня 1966 р. "Про передачу приміщення округом" будинки №№1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові були передані на баланс Львівського політехнічного інституту.

25 вересня 1968 року вказані будинки №№ 1, 3, 5 на вул. Князя Романа у м. Львові на підставі вищевказаного розпорядження Ради Міністрів СРСР №1879-р від 15 серпня 1966 р. та рішення Міністра оборони Союзу ССР №140/249 від 08.08.1966 року були передані Львівському політехнічного інституту, що підтверджується Актом приймання-передачі споруд Міністерства оборони СРСР в місті Львові на вул. Ватутіна №1, 3, 5 і вул. Бехтерева №2.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1993 р. № 646 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів»створено Державний університет «Львівська політехніка»на базі Львівського політехнічного інституту, який відповідно до статуту є правонаступником Львівського Львівського політехнічного інституту та Державного університету «Львівська політехніка».

Вищевказані будинки №№ 1, 3, 5 на вул. Князя Романа у м. Львові відповідно до статутної діяльності Національного університету "Львівська політехніка" використовуються з 1968 року і по даний час як учбові корпуси для забезпечення навчального процесу.

Після передачі будинків №№1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові на баланс Національному університету "Львівська політехніка", за рахунок державних коштів університетом були здійснені роботи з реконструкції, прибудови, капітального ремонту і протипожежного захисту даних будівель, підсилення фундаментів та несучих конструкцій, що підтверджується наданими в матеріали справи договорами підряду, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних та будівельних робіт.

01 лютого 2001 року департаментом землеустрою та планування забудови міста Львівської міської Ради відповідно до ухвали Львівської міської Ради від 27.01.2000р. №473, видано державний акт на право постійного користування землею для обслуговування навчального корпусу №19 на вул. Князя Романа №1, 3 та навчального корпусу №20 на вул. Князя Романа, 5 у м. Львові.

Національний університет "Львівська політехніка" є навчальним закладом в системі вищої освіти в Україні. Відповідно до статуту Національного університету "Львівська політехніка", затвердженого міністром освіти і науки України, університет засновано на загальнодержавній власності та підпорядковано Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.

Статтею 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що вищий навчальний заклад державної форми власності - це вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.

Відповідно до Статуту Національного університету «Львівська політехніка»майно університету складається з основних фондів, оборотних коштів та інших активів, вартість яких відображається в його балансі. Майно університету є державною власністю, належить йому на праві оперативного управління, як майно, вартість якого була відображена в балансі університету на момент його створення, майно не може бути передане органами виконавчої влади будь-яким органам, підприємствам, установах, організаціям.

Вказане вище зумовлює до висновку про належність будівель №№ 1,3,5 по вул. Князя Романа у м. Львові до державної власності в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, які знаходяться в оперативному управлінні НУ «Львівська політехніка».

Даний висновок підтверджується, крім того, й листом Міністерства освіти і науки України № 14/5-229 від 26.05.2011р., відповідно до якого Національний університет «Львівська політехніка»є юридичною особою, утримується за рахунок коштів державного бюджету і знаходиться у підпорядкуванні міністерства. Крім того, майно (будівлі, споруди інші основні засоби та матеріальні цінності), що знаходяться на балансі Національного університету «Львівська політехніка»на праві оперативного управління.

Крім того, пункт 2 оскаржуваної ухвали, суперечить ст. ст. 34, 35 Закону України «Про власність»(в редакції, що діяла на дату прийняття ухвали), постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», огляду на наступне.

Як встановлено зі змісту преамбули оскаржуваної ухвали Львівської обласної ради народних депутатів №236 «Про обласну комунальну власність»від 04 червня 1992 року, остання була прийнята відповідно до ст. 35 Закону України «Про власність», п. 4 постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до постанови Верховної Ради України від 05 березня 1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про Представника Президента України»та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05 листопада 1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)».

Постановою Верховної Ради Української PCP «Про введення в дію Закону Української PCP «Про власність»від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ було введено в дію Закон Української PCP «Про власність»з 15 квітня 1991 року.

Частиною 1 ст. 5 вищевказаної Постанови Верховної Ради Української PCP від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ було постановлено Раді Міністрів Української PCP до 1 травня 1991 року забезпечити з участю Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української PCP і власністю відповідно Кримської АРСР, областей, міста Києва. При цьому виходити з того, що у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва, крім майна підприємств, установ та організацій республіканського (АРСР), обласного, (міського) підпорядкування, повинно входити також майно підприємств, установ та організацій загальносоюзного і республіканського (Української PCP) підпорядкування, які передаються у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва.

Статтею 34 Закону України «Про власність»(в редакції, що діяла станом на винесення спірної ухвали) було визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність, зокрема, складало майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про власність»(в редакції, що діяла станом на винесення спірної ухвали) було визначено, що об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти.

Згідно до ст. 39 Закону України «Про власність»майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»(посилання на яку міститься в преамбулі спірної ухвали сесії Львівської обласної Ради від 04.06.1992р. №236) було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), а також установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Як вбачається з Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311, до власності областей передано, зокрема, об'єкти народної освіти, а саме: дошкільні виховні та позашкільні навчально-виховні заклади, середні загальноосвітні навчально-виховні заклади, педагогічні училища, школи-інтернати, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, будинки учителя, інститути удосконалення вчителів, методичні кабінети, фільмотеки, підрозділи по господарському обслуговуванню установ і закладів народної освіти, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Встановлений перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), є виключним і до часу винесення вищезгаданої ухвали сесії Львівської обласної Ради від 04.06.1992р. №236. жодних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 не вносилось.

Таким, чином, суд приходить до висновку про незаконність передачі будівель №№ 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові, які були передані позивачу, перебувають в державній власності на праві оперативного управління і на балансі НУ «Львівська політехніка», використовуються останнім як державним вищим навчальним закладом для розміщення навчальних корпусів, а тому не могли бути передані в комунальну власність за рішенням Львівської обласної ради народних депутатів.

Крім того, п.2. додатку до ухвали сесії Львівської обласної ради №236 від 04 червня 1992 року суперечить ст. ст. 34, 35 Закону України «Про власність»(в редакції, що діяла на дату прийняття ухвали), постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», підпункту «а»пункту 5 постанови Ради Міністрів Української PCP від 28 квітня 1980 року № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд», ст. 52 Закону Української PCP «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування»(викладеного в новій редакції Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону Української PCP «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування»від 26 березня 1992 року № 2234-ХІІ), ст. ст. 39, 58 Закону України «Про освіту».

Пунктом 3 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»було установлено, що передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 p. N 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд»(ЗП УРСР, 1980 p., N 5, ст.43), з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

Підпунктом «а»пункту 5 постанови Ради Міністрів Української PCP від 28 квітня 1980 року № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд»було встановлено, що передача будинків і споруд провадиться:

а) міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішенням цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР, попередньо погодженим, відповідно, з міністерством, державним комітетом і відомством СРСР, виконавчим комітетом обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів. Міністерства, державні комітети і відомства УРСР, виконавчі комітети обласних. Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів приймають будинки і споруди, які передають їм міністерства, державні комітети і відомства СРСР, за попередньо погодженими рішеннями.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту»від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ було визначено органи державного управління освітою в Українській PCP, зокрема, Міністерство народної освіти Української PCP; Міністерство вищої освіти Української PCP.

Згідно до ст. 39 Закону України «Про освіту»було визначено, що автономія надається вищому навчальному закладу в установленому порядку відповідно до акредитації і передбачає додаткові права закладу, зокрема, на власність на будівлі, техніку, інше належне йому майно.

Частиною 2 ст. 58 Закону України «Про освіту»було передбачено, що вилучення земель, основних фондів навчально-виховних закладів республіканського значення провадиться за згодою Верховної Ради Української PCP, інших - за згодою місцевих Рад народних депутатів.

Оскільки Львівський політехнічний інститут, правонаступником якого є Національний університет «Львівська політехніка», відносився до загальнодержавної (республіканської) власності, рішення про вилучення та передачу будинків № № 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові, які перебували на балансі на той час Львівського політехнічного інституту, могли бути прийняті Верховною Радою Української PCP та Міністерством вищої освіти Української PCP, якому підпорядковувався вищевказаний Львівський політехнічний інститут, а Львівська обласна рада народних депутатів могла тільки прийняти рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності вищевказаних об'єктів нерухомого майна.

Рішень Верховної Ради Української РСР, Міністерства вищої освіти Української РСР щодо передачі будинків № № 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові до комунальної власності обласних рад в матеріали справи не надано.

Крім того, вказані будинків № № 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові не підлягають відчуженню з державної власності з огляду на Закон України «Про приватинзацію», яким передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з державного бюджету, не підлягають приватизації.

Частинами 3, 4 ст. 58 Закону Української PCP "Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування" (в редакції станом на дату винесення спірної ухвали) було передбачено, що спори про поновлення порушених прав, що виникають в результаті дій чи бездіяльності органів місцевого та регіонального самоврядування, вирішуються в суді або арбітражному суді. Правові акти органів місцевого та регіонального самоврядування, прийняті ними з порушенням Конституції та законодавства України, можуть бути зупинені місцевою державною адміністрацією до вирішення питань про їх законність в судовому порядку.

Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції, яка діє на сьогоднішній день) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як зазначено у ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 20 ГК України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність звернення Позивача до суду із захистом свої порушених прав.

Як вбачається з п.2 Додатку «Перелік будинків і споруд, віднесених до обласної комунальної власності»до ухвали № 236 від 04.06.1992р. щодо будинків № 1-5 по вул. Князя Романа, зазначене найменування користувачів будинків «колишній будинок правосуддя», а обґрунтування власності - «розміщення структурних підрозділів обласної державної адміністрації». Вказане твердження про розміщення структурних підрозділів обласної державної адміністрації та те, що вказані будівлі є колишніми будинками правосуддя, спростовується наданим в матеріали справи листом Державного архіву Львівської області № 507/01-22 від 29.06.2011р., підписаним директором Державного архіву Львівської області, відповідно до якого повідомляється, що у документах Львівського облвиконкому за 1970-1980 роки відомостей про надання в користування Львівській обласній раді для розміщення її структурних підрозділів не виявлено. Одночасно, повідомляється, що у друкованих матеріалах архіву є відомості: по вул.Ватутіна, 5 у 1973р. Відділ електронно-вимірювальних приладів Львівського Політехнічного інституту.

Відповідно до Рішення Львівської міської ради народних депутатів від 29.08.1991р. № 336 «Про перейменування вулиць і площ в м.Львові», вул.Ватутіна було перейменовано в вул. Князя Романа.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, колегія суду приходить до висновку про те що, п.2 додатку до ухвали Львівської обласної ради №236 від 04 червня 1992 року «Про обласну комунальну власність»в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків №№ 1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові не відповідає законодавчим актам та прийнятий з перевищенням наданих Львівській обласній раді народних депутатів повноважень, а тому підлягає визнанню недійсним.

Суд не приймає заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в яких Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимогах з огляду на пропущення Позивачем строків позовної давності з огляду на наступне:

Судом враховано, що Прокуратурою Львівської області зазначені у позовній заяві порушення могли бути виявлені саме при проведенні перевірки в ході реалізації наданих законом повноважень.

Відтак, строк позовної давності при подані позову Заступником прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної ради України, Міністерства освіти і науки України, Національного університету «Львівська політехніка»до Львівської обласної ради про визнання недійсним п.2 додатку до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів №236 від 04 червня 1992 року «Про обласну комунальну власність» не порушений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національного університету “Львівська політехніка” до Львівської обласної ради задовольнити.

2. Визнати недійсним п.2 додатку до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність»в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків № 1, №3, № 5 по вул.Князя Романа у м.Львові

3. Стягнути з Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 19340661) в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя (головуюча) Н.І. Ягічева

Суддя М.О. Любченко

Суддя Є.Ю. Шаптала