Рішення № 17910555, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/26227.07.11 За позовомПідприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського райст» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»

Простягнення 44015,71 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом підприємство споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського райст»до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерготрейд»про стягнення 44015,71 грн. за договором № 1/100Е від 18.12.2008 р., а саме: 39995,41 грн. основного боргу, 3226,96 грн. пені, 559,94 грн. інфляційних та 233,40 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності поставки природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/262 та призначено останню до розгляду на 27.06.2011 р..

Сторони представників до суду не направили. Позивачем направлено телеграму про відкладення розгляду справи.

Суд відклав розгляд справи на 13.07.2011 р..

У вказане засідання представник сторін не зявилися повторно.

Позивач направив суду телеграму з проханням здійснювати розгляд справи без участі його представника. Вимоги ухвал суду сторонами не виконано.

Ухвалою суду від 13.07.2011 р. розгляд справи було відкладено на 27.07.2011 р..

27.07.2011 р. у судове засідання зявився представник позивача та подав суду додаткові документи. Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

18.12.2008 р. між підприємством споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського райст»(споживачем) та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(постачальником) було укладено договір постачання природного газу № 1/100 КЕ (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобовязувався передавати, а позивач приймати та оплачувати природний газ в обсязі, в термін та в порядку, визначених Договором.

Загальна вартість газу, що реалізується, обумовлена у протоколі погодження ціни (Додаток № 1).

18.12.2008 р., 29.01.2009 р., 30.04.2009 р. сторонами підписано Додатки № 1 до Договору (протокол погодження ціни на природний газ), яким погоджено ціну газу, який постачається за Договором.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку:

- 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 24 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначено на підставі чинного законодавством (п.п. 4.3.1.);

- оплата планового та фактичного обсягів, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання, здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати позивачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу і при наявності обумовленого у п. 2.2.5. письмового повідомлення, відповідач зараховує її як передплату наступного періоду споживання природного газу (п.п. 4.3.2.).

13.01.2009 р. сторонами підписано додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої 100% місячного обсягу природного газу, вказаного в реєстрі, споживач сплачує постачальнику до 25-го числа місяця, попереднього місяця поставки планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ, визначену на підставі чинного законодавства.

01.12.2009 р. сторона укладено додаткову угоду до Договору, у якій наведено реєстр планового споживання природного газу на 2010 рік.

У матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків між сторонами (оригінал оглянуто у засіданні суду), відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 25.10.2010 р. склала 341,55 грн.

Відповідач виставив позивачу рахунок від 01.11.2010 р. на суму 40336,99 грн., який позивачем оплачено платіжними дорученнями № 2228 від 16.11.2010 р., № 2164 від 09.11.2010 р..

Газ на суму 39995,41 грн. поставлено не було (40336,99 грн. 341,55 грн.)

19.01.2011 р. рекомендованим листом позивач направив відповідачу претензію № 08, в якій просив погасити заборгованість за договором № 1/100 КЕ та перерахувати позивачу кошти в сумі 39995,41 грн.

Вказаний лист залишився без відповіді, а вимога без задоволення.

Проте, жодних доказів того, що відповідач продовжував постачати, а позивач приймати та споживати газ на умовах Договору матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що умовами Договору передбачена попередня оплата поставленого газу, а спірний Договір припинив свою дію, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині повернення передоплати за Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог Договору, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобовязання, мав певні обовязки перед платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 39995,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, судом враховано наступне. Зобовязання відповідача за Договором носить не грошовий, а товарний характер. У той же час, прострочення грошового зобовязання розпочалося, враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України, після семиденного строку з часу отримання відповідачем претензії про повергнення коштів.

Інфляційна складова становить 559,94 грн., а три проценти річних 233,40 грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У договорі № 1/100 КЕ від 18.12.2008 р. сторони не забезпечили виконання зобовязання постачальника шляхом сплати штрафних санкцій, зокрема, не передбачили застосування пені за недопоставку природного газу.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені, передбаченої Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, що затверджені наказом державного комітету України по нафті і газу від 01.11.1994р. № 355, у розмірі 5 578,21 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобовязання у вигляді пені, передбаченої вищезазначеними Правилами.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29, кв. 2, код 33240206) на користь підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського райст»(75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комсомольська, 157, код 01734253) 39995,41 грн. боргу, 559,94 грн. інфляційних, 233,40 грн. 3% річних, 407,89 грн. витрат по оплаті державного мита та 218,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 09.08.2011 р.