Рішення № 17909161, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/28802.08.11 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

Севастопольської міської ради

Про визнання права на приватизацію

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача-1: не з'явились

Від відповідача-2: не з'явились

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської ради, Севастопольської міської ради про:

- Визнання частково недійсним рішення Севастопольської міської Ради від 11.12.2002 №359 «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»(в редакції рішення від 15.05.2007 №1926) у частині будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою, загальною площею 69, 7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- Визнання незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про включення обєкту будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

- Визнати право ФОП ОСОБА_1 на приватизацію способом «викупу»обєкту будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради розглянути і прийняти рішення про включення об'єкту - будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем;

- Зобовязати Севастопольську міську раду після набрання рішенням суду законної сили на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради ухвалити перелік обєктів що підлягають приватизації способом викупу позивачем в частині, що стосується будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію об'єкту - будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач-1 та Відповідач-2 вимог ухвал суду не виконали, письмових пояснень не надали, в судові засідання своїх представників не направляли, хоча були належним чином повідомлені про час та день слухання справи.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважних представників Відповідача-1 та Відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача-1 та Відповідач-2 не надходило.

За таких обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2007 року між Комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нерухомого майна № 430, відповідно до умов якого Позивачу було передано в оренду нерухоме майно будівлю магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Термін дії договору встановлено до 20 жовтня 2011 року.

Згідно з п. 7.5 Договору, дія договору оренди припиняється внаслідок приватизації обєкта оренди Позивачем.

Обєкт належить Територіальній громаді м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю магазина, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002р., Наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №582 від 25.07.2007р. і зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради за реєстровим №3009 в реєстровій книзі від 23.08.2007р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Стаття 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», передбачає такий спосіб малої приватизації як викуп.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у ч. 1 ст.7 вказаного Закону, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців. Частинами 4, 5 статті 7 цього Закону передбачено, що для включення підприємства до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, покупець повинен подати до органу приватизації заяву, яку орган приватизації розглядає і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у ч.1 ст.7 цього ж Закону. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

При цьому, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у приватизації, що підтверджено і рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 про офіційне тлумачення окремих положень ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відповідно до якого відмова у приватизації можлива тільки у випадках коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, або є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, за винятком випадків, передбачених ст. 11 Закону про малу приватизацію та іншими законами, а саме приватизації шляхом викупу і цей винятковий випадок є обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Частиною 2 статті 289 ГК України передбачено право Позивача на приватизацію орендованого комунального майна шляхом викупу на умовах, визначених відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації»передбачено право викупу орендованого державного майна (будівля, споруда, приміщення), яке одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Наведеним спростовується повідомлення позивача листом відповідача-1 від 18.10.2010р. №4038 про те, що згідно з рішенням Севастопольської міської ради №359 від 11.12.2002 «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»(в редакції рішення від 15.05.2007 №1926) введені деякі обмеження і встановлена заборона на приватизацію обєктів комунальної власності, у тому числі будівель, що окремо стоять, на які відсутні документи, що встановлюють право, на користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим приватизація спірних приміщень не допускається.

Згідно з п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002рр. у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Судом встановлено набуття позивачем права на приватизацію способом викупу орендованої будівлі, стосовно якої орендарем вчинено поліпшення вартістю більш як 25% від залишкової вартості будівлі, а також відсутність прийняття Севастопольською міською радою рішення про включення будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку обєктів, які підлягають приватизації способом викупу, що є порушенням прав позивача, як орендаря.

Наявними є підстави для визнання частково недійсним рішення Севастопольської міської ради від 11.12.2002 №359 «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»(в редакції рішення від 15.05.2007 №1926) як такого, що суперечить приписам ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», а також таким, що не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.7 вказаного Закону, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст.2 та п.2 ч.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави, а однією з підстав для відмови в приватизації визначено наявність законодавчо встановленого обмеження на приватизацію.

Законом України «Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини» від 01.02.2005р. №2391-ІV, який був чинним на момент прийняття спірного рішення від 15.05.2007 №1926, запроваджено заборону на приватизацію памяток культурної спадщини на період до затвердження Верховною Радою України переліку памяток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Отже, зазначене законодавче обмеження у вигляді тимчасової заборони на приватизацію стосувалося виключно памяток культурної спадщини, а не будь-яких об'єктів культурної спадщини.

Це обумовлено тим, що відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Таким чином, правовий статус пам'ятки об'єкт культурної спадщини набуває лише з моменту занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а запроваджений Законом України «Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини»мораторій на приватизацію поширює свою дію лише стосовно тих об'єктів культурної спадщини, які зареєстровані у встановленому порядку (занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України).

Судом встановлено факт відсутності внесення спірного об'єкта приватизації до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (будівель, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави) та обумовлені цим відсутність включення спірного об'єкта до сфери правового регулювання Законом України «Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини».

Крім того, порядок занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України встановлено пунктами 12 та 13 Постанови КМ України від 27.12.2001 №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», згідно яких підставою для занесення об'єкта культурної спадщини як пам'ятки до Реєстру є затверджений науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини висновок спеціально створеної експертної комісії щодо об'єкта культурної спадщини.

Проте, з матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено наявність складання та затвердження відповідного експертного висновку щодо спірного об'єкта нерухомості.

Слід також зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України, а на момент відмови позивачу у приватизації (лист Фонду комунального майна Севастопольської міської ради від 18.10.2010 №4038) вже набрав чинності Закон України «Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»від 23.09.2008 №574, з якого вбачається, що спірна будівля магазину літ. «А» з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не включена до відповідного переліку пам'яток культурної спадщини по м. Севастополю.

Наведене додатково підтверджує відсутність законодавчо встановлених обмежень для реалізації позивачем, як орендарем, права на приватизацію орендованої будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Також суд звертає увагу на те, що дійсно, відповідно до п.30 ч.1 ст.26 та ч.6 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься затвердження на пленарних засіданнях переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, а доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Однак, судом рішення Севастопольської міської ради від 15.05.2007 №1926 «Про внесення доповнень та змін до рішення від Севастопольської міської ради 11.12.2002 №359 «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»визнано частково недійсним (в частині заборони приватизації будівлі-магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1) не з мотивів його прийняття органом місцевого самоврядування порушенням чи перевищенням наданої йому компетенції, а саме з підстав його невідповідності вимогам п.2 ч.3 та ч.5 ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»та п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002рр.

Позовна вимога про визнання незаконними дій органу приватизації відповідає змісту ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України, згідно яких одним із способів захисту є

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

В свою чергу, спір у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні підготовчі та приватизаційні дії підвідомчий господарським судам в силу вимог ст.12 ГПК України, відповідно до якого господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, тобто будь-які спори з питань приватизації майна незалежно від суб'єктного складу учасників спірних правовідносин (фізичні і юридичні особи-суб'єкти господарювання, суб'єкти владних повноважень тощо).

Але вимога Позивача про Зобовязання Фонд комунального майна Севастопольської міської ради розглянути і прийняти рішення про включення об'єкту та вимога Позивача про Зобовязання Севастопольську міську раду після набрання рішенням суду законної сили на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради затвердити перелік обєктів що підлягають приватизації способом викупу позивачем в частині, що стосується будівлі магазина, що окремо стоїть, з прибудовою загальною площею 69, 7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, підлягає задоволенню в наступній редакції:

- Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради підготувати проект рішення міської ради про включення обєкту будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) і передати цей проект на розгляд Севастопольської міської ради протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

- Зобовязати Севастопольську міську раду після набрання рішенням суду законної сили на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради розглянути і ухвалити рішення про включення об'єкту будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1)

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у позовній заяві підтверджуються доданими до них документами, а тому суд задовольняє позовну заяву.

Позивач в позовній заяві та судових засіданнях не просив повернути витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому зазначені витрати не відшкодовуються Позивачу.

Керуючись ст.ст. 33, п.1-1 ст.80, ст..ст. 82-85 Господарсько-процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради від 11.12.2002р. №359 «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»(в редакції рішення від 15.05.2007 №1926) у частині будівлі магазина літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код: 25750044) з розгляду заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) про включення будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації

Визнати право фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) на приватизацію шляхом викупу будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради підготувати проект рішення міської ради про включення обєкту будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) і передати цей проект на розгляд Севастопольської міської ради протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної силиЗобовязати Севастопольську міську раду після набрання рішенням суду законної сили на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради розглянути і ухвалити рішення про включення об'єкту будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1)

Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію об'єкту будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині вимоги про зобовязання Фонд комунального майна Севастопольської міської ради розглянути і прийняти рішення про включення об'єкту та зобовязання Севастопольську міську раду після вступу рішення суду до законної сили на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради затвердити перелік обєктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем в частині, що стосується будівлі магазину літ. «А»з прибудовою літ. «А», загальною площею 69, 7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 09.08.2011р.