Рішення № 17908893, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/25609.08.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до акціонерного страхового товариства «АИС-поліс»

про стягнення 23877, 12 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача: від відповідача: головний юрисконсульт ОСОБА_1. (довіреність № 1556-1/14 від 10.05.2011 року)

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного страхового товариства АИС-поліс»23877, 12 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 19-G-0353023 від 20.06.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «MAZDA 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 3302»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 01.03.2011 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 року порушено провадження у справі № 23/256 та призначено її розгляд на 21.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 09.08.2011 року.

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подало клопотання, відповідно до якого просило змінити назву відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Ухвалою суду від 09.08.2011 року змінено назву відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування № 19-G-0353023 від 20.06.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «MAZDA 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

03.11.2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по вулиці Артема, 1 в місті Дніпропетровську, автомобіль марки «MAZDA 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою Відділом державтоінспекції при УМВС України в Дніпропетровській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ГАЗ 3302»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), гр. ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2010 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «MAZDA 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавче дослідження у судового експерта Дроздова Юрія Володимировича. Згідно висновку № 1116/10/СК від 17.11.2009 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 25396, 64 грн.

Позивач страховим актом № 1015079 (115005) від 01.12.2010 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 23877, 12 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 2273 від 07.12.2010 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9126203 зі строком дії страхового покриття з 24.12.2009 року по 23.12.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9126203 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

01.03.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у розмірі 23367, 12 грн. (23877, 12 грн. - 510, 00 грн. франшиза). Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 23367, 12 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного страхового товариства «АИС-поліс»(04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20, ідентифікаційний код 44449921) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування у розмірі 23367 (двадцять три тисячі триста шістдесят сім) грн. 12 коп., 233 (двісті тридцять три) грн. 67 коп. - витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 96 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк