Рішення № 17908830, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/27028.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадей» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Столиця»

про стягнення 3756,60 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.08.2010р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 28 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадей»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Столиця»заборгованості в сумі 3756,60 грн. з них основного боргу 3012,50 грн., пені 248,18 грн., втрат від інфляції 175,69 грн. та 20% річних 320,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором № 042 від 17 серпня 2010 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.06.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.07.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2010 року між позивачем (надалі Виконавець) та відповідачем (далі по тексту Замовник) (разом - сторони), було укладено договір № 042 (належним чином засвідчена копія договору в матеріалах справи, надалі Договір або Договір послуг), згідно умов п.п. 2.1, 2.2. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести певну кількість рекламних кампаній в інтересах Замовника у встановлений строк, з використанням спеціальних конструкцій, за умови дотримання останнім фінансової дисципліни та інших своїх зобов'язань за Договором. Предмет Договору - рекламна кампанія, що передбачає оренду Замовником окремих рекламних площин на певний період часу за умови надання Виконавцем повного переліку додаткових послуг, що пов'язані з проведенням рекламної кампанії (поклейка, фотомоніторінг, екстендери тощо).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами послуги на загальну суму 3012,50 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 10-042-11 на суму 3012,50 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), при цьому, позивач стверджує, що взяті на себе зобовязання за Договором щодо оплати послуг Виконавця Замовник не виконав, наданого рахунку на оплату № 371 за листопад 2010 року від 1.11.2010р. не оплатив, внаслідок чого у останнього, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором на суму 3012,50 грн.

Позивач вказує, що внаслідок неоплати Замовником послуг Виконавця в повному обсязі останній, 14.12.2010р., 23.12.2010р. повторно та 22.04.2011р. втретє, в порядку досудового врегулювання спору направив відповідачу претензії на оплату заборгованості за Договором на суму 3591,83 грн. (копії претензій містяться в справі). Факт надсилання вимог позивачем про оплату рахунку № 371 за листопад 2010 року від 1.11.2010р. та нарахованих Виконавцем штрафних санкцій підтверджується чеком про відправку, зокрема претензії від 23.12.2010р. та поштовим повідомлення про вручення вимоги, зокрема претензії за 22.04.2011р. (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором по оплаті послуг Виконавця Замовник на його рахунок не провів, при цьому, на претензію від 22.04.2011р. відповідач надав лист-відповідь № 102 в якому проінформував Виконавця, що у Замовника відсутні підстави для задоволення викладених в претензії вимог (копія листа № 102 міститься в справі).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести певну кількість рекламних кампаній в інтересах Замовника у встановлений строк, з використанням спеціальних конструкцій, за умови дотримання останнім фінансової дисципліни та інших своїх зобов'язань за Договором.

Згідно п. 3.4.2. Договору Замовник зобовязаний у дводенний термін після закінчення місяця рекламної кампанії приймати отримані послуги, шляхом підписання відповідних Актів виконаних робіт (акти передаються Виконавцем) або надати мотивовану відмову від їх підписання протягом трьох днів з моменту отримання належним чином оформлених примірників Акту (по закінченню цього строку за відсутності вмотивованої відмови послуги вважаються наданими Виконавцем та прийняті Замовником без претензій по відношенню до їх обсягів та якості).

Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами послуги, що підтверджується підписаним та скріпленими печатками обох сторін актом виконаних робіт № 10-042-11 на суму 3012,50 грн.

Відповідно до п.п. 3.4.1., 4.7 Замовник зобовязаний вчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з Виконавцем за послуги на умовах 100% передплати послуг по Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження наданих Виконавцем в листопаді 2010 року послуг Замовник зі свого боку підписав акт виконаних робіт чим підтвердив виконання робіт позивачем, однак, рахунку на оплату № 371 за листопад 2010 року від 1.11.2010р. Замовник не оплатив, що, між іншим, відповідач не спростував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за Договором в частині надання Замовнику послуг за Договором, складанні актів прийому-передачі послуг та наданні їх на підписання та оплати, однак, Замовник, в повному обсязі роботи Виконавця не оплатив.

На час розгляду справи заборгованість за Договором Замовником Виконавцю не перерахована, що підтверджується довідкою № 13-11 від 15.06.2011р. (копія довідки міститься в справі).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, що утворилась внаслідок неоплати послуг Виконавця станом на липень 2011 року у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачем до суду не представлено, доказів про спростування обставин надання Виконавцем робіт в листопаді 2010 року Замовником не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника заборгованості за Договором в розмірі 3012,50 грн. (загальна вартість робіт за листопад 2010 року) - є обґрунтованими.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 6.2.5. Договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати, передбаченого Договором та додатками до нього, Замовник, в тому числі, виплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому штрафні санкції за прострочення платежу нараховуються за весь період від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконане до дня фактичного виконання (або стягнення в примусовому порядку).

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Замовником зобовязання за Договором щодо оплати за надані йому Виконавцем послуги стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 18.11.2010р. по 18.05.2011р. в розмірі 232,83 грн. (за шість місяців прострочення), що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

3012.5018.11.2010 - 18.05.20111827.7500 %0.042 %*232.83

Відповідно до п. 6.2.5. Договору у випадку порушення терміну оплати, передбаченого Договором та додатками до нього, Замовник, в тому числі, сплачує Виконавцю 20% річних від простроченої суми. При цьому штрафні санкції за прострочення платежу нараховуються за весь період від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконане до дня фактичного виконання (або стягнення в примусовому порядку).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за період з 18.11.2010р. по 20.05.2011р. - 20% річних в розмірі 303,73 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

3012.5018.11.2010 - 20.05.201118420 %303.73

та втрат від інфляції за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року в сумі 165,69 грн., що складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.12.2010 - 30.04.20113012.501.055165.693178.19

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, 20% річних та втрат від інфляції у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 3714,75 грн. з них основного боргу 3012,50 грн., пені 232,83 грн., втрат від інфляції 165,69 грн. та 20% річних 303,73 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 334,29 грн. (100,88 грн. державного мита та 233,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Столиця»(ідентифікаційний код: 32593598, адреса: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 6, корп. 3, р/р 26503300040004 в ПАТ «Банк «Столиця», МФО 380623 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадей»(ідентифікаційний код: 32526542, адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 142, р/р 26006173809, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) грошові кошти: основного боргу 3012,50 грн. (три тисячі дванадцять гривень 50 копійок), пені 232,83 грн. (двісті тридцять дві гривні 83 копійки), втрат від інфляції 165,69 грн. (сто шістдесят пять гривень 69 копійок), 20% річних 303,73 грн. (триста три гривні 73 копійки) та судові витрати в сумі 334,29 грн. (триста тридцять чотири гривні 29 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 10.08.2011р.