Рішення № 17908810, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/29801.08.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»

про стягнення 24052,90 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 27.07.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 1 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»про стягнення грошових коштів в сумі 24052,90 грн. з них основного боргу 21480,00 грн., пені 419,60 грн., штрафу 1503,60 грн. та 24% річних 649,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 01/04.11 від 12 квітня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд в позові позивачу відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.07.2011р.

28 липня 2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 1 серпня 2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 01/04.11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця крейду молоту марок ММС2 виготовлену згідно ДСТУ 17498-72, (надалі товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах Договору.

Позивач зазначає, що в квітні 2011 року Продавець передав товар, що підтверджується накладною № 9 від 15.04.2011р. на суму 21480,00 грн. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у відповідній накладній товар.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець за товар з Продавцем не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, станом на 30.05.2011р., за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 21480,00 грн.

Позивач стверджує, що гарантійним листом № 288/11 від 13.04.2011р. Покупець гарантував Продавцю оплату за товар протягом 10 робочих днів (копія листа міститься в справі). Позивач зазначає, що в зазначений в гарантійному листі строк Покупець з Продавцем за товар не розрахувався та суму заборгованості за Договором на рахунок Постачальника не провів.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по неоплаченій по накладній № 9 від 15.04.2011р. на суму 21480,00 грн. у позивачу відсутні внаслідок сплати відповідачем на рахунок позивача грошових коштів на відповідну суму, окрім цього, відповідач вказав, що договір, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, не відповідає вимогам закону та не містить істотних та інших необхідних для договору умов.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1.1. Договору встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця крейду молоту марок ММС2 виготовлену згідно ДСТУ 17498-72, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах Договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунки по Договору проводиться шляхом 100% попередньої оплати в об'ємі вартості поставленої партії товару.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Продавець передав Покупцю товар, що підтверджується накладною № 9 від 15.04.2011р. на суму 21480,00 грн., а Отримувач, в свою чергу, прийняв відповідний товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на отримання товару на накладній № 9 та довіреністю № 40 від 12.04.2011р. на отримання цінностей від Продавця (копії документів містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач, в передбаченому Договором порядку товару не оплатив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 21480,00 грн. (сума поставленого товару).

При цьому, в судовому засіданні 28.07.2011р. представник позивача подав до суду документи, які свідчать про сплату відповідачем заборгованості по неоплаченій накладній № 9 від 15.04.2011р. за Договором на суму 21480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 25.07.2011р. на суму 18000,00 грн. та платіжним дорученням № 86 від 27.07.2011р. на сум 3480,00 грн. (копії платіжок містяться в матеріалах справи).

Про оплату боргу за Договором на рахунок позивача представником відповідача також не заперечувалося, про що останнім викладено у відзиві на позовну заяву з надання до суду додатків платіжних доручень про оплату відповідної суми грошових коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі, у звязку зі сплатою відповідачем заборгованості за Договором в розмірі 21480,00 грн., в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3. Договору поставки встановлено, що за порушення строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожний день прострочення, розмір якої розраховується від вартості простроченої суми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, а за прострочення більше 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% простроченої суми, а за прострочення більше 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% простроченої суми.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач оплатив існуючу у нього заборгованість за Договором з неоплаченої накладної № 9 від 15.04.2011р. починаючи з 25.07.2011р., суд дійшов висновку, що за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 419,60 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

21480.0015.04.2011 - 30.05.2011467.7500 %0.042 %419.60

та штраф в сумі 1503,60 грн., тобто 21480,00 грн. (сума поставленого товару) Х 7%.

Згідно з пунктом 7.3. Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання Покупець сплачує 24% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач оплатив існуючу у нього заборгованість за Договором по неоплаченій накладній № 9 від 15.04.2011р. починаючи з 25.07.2011р., суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 24% річних в розмірі 649,70 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

21480.0015.04.2011 - 30.05.20114624 %649.70

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо викладених представником відповідача у відзиві на позовну заяву обставин про те, що Договір не відповідає вимогам закону та не містить істотних та інших необхідних для його укладення умов, суд зазначає, що викладені представником відповідача в цій частині твердження є недоведеними з тих підстав, що будь-яких доказів про визнання недійсним Договору повністю чи в частині з моменту його укладення або визнання його в судовому прядку неукладеним (таким, що не відбувся) відповідачем до суду не представлено. Передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами в частині подання зустрічного позову в межах розгляду справи № 10/298 відповідач не скористався, зустрічних позовних вимог не заявляв.

За таких обставин, заперечення відповідача на позовну заяву в цій частині, як на підставу для відмови позивачу в його позовних вимогах про стягнення з відповідача пені, штрафу та 24% річних є необґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі - 21480,00 грн. підлягає припиненню, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: пені 419,60 грн., штраф 1503,60 грн. та 24% річних 649,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 476,52 грн. (240,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»(ідентифікаційний код: 36861869, адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13, рахунок 26005266736800 в АТ «УкрСиббанк»м. Київ, МФО 351005 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 84112, АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_2 в РУ Приватбанк м. Донецька, МФО 335496) грошові кошти: пені 419,60 грн. (чотириста девятнадцять гривень 60 копійок), штраф 1503,60 грн. (одна тисяча пятсот три гривні 60 копійок), 24% річних 649,70 грн. (шістсот сорок девять гривень 70 копійок) та судові витрати в сумі 476,52 грн. (чотириста сімдесят шість гривень 52 копійки). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»(ідентифікаційний код: 36861869, адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 84112, АДРЕСА_1) грошових коштів в розмірі - 21480,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 10.08.2011р.