Рішення № 17908806, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/15801.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛМ» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 21832,28 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛМ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі в сумі 21832,28 грн. з них основного боргу 18809,12 грн., пені 1513,40 грн., 3% річних 249,55 грн. та втрат від інфляції 1 260,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 89 від 27 липня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року розгляду справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 9.06.2011 року., в яке представники сторін також не зявились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9.06.2011 року розгляд справи було відкладено до 16.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 25.07.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року розгляду справи, у звязку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 1.08.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 89 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупця зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Позивач зазначає, що протягом 2010 року Продавець передавав товар, що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідних накладних товар.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю відповідно до накладних, за розрахунками позивача, становить 36270,31 грн.

Позивач стверджує, що Покупець лише частково оплатив наданий Продавцем товар на загальну суму 17461,19 грн., внаслідок чого у відповідача, за період з 1.01.2010р. по 25.01.2011р., утворилась заборгованість за Договором в розмірі 18809,12 грн., тобто 36270,31 грн. - 17461,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 27.12.2010р. направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу на суму 18809,12 грн. (копія міститься в матеріалах справи). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 27.12.2010р. підтверджується потовим повідомленням з відміткою про вручення (копія повідомлення міститься в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором Покупець на рахунок Продавця не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупця зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Згідно положень р. 3 Договору поставки передбачено, що Покупець повинен оплатити товар на протязі 7 календарних днів з дати поставки товару.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а відповідач, в свою чергу, прийняв переданий Продавцем товар, що підтверджується підписами Отримувача на видаткових накладних та лише частково його оплатив, що підтверджується банківськими випискам та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку Покупця (копії виписок та відомості містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі - 18809,12 грн., що становить різницю між 36270,31 грн. (сума поставленого товару) - 17461,19 грн. (часткова оплата коштів за товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1341,89 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

18809.1214.09.2010 - 28.02.20111687.7500 %0.042 %*1 341.89

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, втрат від інфляції в сумі 1241,40 грн., що складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

14.09.2010 - 28.02.201118809.121.0661 241.4020050.52

та 3% річних в розмірі 259,72 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

18809.1214.09.2010 - 28.02.20111683 %259.72

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 21652,13 грн. з них основного боргу 18809,12 грн., пені 1341,89 грн., 3% річних 259,72 грн. та втрат від інфляції 1241,40 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 450,60 грн. (216,53 грн. державного мита та 234,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: 02098, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛМ»(ідентифікаційний код: 33313347, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 28) грошові кошти: основного боргу 18809,12 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот девять гривень 12 копійок), пені 1341,89 грн. (одна тисяча триста сорок одна гривня 89 копійок), 3% річних 259,72 грн. (двісті пятдесят дві гривні 72 копійки), втрат від інфляції 1241,40 грн. (одна тисяча двісті сорок одну гривню 40 копійок) та судові витрати в сумі 450,60 грн. (чотириста пятдесят гривень 60 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 10.08.2011р.