Рішення № 17907995, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/23701.08.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Залізничне"про стягнення 6 986 659, 88 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 238 від 30.06.2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 5661 810,37 грн. основного боргу, 924827,30 грн. інфляційних витрат, 224852,77 грн. 3% річних, 175169,44 грн. пені, а загалом 6986659,88 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязання за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року на послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2008 року 30.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2011 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Комунальним підприємством «Залізничне»Соломянської районної у м. Києві ради (абонент) було укладено договір № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до умов договору (п. 1.1) постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносин, які виникають за цим договором.

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обовязків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.

В п. 3.1, 3.7 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками водолічильника, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Позивач належним чином виконував свої зобовязання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Пунктами 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжних документів, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб водопостачання і водовідведення протягом жовтня 2008 року квітня 2011 року.

Вони ґрунтуються на даних підписаних обома сторонами актів зняття показань водолічильника.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 6986659,88 грн. боргу (3640 223,18 грн. борг за послуги з водопостачання та водовідведення по кодам 9-1571, 9-1655, 9-1656 для потреб холодного водопостачання + 2021587,19 грн. борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 9-51571 для потреб гарячого водопостачання + 924827,30 грн. інфляційних втрат + 224852,77 грн. відсотків річних + 175169,44 грн. пені).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 08208-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеним сторонами у справі 01.04.2008 року. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно коди 9-1571, 9-1655, 9-1656, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 9-51571, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.

Однак, договір № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої.

Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів, не ґрунтується на договорі N 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року та є безпідставним.

Зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2021587,19 грн. з оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів, за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року відсутні, у звязку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Позивач в період з жовтня 2008 року по квітень 2011 року надав відповідачу за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року послуги з водопостачання та водовідведення по кодам 9-1571, 9-1655, 9-1656 для потреб питного водопостачання на загальну суму 19548999,05 грн. з урахуванням знижки та перерахунків.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості наданих за договором послуг водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для ІІ та ІІІ груп споживачів, зокрема, за грудень 2008 березень 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1661 від 27.11.2008 року, 1663 від 27.11.2008 року, 1780 від 25.12.2008 року, 127 від 05.02.2009 року.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24.12.2008 року, 65/2009 від 03.02.2009 року, 76/2009 від 09.02.2009 року зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за ці послуги на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядженням № 1127 від 28 серпня 2007 р. скасоване.

За таких обставин, суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом грудня 2008 березня 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р. в розмірі: для ІІ групи споживачів 1,20 грн./м3 стоків з ПДВ та 1,62 грн./м3 води з ПДВ, для ІІІ групи споживачів 1,68 грн./м3 з ПДВ та 2,82 грн./м3 води з ПДВ.

Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення по кодам 9-1571, 9-1655, 9-1656 на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 19241 137,90 грн., виходячи з того, що вартість послуг наданих у грудні 2008 року становить 407605,61 грн., а не 464591,72 грн. як визначено позивачем, у січні 2009 року становить 415983,82 грн., а не 551948,45 грн., у лютому 2009 року 438930,18 грн., а не 545297,36 грн., у березні 2009 року становить 389237,38 грн., а не 390878,04 грн.

Відповідачем за спірний період було сплачено позивачеві 18208078,65 грн., в звязку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року складає 1033059,30 грн. (19241137,90 грн. 18208078,65 грн. = 1033059,30 грн.).

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за зазначеним договором у спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення та має перед позивачем заборгованість у сумі 1033059,30 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1033059,30 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню. В іншій частині позову про стягнення основного боргу слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобовязання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 524627,08 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних в позові слід відмовити.

Вимоги позивача про стягнення розміру 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 138140,21 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобовязання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 175169,44 грн. пені.

За перерахунком суду пеня за прострочення виконання встановленого договором зобовязання з оплати наданих послуг холодного водопостачання та водовідведення за спірний період з жовтня 2008 року по квітень 2011 року становить 231 125,86 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 175169,44 грн. у звязку простроченням виконання зобовязання з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 6828,79 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 63,20 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Залізничне»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-АШумського, 6, код 35756945) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 1033 059 (один мільйон тридцять три тисячі пятдесят девять) грн. 30 коп. боргу, 138140 (сто тридцять вісім тисяч сто сорок) грн. 21 коп. відсотків річних, 175 169 (сто сімдесят пять тисяч сто шістдесят девять) грн. 44 коп. пені, 524627 (пятсот двадцять чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 6 828 (шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 79 коп. державного мита та 63 (шістдесят три) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна