Рішення № 17906685, 29.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" серпня 2011 р. Справа № 21/5007/74/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Вельмакіної Т.М.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №08/4006-000508 від 12.04.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир) <В особі(назва) >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська аграрна група" (с. Поліське Коростенського району)

про стягнення 2354,19 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2354,19грн., з яких 2183,57грн. заборгованості за надання послуг та 170,62грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням обгрунтування до позовної заяви за №2408 від12.08.1р. (а.с.36). На виконання вимог ухвали суду надав підписаний односторонньо позивачем акт звірки розрахунків станом на 25.08.11р., у якому інспекторами Коростенського РЕМ зазначено, що підписати акт звірки з відповідачем виявилося неможливим через відсутність керівництва підприємства боржника за його юридичною адресою. Саме підприємство не працює. Вихід до боржника здійснено двічі: 22.08.11р. та 26.08.11р. (а.с.49).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що на запит суду надійшов від Державного реєстратора Житомирської міської ради, станом на 25.08.11р., місцезнаходження відповідача - ТОВ "Поліська аграрна група": Житомирська область, Коростенський район, с. Поліське, вул. Зарічна, 1 (а.с.46-47).

Враховуючи викладене, суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем не було надано відзив на позовну заяву та інші витребувані ухвалами суду документи, спір вирішується за наявними у справі матеріалами, у відповідності зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2010 року між Коростенським РЕМ, який є відокремленим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (виконавець, позивач) та ТОВ "Поліська аграрна група" (замовник, відповідач) був укладений договір №3191 про надання платних послуг з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж (далі - Договір (а.с.8-9)), за умовами якого виконавець виконує роботи (надає послуги): ремонт лінійного розрядника, заміна опорного ізолятора на лінійному розряднику, відключення та заземлення ЛЕП-10 кВ, а замовник оплачує ці роботи (послуги) згідно з п.2.1. даного Договору (п.1.1. Договору).

Як вказує позивач у позовній заяві, 18.11.10р. на виконання умов вказаного договору сторонами був підписаний акт виконаних робіт №53 на суму 2183,57грн. (а.с. 10-11).

18.11.10р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №1109 на оплату наданих послуг (а.с.12), який на дату звернення з позовом до суду залишений неоплаченим.

Оскільки заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач за захистом порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

Керуючись п.6.4. Договору та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.011.96р. №543/96ВР, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 170,62грн. (а.с. 13).

Також позивач, в письмових обгрунтуваннях до позовної заяви (а.с.36), вказав, що між сторонами також укладено договір №144 від 09.07.07р. про постачання електричної енергії, однією з умов якого є надійне та безперебійне електрозабезпечення підприємства ТОВ "Поліська аграрна група", при умові належного виконання останнім вимог Правил користування електричною енергією.

З метою недопущення перерви в електропостачанні відповідача, позивач виконав договірні роботи на обладнанні відповідача в день укладення договору від 18.11.10, не зважаючи на непроведення відповідачем передоплати, передбаченої п. 2.3 вказаного договору. Також наголосив, що в будь-якому випадку, зобов'язання відповідача щодо повної оплати наданих за Договором послуг, згідно п. 2.4 останнього, мало бути виконане не пізніше 3 днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, письмового відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

За ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору .

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №3191 про надання платних послуг з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж від 18 листопада 2010 року (а.с.8-9).

За своєю правовою природою вищевказаний Договір №3191 від 18.11.10р. є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав роботи, передбачені Договором на загальну суму 2183,57грн., а відповідач їх отримав, що підтверджується підписаним сторонами Актом №53 на виконання договірних робіт (а.с.10-11).

Вказаний акт підписаний без зауважень та заперечень з боку відповідача.

Відповідно до п.2.3. Договору, до початку робіт замовник сплачує виконавцю аванс грошовими коштами в сумі 100% від вартості матеріалів та обладнання.

За п.2.4. Договору, остаточні розрахунки за виконані роботи (вартість трудових ресурсів, зміна обсягів, складу робіт, зміна вартості матеріальних ресурсів) з виконавцем здійснюється грошовими коштами не пізніше 3 днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Тобто, зобов'язання відповідача щодо повної оплати наданих за Договором послуг, згідно п. 2.4 останнього, мало бути виконане не пізніше 3 днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Таким чином, оскільки акт виконаних робіт був підписаний сторонами 18.11.10р., у відповідача виник обов'язок оплатити виконані роботи до 22.08.10р. (18.11.10р. + 3 дні).

Однак, у вказані строки відповідач не розрахувався, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 2183,57грн., яка згідно довідки позивача станом на 16.08.11р. (а.с.37) на день вирішення спору не змінилася.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки у передбачений пунктом 2.4. Договору строк відповідач розрахунки не провів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 2183,57грн. боргу за виконані роботи.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 170,62грн. пені, суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.4. сторони передбачили, що при затримці перерахування платежів виконавцю за причинами, що залежать від замовника, останній сплачує виконавцю, крім боргів, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати, починаючи з 5-го дня від дня укладення договору.

За ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, позивач, згідно поданого розрахунку, нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 170,62грн. за період з 23.11.10р. по 25.05.11р. (а.с.13).

Таким чином, здійснивши перерахунок пені за шість місяців, за період з 23.11.10р. по 23.05.11р., суд вважає, що задоволенню підлягає 168,76 грн. пені.

У стягненні 1,86грн. пені слід відмовити.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що позов обгрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню на суму 2352,33грн., з яких: 2183,57грн. основного боргу та 168,76грн. пені.

У стягненні 1,86грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська аграрна група" (11555, Житомирська обл., Коростенський район, с. Поліське, вул. Зарічна, 1, код 33661143)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622):

- 2183,57грн. основного боргу;

- 168,76грн. пені;

- 101,92грн. державного мита;

- 235,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 31 серпня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рек. з повідомл. про вручення).