Постанова № 17890552, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2011 року           12:57           № 2а-7468/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва

до Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Київ"

простягнення заборгованості в розмірі 15154,85 грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15154, 85 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7468/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 червня 2011 року, яке відкладалось 05 липня 2011 року у зв’язку з неявкою сторін у судове засідання.

У судовому засіданні 05 липня 2011 року представник Прокуратури Деснянського району міста Києва підтримав позовну заяву та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва також підтримав позовні вимоги та просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»заборгованість у розмірі 15154, 85 грн.

Представник відповідача у судові засідання 16 червня 2011 року та 05 липня 2011 року не з’явився, заперечень проти позовної заяви не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Київ»має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 15154, 85 грн.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Київ»(ідентифікаційний код 01190416) є юридичною особою, та знаходиться за адресою: 02156, місто Київ, вул. Братиславська, будинок 6-А.

          Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі по тексту –Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

          Згідно з частиною 3 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

          Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

          Згідно з частиною 5 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

          Стаття 8 Закону № 2464-VI встановлює, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

          Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина 13 стаття 8 вказаного Закону).

          Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Київ»має заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 15154,85 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за березень 2011 року та складається з: суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок роботодавцями відповідно до класу професійного ризику виробництва (12212, 32 грн.); суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок підприємствами, установами і організаціями працюючим інвалідам (39, 57 грн.), суми заробітної плати застрахованих осіб, в тому числі осіб, які працюють на умовах договору (контракту) (1158, 27 грн.), суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (99, 14 грн.), суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховано (1 645, 55 грн.), що підтверджується доданою до матеріалів справи копією звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2011 року.                     

          Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

          Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

          Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (стаття 25 Закону № 2464-VI).

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва було видано вимогу № Ю-24У від 21 квітня 2011 року про сплату суми недоїмки, яку було вручено уповноваженому представнику відповідача (копія вимоги № Ю-24У від 21 квітня 2011 року міститься в матеріалах справи).

Представником Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва вказано, що на виконання вимоги № Ю-24У від 21 квітня 2011 року протягом визначеного законом строку заборгованість не сплачена, а вимога не оскаржена страхувальником, отже, сума боргу є узгодженою.

Беручи до уваги те, що заборгованість зі до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав) та те, що наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(02156, місто Київ, вул. Братиславська,6-А, п\р 26006301013412 ВАТ ВТБ у м. Києві, МФО 321767, код ЄДРПОУ 01190416) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (02225, місто Київ, вул. Каштанова, 6, рахунки у відділенні Державного казначейства № 37191052002623, № 37193083002623, № 37192073002623 в ГУ ДКУ Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26063541) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 15154,85 грн. (п'ятнадцять тисяч сто п’ятдесят чотири тисячі гривень вісімдесят п’ять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Шарпакова В.В.