Постанова № 17890471, 22.08.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 2-а-3051/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімова О. В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представника позивача - Веріковської Т. А.,

представника відповідача - Шевченка О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хладомир" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хладомир» (далі по тексту позивач або ТОВ «Хладомир») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000642301/0 від 23.02.2011 року про сплату податку на додану вартість у розмірі 123014 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30753 грн. 50 коп. та №0000632301/0 від 23.02.2011 року про сплату податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 153767 грн. 50 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38441 грн. 88 коп.

До початку розгляду справи по суті, ТОВ «Хладомир» збільшило позовні вимоги та просило суд крім вищезазначених податкових повідомлень-рішень, також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000642301/1 від 16.05.2011 року про сплату податку на додану вартість у розмірі 123014 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30753 грн. 50 коп. та №0000632301/1 від 16.05.2011 року про сплату податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 153767 грн. 50 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38441 грн. 88 коп., які були прийняті ДПІ за наслідками розгляду скарг позивача щодо незаконності податкових повідомлень-рішень №0000642301/0 від 23.02.2011 року та №0000632301/0 від 23.02.2011 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та обґрунтовувала їх наступними обставинами.

Посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Хладомир” з питань наявності правових відносин з рядом субєктів підприємницької діяльності за період з 01.01.2009 по 01.05.2010. За наслідками перевірки складено акт № 277/23-3/32021973 (далі по тексту акт або акт перевірки), за результатами якого ДПІ визнано відсутність фактично здійснюваних господарських операцій щодо виконання робіт між ТОВ “Хладомир”, який є замовником робіт за такими правочинами, та субєктами господарювання, що є виконавцями робіт, а саме приватним підприємством “Арт-Сенсіс” (далі по тексту ПП “Арт-Сенсіс”), приватним підприємством “Агро Сеіл ФП-ДАШ”(далі по тексту ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”) та приватним підприємством “Оріон Агро Плюс” (далі по тексту ПП “Оріон Агро Плюс”).

Зокрема, висновки ДПІ щодо порушень податкового законодавства з боку позивача, викладені в акті перевірки, обґрунтовуються тим, що зазначені субєкти господарювання створені виключно з метою формування податкового кредиту для реально існуючих підприємств. Так, стосовно засновників таких підприємств порушено кримінальні справи за обвинуваченням у здійсненні фіктивного підприємництва, згідно протоколів допиту таких осіб вони стверджують, що наміру займатись підприємницькою діяльністю не мали, на прохання невідомих їм осіб підписували чисті листи. Документи, підписані засновником ПП “Агро Сеіл ФП ДАШ” ОСОБА_5, стали обєктом судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертами Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС у Херсонської області. Відповідно до висновку експертизи підписи, поставлені на документах від імені ОСОБА_5, виконані іншими особами. Таким чином, функції директорів цих підприємств виконували невстановлені особи, всі правочини на поставку товарів з іншими особами, первинні документи податкової та бухгалтерської звітності підписувались та складались без мети настання реальних правових наслідків, окрім як отримання податкової вигоди. Виходячи з цього, посадові особи ДПІ визнали у акті перевірки правочини, укладені між ТОВ “Хладомир” та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”, нікчемними як такі, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків та суперечать моральним засадам суспільства. Всі первинні документи, складені при цьому, не мають юридичної сили, оскільки підписані невстановленими особами. Аналогічних висновків органи державної служби дійшли у актах перевірки зазначених юридичних осіб стосовно взаємовідносин з іншими субєктами господарювання, у тому числі і з ТОВ “Хладомир”.

Позивач не погоджується із зазначеними висновками ДПІ оскільки стверджує, що всі правочини, укладені ним з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс”, є дійсними, спрямованими на настання реальних правових наслідків та виконаними сторонами у повному обсязі. При цьому суть зазначених операцій зводилась до наступного.

ТОВ “Хладомир” уклало ряд правочинів із субєктами підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю у роздріб продовольчими товарами, на технічне обслуговування холодильного обладнання, яке включає у тому числі його монтаж та установку, поточний ремонт. Позивач за вказаними правочинами виступав у якості виконавця робіт. Разом з тим, у звязку із неможливістю на той момент виконати весь обсяг таких робіт, ТОВ “Хладомир” уклало договори з третіми особами, що зобовязувались виконати та передати результати робіт ТОВ “Хладомир”. Тобто, треті особи були субпідрядниками, ними є ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс”. Всі роботи за вказаними правочинами виконані у повному обсязі та оплачені, що підтверджується первинними документами: договорами на технічне обслуговування, поставку холодильного обладнання, укладених між ТОВ “Хладомир”, постачальниками, замовниками та субпідрядниками, видатковими та податковими накладними, виписаних у звязку із виконанням таких правочинів, актами прийому-передачі виконаних робіт, розрахунковими документами тощо. Тобто, ревізорами ДПІ при проведенні перевірки не враховано наявність первинних документів, які відповідно до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі по тексту Закон №334) та “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі по тексту Закон №168) є підставою для віднесення понесених підприємством видатків до складу валових витрат та податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ), сплаченого у звязку із цим, до податкового кредиту з ПДВ. Однак, навіть якщо ставиться під сумнів реальність підписів на первинних документах і вони можуть визнаватись у звязку із цим недійсними, то згідно норм зазначених законів право підприємства на формування валових витрат та податкового кредиту виникає з моменту перерахування ним коштів на рахунок постачальників за виконання ними робіт. Всі платіжні документи на оплату виконаних для ТОВ “Хладомир” робіт оформлені належним чином та підтверджені банківськими установами, розрахунки між контрагентами відбувались у безготівковій формі. Виходячи з вищевикладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ.

Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, при цьому підтримував правову позицію, викладену посадовими особами ДПІ у акті перевірки. Крім цього, вважає, що передоручення ТОВ “Хладомир” виконання робіт по обслуговуванню холодильного обладнання замовників третім особам не мало розумної економічної мети. Такий висновок сформульовано ним з тієї обставини, що основною діяльністю ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” є здійснення оптової торгівлі фруктами та овочами, цукром, зерном, сільськогосподарською сировиною, будівельними матеріалами, інших видів оптової торгівлі тощо. Тобто, монтаж, установка та обслуговування холодильного обладнання не є видом господарської діяльності, який можуть здійснювати зазначені юридичні особи. Згідно актів перевірок контрагентів ТОВ “Хладомир” встановлено, що у них відсутні будь-які матеріальні та трудові ресурси, за допомогою яких можна виконати зазначені роботи. При цьому представник відповідача підтвердив, що контрагенти ТОВ “Хладомир” відобразили у податкових деклараціях податкові зобовязання з ПДВ, які виникли внаслідок реалізації ними послуг позивачу. Однак, згідно матеріалів розслідуваних кримінальних справ, такі документи підписані невстановленими особами, у звязку із чим вони не можуть мати юридичну сили виходячи із Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999 (далі по тексту Закон № 996-XIV) та наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” № 88 від 24.05.1995 (далі по тексту Наказ № 88). При цьому, під час виїзду працівників державної податкової служби за зареєстрованим місцем знаходження таких юридичних осіб вони там не виявлені.

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_6. На запитання суду про відомі йому обставини, які стосуються предмета позовних вимог, він повідомив, що є директором та засновником ТОВ “Хладомир”. Зазначив, що одним із видів господарської діяльності, який може здійснювати дана юридична особа, є монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань. Зокрема, основним видом діяльності товариства є установка, монтаж та устаткування холодильних машин. Зі слів ОСОБА_6 ТОВ “Хладомир” вже достатньо давно працює на ринку таких послуг, а саме з 2004 року, він знає коло субєктів підприємницької діяльності, що займаються аналогічною діяльністю. При цьому, суттєвої конкуренції ТОВ “Хладомир” з боку юридичних осіб, які офіційно проводять технічне обслуговування холодильних машин не відчуває.

Стосовно взаємовідносин ТОВ “Хладомир” з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс” ОСОБА_6 повідомив, що безпосередньо з керівниками зазначених підприємств переговорів про укладення договорів на виконання робіт він або інший співробітник підприємства не вели, вони відбувались у телефонному режимі. При цьому, тексти договорів коригувались юристами контрагентів ТОВ “Хладомир”, укладання правочинів відбувалось шляхом пересилання підписаних текстів документів засобами поштового звязку. Підписання актів прийому-передачі виконаних робіт також відбувалось шляхом пересилання підписаних актів поштою. Розрахунки між контрагентами відбувались у безготівковій формі. Раніше з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” позивач не співпрацював. Зазначена співпраця між ТОВ «Хладомир» та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, ПП “Оріон Агро Плюс” була викликана тим, що товариство отримало багато замовлень на проведення робіт по обслуговуванню холодильного обладнання, однак власними силами виконати роботи по всіх обєктах замовлення не представилось можливим у звязку з чим, з метою не створення умов для погіршення своєї ділової репутації, були залучені зазначені підприємства.

На запитання суду, хто саме у ТОВ “Хладомир” веде бухгалтерський облік та подає податкову звітність підприємства до органу державної податкової служби, ОСОБА_6 відповів, що цим займається головний бухгалтер, особисто він цим не займається.

Крім того, представником позивача надані додаткові пояснення, відповідно до яких вона вказала, що чинним цивільним та господарським законодавством України до сторін не предявляється в обовязок сторін укладати правочини шляхом безпосередніх та особистих переговорів. Натомість, воно містить положення, яке дозволяє укладати господарські договори шляхом обміну сторін листами, факсимільними повідомленнями, телеграмами, пересиланням підписаних текстів документів засобами поштового звязку. Виходячи з цього, позивачем та його контрагентами дотримано передбачений законом порядок укладення господарських договорів. Щодо доводів ДПІ про відсутність ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс” за місцем їх державної реєстрації, представник позивача наголошувала, що така перевірка проведена ДПІ вже після періоду часу, коли відбувались взаємовідносини ТОВ “Хладомир”з ними, у звязку із чим така правова позиція не може мати доказової сили. Відсутність основних фондів та трудових ресурсів у контрагентів позивача для виконання робіт також не може враховуватись судом, оскільки чинне законодавство не предявляє до субєкта господарювання такої вимоги для здійснення ним підприємницької діяльності. Виконання робіт може здійснювати одна особа, яка є посередником між споживачем та надавачем послуг, при цьому використовуючи трудові ресурси та основні фонди інших субєктів господарювання. Представник позивача вважає що визнавати нікчемними договори між ТОВ “Хладомир” та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, ПП “Оріон Агро Плюс” в силу відсутності їх спрямованості на настання реальних правових наслідків, а також у звязку із порушенням публічного порядку як такі, що суперечать моральним засадам суспільства, ДПІ не мали права, оскільки такі договори відповідно до закону відносяться до категорії оспорюваних, тобто тих, недійсність яких визнається у судовому порядку.

Відповідач, стверджуючи, що діяльність ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс” не спрямована на здійснення реальної підприємницької діяльності, а лише на надання податкової вигоди іншим субєктам господарювання, мав на увазі фіктивність таких юридичних осіб. Чинне законодавство України містить підстави та порядок визнання та припинення діяльності підприємств у звязку із їх фіктивністю, а також притягнення до кримінальної відповідальності осіб за зайняття фіктивним підприємництвом. Зокрема, воно відбувається у судовому порядку. Однак, відповідачем не надано рішення суду, відповідно до якого контрагенти позивача є фіктивними юридичними особами.

У судове засідання представником позивача надано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона, залишене в силі постановою Апеляційного суду Херсонської області, відповідно до змісту якого у діях директора ТОВ “Хладомир” ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного проступку щодо порушення податкового законодавства у взаємовідносинах між ТОВ “Хладомир та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, ПП “Оріон Агро Плюс”, у звязку із чим провадження у справі про адміністративний проступок підлягає закриттю. Виходячи з того, що рішення суду у справі про адміністративний проступок є обовязковим для адміністративного суду, представник позивача вважає, що воно є доказом, який безпосередньо свідчить про відсутність порушень податкового законодавства і з боку ТОВ “Хладомир”.

Підсумовуючи викладене, представник позивача зазначила, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому відповідач не може ставити у провину ТОВ “Хладомир” можливі правопорушення, допущені з боку його контрагентів.

Заслухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, в період часу з 24.01.2011 року по 28.01.2011 року посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Хладомир” з питань наявності правових відносин з рядом субєктів господарської діяльності, серед яких ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” (код 36261075), ПП “Арт-Сенсіс” (код 36672270) та ПП “Оріон Агро Плюс”( код 36580740). За результатами перевірки складено акт № 277/23-3/32021973 від 08.02.2011 року. Відповідно до висновків акту в діяльності ТОВ «Хладомир» виявлені наступні порушення податкового та цивільного законодавства, а саме:

- ч. 1 ст. 203, 208, 215, 216, 228, 662, 655 та 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених ТОВ “Хладомир” з постачальниками: ПП “Арт-Сенсіс”(код 36672270), ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”(код 36191513), ПП “Оріон Агро Плюс”(код 36580740).

- перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334. Дані, наведені в деклараціях з податку на прибуток про обсяги валових витрат на суму 615070 грн. не є дійсними. В результаті чого визначено обєкт оподаткування податком на прибуток у сумі 153767,5 грн., в тому числі за податкові періоди: за І квартал 2009 р. на суму 13625 грн., за І півріччя 2010 р. на суму 51664,5 грн., за ІІІ квартал 2009 р. на суму 110142,5 грн., за 2009 р. на суму 144392,5 грн., за І квартал 2010 р. на суму 9375 грн.

- перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 та 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 та п. 4, 5, 8 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23.06.1994\7 за № 233/2037. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про податковий кредит на суму 123041 грн. не є дійсними. В результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 27 Декларації) на суму 123014 грн., в тому числі по податкових періодах: лютий 2009 р. у сумі 3700 грн., березень 2009 р. у сумі 7200 грн., квітень 2009 р. у сумі 9500 грн., травень 2009 р. у сумі 20932 грн., липень 2009 р. у сумі 21982 грн., серпень 2009 р. у сумі 4000 грн., вересень 2009 р. у сумі 20800 грн., жовтень 2009 р. у сумі 19900 грн., грудень 2009 р. у сумі 7500 грн., січень 2010 р. у сумі 3000 грн., лютий 2010 р. у сумі 4500 грн.

Акт підписаний директором ТОВ “Хладомир”ОСОБА_6 із зазначенням його незгоди з висновками акту та наміру подавати заперечення відповідно до чинного законодавства України.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 123014,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30753,50 грн. та № 0000632301/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 153767,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38441,88 грн. ТОВ “Хладомир” оскаржувало зазначені податкові повідомлення-рішення до органів державної податкової служби вищого рівня. У задоволенні таких скарг позивачеві відмовлено, у звязку із чим ДПІ відносно ТОВ “Хладомир” 16.05.2011 року винесено податкові повідомлення рішення №0000642301/1 та №0000632301/1 з такими самими сумами донарахованих податкових зобовязань і застосованих штрафних санкцій. Позивач не згоден із висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішення, у звязку із чим звернувся за захистом своїх прав до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1, ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто до правовідносин стосовно оподаткування доходів, що отримані у 2009-2010 рр., слід застосовувати законодавство, яке було чинним до моменту вступу в законну силу Податкового кодексу України 01 січня 2011 року. Отже, до відносин оподаткування позивача стосовно сплати податку на прибуток підприємств слід застосовувати Закон № 334, стосовно сплати ПДВ Закон №168.

Згідно із акту перевірки, суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до завищення валових витрат, які застосовуються для визначення прибутку підприємства як обєкта оподаткування, а також неправомірне включення сум ПДВ, сплачених у звязку із зазначеними витратами, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобовязання з ПДВ. Тобто для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність включення видатків, понесених ТОВ “Хладомир” у звязку із оплатою виконаних робіт (технічного обслуговування холодильного обладнання) ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”, до валових витрат, та правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у звязку із оплатою зазначених робіт, до податкового кредиту ТОВ “Хладомир”із ПДВ.

Закони, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, фактами, що підтверджують правомірність обчислення валових витрат та податкового кредиту, визначали наступні обставин.

Так, відповідно до Закону №334 платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Обєктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у звязку із придбанням таких товарів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналізуючи норми даної статті, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосубєктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Щодо податку на додану вартість, то він за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

Однак, наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

З приводу вищезазначеного суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне зясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для зясування всіх обставин по справі. Докази, зібрані на їх підтвердження, мають бути належними і допустимими. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному, та обєктивному дослідженні. Належність, допустимість, достовірність кожного доказу оцінюється судом окремо. При цьому, береться до уваги їх достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

З боку представника відповідача надані доводи щодо неприпустимості використання як доказової бази первинних документів податкової звітності, наданих позивачем. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне зясувати не лише наявність таких документів як підстави для формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, відповідність їх реквізитів встановленій законодавством формі, а й встановити їх логічну взаємоповязаність та послідовність, проаналізувати порядок їх оформлення та складання, розумну мету, яку прагнули досягти сторони господарських правовідносин при цьому.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 140251 ТОВ “Хладомир” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Херсонської міської ради 24.05.2002. Згідно із копією довідки з ЄДРПОУ № АА 96033 від 03.11.2008 до видів діяльності за КВЕД, що здійснює ТОВ “Хладомир”, віднесено, зокрема, “51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням”, “29.56.5 Монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань”. Відповідно до цієї ж довідки місцем знаходження позивача зазначено “73000 м. Херсон, Комсомольський р-н, вулиця Комунарів, будинок 21”. У позовній заяві ТОВ “Хладомир” зазначено інше місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178. Згідно із копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 30559619 від 25.07.2002 ТОВ “Хладомир” є платником податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що установка, монтаж та технічне обслуговування холодильного обладнання відноситься до видів господарської діяльності, що має право провадити позивач. При цьому, перебуваючи у статусі юридичної особи та платника ПДВ ТОВ “Хладомир” має право формувати валові витрати та податковий кредит із ПДВ на підставі видатків, понесених ним у звязку із здійсненням господарської діяльності за умови дотримання всіх встановлених законодавством вимог щодо таких операцій. Місцезнаходженням ТОВ “Хладомир” є м. Херсон.

Стосовно взаємовідносин ТОВ “Хладомир” із ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” суд зазначає наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 496575 ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Каховської міської ради 31.12.2008. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 163559, виданої 19.06.2009 серед видів діяльності зазначеної юридичної особи за КВЕД не зазначено жодного виду, під яким розуміється здійснення повного технічного обслуговування обладнання. Відповідно до копії свідоцтва № 100160686 від 21.01.2009 ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” є платником ПДВ. Таким чином, маючи статус юридичної особи та платника ПДВ, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” могло здійснювати діяльність щодо технічного обслуговування холодильного обладнання та формувати свої податкові зобовязання з податку на прибуток та ПДВ у звязку із провадженням такої діяльності за умови наявності такого виду діяльності у статуті підприємства та дотримання вимог податкового законодавства щодо підстав та порядку формування таких зобовязань. Разом з тим, статуту, у якому вказується повний перелік можливих видів діяльності юридичної особи, сторонами не надано.

01.01.2009 року між ТОВ “Хладомир” та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” укладено договір №2 на виконання планово-експлуатаційних послуг і проведення робіт з ремонту торгового холодильного обладнання. Відповідно до змісту договору ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” зобовязується надавати планово-експлуатаційні послуги по ремонту торгового обладнання, розташованого на обєктах клієнтів ТОВ “Хладомир”. Тобто, фактично ТОВ “Хладомир” уклало із зазначеним контрагентом договір субпідряду, відповідно до якого передало виконання своїх обовязків по технічному обслуговуванню холодильного обладнання власних клієнтів до ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”. При цьому, згідно пояснень представника позивача, клієнтами ТОВ “Хладомир”, стосовно яких ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” виконував обовязки субпідрядника, є ТОВ “Еко”, ТОВ “ВК Миколаїв” та ТОВ “ВК Херсон”.

З приводу цього суд наголошує, що відносини між замовником, підрядником та субпідрядником передбачають наступну логічну послідовність та зміст їх дій під час виконання та здачі-прийому робіт, що випливає із загальних положень про договір підряду, встановлених параграфом 1, глави 61 Цивільного кодексу України. Зокрема, перш ніж передати результати робіт замовнику, підрядник повинен спочатку прийняти належність виконання робіт у субпідрядника. Це правило випливає із змісту ст. 837 ЦК України, оскільки підрядник відповідає перед замовником за дії субпідрядника. Далі, із визначення поняття господарської діяльності, закріпленого ст. 3 Господарського кодексу України та підприємництва, наведеного ст. 42 цього ж Кодексу, виконання робіт у тому числі повинно надаватись з метою досягнення певного економічного чи соціального ефекту. Виходячи з цього, підрядник, залучаючи до виконання робіт субпідрядника, не повинен втрачати економічної вигоди, оскільки в інакшому випадку його господарська діяльність сама по собі втратить сенс. Тому, ціна робіт, виконана субпідрядником, повинна бути меншою від ціни робіт, переданих замовникові, а різниця між зазначеними цінами повинна перебувати в розумних межах. Тобто, для здійснення логічного аналізу оформлення первинної документації слід керуватись критеріями часу, економічної вигоди та розумності. Суд зазначає, що під час подальшого аналізу первинних документів, які мають доказове значення по справі, складених в результаті взаємовідносин ТОВ “Хладомир”з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, ПП “Оріон Агро Плюс” як з субпідрядниками, та з іншими контрагентами як замовниками, він буде керуватись саме цими критеріями.

Дослідженням та співставленням первинної документації, складеної під час взаємовідносин між вказаними контрагентами суд встановив такі обставини.

01.11.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю “Еко” (далі по тексту ТОВ “Еко”) та ТОВ “Хладомир” укладено договір № 01/11/08ТО, відповідно до змісту якого останнє зобовязувалось здійснювати повне технічне обслуговування обладнання, яке розташоване у торгових центрах “Еко”. Строк дії договору визначено з моменту підписання та до повного виконання сторонами своїх обовязків за договором. При цьому, відповідно до п. 12.5 договору жодна сторона не має права передавати свої права та обовязки за даним договором третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.

Відповідно до наданих суду позивачем документів роботи по виконанню договору №01/11/08ТО оформлені актом надання послуг (прийому-передачі робіт) №32 від 27.02.2011 року між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “Еко” на загальну суму виконаних робіт 8588,88 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1431,48 грн. та актом надання послуг № 37 від 04.03.2011 року між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “Еко” на суму 8112,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1352,00 грн. Тобто, загальна сума робіт, виконаних ТОВ “Хладомир” як підрядником складає 16700,88 грн. у т. ч. ПДВ на суму 2783,48 грн.

Разом з цим, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ Хладомир” та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” датуються та нумеруються наступним чином: № ОУ-0000022 на загальну суму 5590,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 931,67 грн. від 27.03.2009; № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 8000,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1333,33 грн. від 26.02.2009; акт № ОУ-59 на загальну суму 5833,33 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1166,66 грн. (в частині наданих послуг ТОВ “Еко”) 29.04.2009; № ОУ-991 на загальну суму 6200,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1033,34 грн. від 29.09.2009; № ОУ-287 на загальну суму 2004,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 334,00 грн. від 31.08.2009. При цьому, загальна вартість виконаних ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” робіт складає 27627,33 грн. у т. ч. ПДВ на суму 4799,00 грн.

Тобто, з вищевикладеного випливає, що ТОВ “Еко” прийняло виконання робіт ТОВ “Хладомир” як у підрядника раніше, ніж ТОВ “Хладомир” прийняло результати робіт у ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” як субпідрядника, чим порушується логічна послідовність дій, яка має бути під час правовідносин між замовником, підрядником та субпідрядником. Лише один акт здачі-прийняття робіт між ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ТОВ “Хладомир” датований раніше, ніж останній передав результати робіт ТОВ “Еко”. Крім того, ціна робіт, наданих ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” до ТОВ “Хладомир” значно перевищує суму коштів, яку останнє отримало від передачі робіт замовнику ТОВ “Еко”. При цьому, можливість механічної помилки при зазначенні дат актів здачі-прийняття робіт між вказаними контрагентами, а, особливо, розміру ціни виконаних робіт, з точки зору суду виключається, оскільки таке розходження наявне майже по всіх актах.

Крім цього, 01.04.2009 між ТОВ “ВК Миколаїв” та ТОВ “Хладомир” укладено договір № 01/ВК/ТО про технічне обслуговування обладнання, відповідно до якого останнє зобовязується здійснювати повне технічне обслуговування обладнання ТОВ “ВК Миколаїв” (торгові центри «Велика Кишеня»). Строк дії договору визначено з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обовязків. Відповідно до п. 12.5 договору жодна сторона не має права передавати свої права та обовязки по даному договору третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.

Між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “ВК Миколаїв” складено акти надання послуг, що мають наступні реквізити: № 69 від 27.04.2009 на суму 1446,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 241,00 грн. за виконані роботи та 2947,32 грн. у т. ч. ПДВ на суму 491,22 грн. за використані матеріали; №83 від 29.04.2009 року на суму 2382 грн. 86 коп. у т.ч. ПДВ 397,14 грн.; № 84 від 29.04.2009 на суму 3598,82 грн. у т. ч. ПДВ 599,80 грн.; № 86 від 29.04.2009 на суму 2592,85 грн. у т. ч. ПДВ на суму 432,14 грн.; № 245 від 30.10.2009 на суму 8701,68 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1450,28 грн.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-59 між ТОВ «Хладомир» та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” складений 29.04.2009 року на суму 9899, 36 коп. в т.ч. ПДВ 1649,89 грн. Інших документів, які б підтверджували факт того, що ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” виконувало роботи на обєктах ТОВ «ВК Миколаїв» позивач суду не надав.

Тобто, з вищевикладеного випливає, що ТОВ “ВК Миколаїв” частково прийняло виконання робіт ТОВ “Хладомир” як у підрядника раніше, ніж ТОВ “Хладомир” прийняло результати робіт у ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” як субпідрядника.

Крім цього, суду надано позивачем первинні документи, виконавцем робіт у яких вказано ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, які неможливо повязати з конкретним правочином та конкретним обєктом виконання робіт, у звязку із чим суд не має змоги будь-яким чином використати їх у якості належних доказів.

Так, суду надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ «Хладомир» та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, а також податкові накладні до них, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, які жодним чином не стосуються взаємовідносин ТОВ «Хладомир» з підприємствами по яким позивачем суду надано договори, а саме ТОВ «Еко», ТОВ «ВК Миколаїв», ТОВ «С-Росток». Так, зокрема дослідженням акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 від 25.03.2009 та податкової накладної до нього № 161 від 25.03.2009 року встановлено, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” є виконавцем робіт, а замовником робіт є ТОВ «Хладомир». Конкретні посилання на правочин або на обєкт робіт та місце їх здійснення у зазначених документах відсутні. При цьому у якості предмету робіт зазначено (російською мовою): “экспедиционные услуги (сопровожден груза) Херсон-Снигиревка”. Тобто, характер зазначених робіт не відповідає змісту тим роботам, господарські операції по яких оспорюються в рамках розгляду даної справи. До зазначених первинних документів позивачем не додано відповідних договорів, товарно-транспортних накладних, не пояснено доцільність та економічна обґрунтованість проведення цих господарських операцій, у звязку з цим суд не приймає до уваги ці документи, як такі що дають право для формування валових витрат та податкового кредиту.

Із змісту позову випливає, що позивач уклав аналогічні договори на виконання робіт щодо повного технічного обслуговування обладнання із ТОВ “ВК Херсон” та ТОВ “Данон Дніпро”, на обєктах яких в рамках субпідряду виконував роботи ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, ТОВ “Хладомир” не надало доказів підтвердження його взаємовідносин із зазначеними контрагентами та будь яких інших первинних документів, окрім двох актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «Хладомир» та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” по обєкту ТОВ «Данон Дніпро». Таким чином, суд не може встановити достовірність факту здійснення робіт в рамках субпідряду ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” на обєктах, належних ТОВ “ВК Херсон” та ТОВ “Данон Дніпро”. При цьому, під час закінчення зясування обставин справи у судовому розгляді на запитання суду про наявність у сторін додаткових доказів по справі представник позивача відповіла, що жодних доказів більше немає, всі необхідні докази наявні у матеріалах справи.

Крім цього, суд зазначає, що у кожному договорі ТОВ “Хладомир” із замовниками на повне технічне обслуговування обладнання, міститься пункт, який забороняє сторонам передавати свої права та обовязки за договором третім особам. Разом з тим, з боку ТОВ “Хладомир” задокументований факт передачі своїх обовязків за вказаними договорами ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”. При цьому, копій або оригіналів будь-яких документів, у яких висловлена згода замовників на залучення позивачем до виконання робіт субпідрядників до суду не надано. У судовому засіданні представник позивача про подібні документи також не згадував. Разом з тим, обєкти контрагентів-замовників є їх володінням. Чинне цивільне, адміністративне та кримінальне законодавство України захищає права володільців, у тому числі і від протиправного входження до їх володіння. Виходячи з цього, ТОВ “Хладомир” повинно було отримати не лише згоду замовника на залучення субпідрядника, а й узгодити із замовником процедуру допуску працівників субпідрядника до його обєктів. Докази цього також відсутні. Водночас, відповідно до змісту актів надання послуг між ТОВ “Хладомир” та контрагентами замовниками у сторін будь-які претензії один до одного відсутні. Дана обставина свідчить про те, що працівники ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” на обєктах замовників навіть не зявлялись. Пояснення представника позивача з даного приводу, відповідно до якого представники ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” заходили на робочий обєкт за наявності копії договору між ТОВ «Хладомир» та його замовникам суд не вважає обґрунтованими, так як це суперечить нормам господарського законодавства та правилам ділового обороту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що реальність виконання господарських операцій ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” в рамках субпідряду з ТОВ “Хладомир”не підтверджується обставинами справи. При оформленні таких операцій порушено логічну послідовність дій між учасниками правовідносин субпідряду, вбачається відсутність економічної вигоди таких правовідносин та їх розумність. До того ж, не всі доводи позивача з приводу взаємовідносин з контрагентом ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” підтверджені ним документально.

Стосовно взаємовідносин ТОВ “Хладомир” із ПП “Арт-Сенсіс” суд зазначає наступне.

Позивачем не надано жодних документів, підтверджуючих належну правосубєктність ПП “Арт-Сенсіс” як юридичної особи та платника ПДВ. Натомість, представник позивача зазначила, що обовязку вимагати подібні документи для платників податків у своїх контрагентів законодавством не передбачено.

01.01.2010 року між ТОВ “Хладомир”та ПП “Арт-Сенсіс” укладено договір б/н на виконання планово-експлуатаційних послуг і проведення робіт з ремонту торгового холодильного обладнання. Відповідно до змісту договору ПП “Арт-Сенсіс” зобовязується надавати планово-експлуатаційні послуги по ремонту торгового обладнання, розташованого на обєктах клієнтів ТОВ “Хладомир”. Тобто, фактично ТОВ “Хладомир” уклало із зазначеним контрагентом договір субпідряду, відповідно до якого передало виконання своїх обовязків по технічному обслуговуванню холодильного обладнання власних клієнтів до ПП “Арт-Сенсіс”. При цьому, згідно пояснень позивача, клієнтом ТОВ “Хладомир”, стосовно яких ПП “Арт-Сенсіс ” виконував обовязки субпідрядника, є ТОВ “С-Росток”.

Однак, дослідженням змісту копії договору, наданого позивачем як доказ своїх доводів, суд встановив наступне. Так, 09.09.2009 між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “С-Росток” укладено договір поставки № 33/01. Предметом договору є поставка обладнання, яку зобовязаний здійснити ТОВ “Хладомир”. Разом з тим, жодного згадування про виконання робіт стосовно монтажу, установки та технічного обслуговування поставленого обладнання у положеннях договору не міститься. Таким чином, суд не вважає доводи позивача відповідно, до яких він підтверджує факт достовірності своїх взаємовідносин з ПП “Арт-Сенсіс ” як відносин субпідряду саме цим договором і з саме контрагентом ТОВ “С-Росток” як замовником робіт обґрунтованими. Крім цього, договір поставки між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “С-Росток” і договору підряду між ТОВ “Хладомир”та ПП “Арт-Сенсіс” не узгоджується і за часовими рамками. Так, граничний строк виконання договору поставки визначений 30.10.2009, тоді як договір підряду укладений після цієї дати 01.01.2010 року.

Натомість, суду надано значну кількість первинних документів, а саме акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні до них та платіжні доручення, у яких вказано ПП “Арт-Сенсіс” в якості виконавця робіт, які неможливо повязати з конкретним правочином та конкретним обєктом виконання робіт, у звязку із чим суд не має змоги будь-яким чином використати їх у якості належних доказів. Так, відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000037 від 25.02.2010 року та податкової накладної до нього від 25.02.2010 № 37, предметом робіт у цих документах зазначено (російською мовою): “уборка територии, вывоз ТПВ, обрезка деревьев”. Посилання на конкретний правочин в даному випадку відсутнє, сам характер робіт не відповідає змісту тих робіт, господарські операції по яким оспорюються у даній справі. Правочинів з іншими замовниками на виконання робіт, на підставі яких ПП “Арт-Сенсіс” залучений позивачем у якості субпідрядника, ТОВ “Хладомир” у позовній заяві та відповідно до пояснень його представника не зазначено, та до документів справи не залучено.

Таким чином, факт господарських взаємовідносин між ТОВ “Хладомир” та ПП “Арт-Сенсіс”, на підставі яких позивач сформував оспорювані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, не підтверджений позивачем документально.

Стосовно взаємовідносин ТОВ “Хладомир”із ПП “Оріон Агро-Плюс”суд зазначає наступне.

Позивачем не надано жодних документів, підтверджуючих належну правосубєктність ПП “Оріон Агро-Плюс” як юридичної особи та платника ПДВ. Натомість, представник позивача зазначила, що обовязку вимагати подібні документи для платників податків у своїх контрагентів законодавством не передбачено.

Згідно пояснень представника позивача, підтверджених показаннями свідка, ОСОБА_6, відносини між ТОВ “Хладомир”та ПП “Оріон Агро Плюс” не оформлювались у письмовій формі. Натомість, між ними укладено правочин в усній формі, відповідно до змісту якого ТОВ “Хладомир” доручає ПП “Оріон Агро Плюс” надати планово-експлуатаційні послуги та проведення робіт по ремонту торгівельного холодильного обладнання на обєктах у клієнтів позивача. При цьому серед клієнтів позивача, на обєктах яких ПП “Оріон Агро Плюс” здійснював субпідрядні роботи, конкретних субєктів господарювання не вказано. Зокрема, у позовній заяві згадується лише ТОВ “С-Росток”, але він зазначений як власник обєкта робіт лише у акті надання послуг. Окремого договору між ТОВ “Хладомир” та ТОВ “С-Росток” позивачем також не надано. Дослідженням змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), на які посилається позивач в обґрунтування своїх взаємовідносин з ПП “Оріон Агро Плюс”, встановлено, що у них відсутні будь-які посилання на конкретний правочин, на виконання якого вони складені, посилання на конкретний обєкт виконання робіт також відсутні. Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 30.10.2009, на який у змісті позовної заяви є привязка до контрагента ТОВ “С-Росток”, посилання на конкретний обєкт, що належить визначеному контрагенту, не містить.

Крім того, суду надано значну кількість первинних документів, а саме актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, квитанцій до прибуткового касового ордера, в яких вказано ПП “Оріон Агро Плюс” в якості виконавця робіт, які неможливо повязати з конкретним правочином та конкретним обєктом виконання робіт, у звязку із чим суд не має змоги будь-яким чином використати їх у якості належних доказів. Так, в матеріалах справи наявні акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000008 від 29.30.2009 та податкова накладна до нього № 8 від 29.10.2009, відповідно до яких предметом робіт у є (російською мовою) “экспидиторские услуги по доставке холод. оборудования”. Тобто, характер зазначених робіт не відповідає змісту тих робіт, господарські операції по яким оспорюються в рамках розгляду даної справи.

Таким чином, позивачем не надано достатніх доказів, що підтверджують реальність (товарність) господарських операцій між ТОВ “Хладомир” та ПП “Оріон Агро Плюс”.

Крім цього, з метою всебічного зясування обставин справи судом здійснено запит до прокуратури Херсонської області з приводу наявності у провадженні її слідчого відділу кримінальної справи стосовно фактів створення фіктивних підприємств ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”. 11.08.2011 до суду надійшла відповідь на запит, вих. № 06/1-587вих-11, зі підписом заступника прокурора області, відповідно до змісту якої повідомлено, що у провадженні слідчого відділу прокуратури Херсонської області перебувала кримінальна справа № 500052-10 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст. ст. 205 ч. 2, 366 ч. 2, 28 ч.2-205 ч. 2, ст. 358, 28. ч. 3-205 ч. 2, 27 ч. 5-212 ч. 3, 218 КК України, ОСОБА_8 за ст. ст. 28 ч. 2-205 ч. 2, 366 ч. 2, 358 ч. 2 КК України, ОСОБА_9 за ст. ст. 28 ч. 3-205 ч. 2, 366 ч. 2, 358 ч. 2 КК України, ОСОБА_5 за ст. ст. 28 ч. 2-205 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, ОСОБА_10 за ст. ст. 28 ч. 2-205 ч. 1 КК України, ОСОБА_11 за ст. ст. 28 ч. 2-205 ч. 1 КК України та ОСОБА_12 за ст. ст. 28 ч. 2-205 ч. 1 КК України, яка 28.03.2011 направлена до суду з обвинувальним висновком. Під час провадження даної кримінальної справи розслідувались факти створення групою осіб за метою покриття незаконної діяльності (вчинення безтоварних операцій для формування податкового кредиту реально діючим підприємствам з метою ухилення від сплати податків) ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”. Справа за фактами створення та діяльності ПП “Арт-Сенсіс”та ПП “Оріон Агро Плюс” передана з обвинувальним висновком до суду, в частині розслідування фактів створення та діяльності ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” матеріали виділені в окреме провадження та направлені для додаткової перевірки до УПМ ДПА в Херсонській області.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, проти керівників ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за фактом здійснення фіктивного підприємництва. Суд не може використовувати таку інформацію як безпосередній доказ неправомірності діяльності ТОВ “Хладомир”, ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”, стверджувати про винність чи не винність зазначених осіб, допоки вирок у зазначеній кримінальній справі або інше рішення, яким завершається кримінальна справа, не набере законної сили. Разом з тим, у сукупності з іншими доказами та обставинами даної справи вона має значення для встановлення обєктивної істини у справі.

Суд звертає увагу на той факт, що згідно показань свідка, директора ТОВ “Хладомир” ОСОБА_6, ні він, ні жодна інша посадова особа ТОВ “Хладомир” не вели безпосередніх переговорів з керівниками ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс”. Укладання текстів правочинів та інших документів здійснювалось шляхом пересилання підписаних їх примірників засобами поштового звязку. При цьому, така процедура застосована і під час передачі-прийому робіт між сторонами, відповідні акти також пересилались поштою.

Вище суд вже вказував, що подібний спрощений порядок допускається для укладання господарських договорів. При цьому, суд допускає, що за деякими видами діяльності подібний порядок можна застосувати під час здачі-прийняття результатів робіт або послуг. У якості прикладу можна навести послуги щодо розміщення оголошень у друкованих виданнях, коли замовник може безпосередньо пересвідчитись у результаті виконаних робіт, придбавши примірник видання з відповідним оголошенням. Після цього можливий обмін підписаними актами здачі-прийняття робіт саме засобом поштового звязку. Разом з цим, у кожному конкретному випадку слід враховувати специфіку конкретних правовідносин та їх зміст. Так, в рамках провадження даної справи розглядаються правовідносини виконання договорів підряду та субпідряду, виконання яких стало підставою для виникнення податкових зобовязань. Зокрема, виконання робіт відповідно до теорії цивільного права передбачає створення виконавцем матеріально вираженого результату робіт. Як і будь-який предмет матеріального світу результат робіт може оцінюватись такою мірою як якість. В даному випадку розглядається якість змонтованого, встановленого обладнання та в подальшому якість його технічного обслуговування. Виходячи з цього, суд вважає, що специфіка даного виду робіт полягає у тому, що для перевірки її якості представники сторін мають бути особисто присутніми під час здачі-прийняття робіт, оскільки: перевірка якості монтажу, установки та обслуговування холодильного обладнання вимагає спеціальних технічних знань; підрядник відповідає за дії субпідрядника перед замовниками, а тому субєкт господарювання, що цінує свою ділову репутацію та намагається зберегти постійних клієнтів не може приймати результати робіт, не оглянувши їх, а обмежившись підписанням актів здачі-прийняття шляхом обміну його тексту поштою. При цьому, суд наголошує на тому, що присутніми під час огляду робіт мають бути саме обидві сторони одночасно, оскільки таке прийняття полягає у демонстрації результату роботи, що може виражатись у випробувальному пуску обладнання, перевірці міцності кріплень, відсутності заподіяння косметичних дефектів на зовнішній поверхні обладнання внаслідок його установки тощо. Необхідність присутності обох сторін під час здачі-прийняття робіт випливає ще і з того, що відповідно до ст. 842 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, процедура здачі-прийняття робіт має не лише значення для ділової репутації підрядника, а й юридичне та економічне значення, яке полягає у майновій відповідальності за знищення результату робіт або матеріалу, із якого він створений. При цьому суд зазначає, що згідно витягу з ЄДРПОУ, наданого головним управлінням статистики у Херсонській області на вимогу суду, місцезнаходженням ПП “Оріон Агро Плюс” та ПП “Арт-Сенсіс” є м. Херсон, місцезнаходження ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” станом на 04.08.2011 у Херсонській області не зазначається, оскільки підприємство переїхало до м. Миколаїв. Таким чином, оскільки і ТОВ “Хладомир”, і принаймні два із зазначених контрагентів мають місцезнаходження у м. Херсоні, сенсу укладати договори підряду та приймати результати робіт шляхом обміну підписаними документами немає, оскільки швидше та економічно ефективніше здійснити це можна шляхом безпосередньої зустрічі. Тобто, прийняття результату робіт шляхом обміну підписаними текстами актів здачі-прийняття робіт поштою може свідчити про те, що результат виконаних робіт в рамках субпідряду для ТОВ “Хладомир” неважливий, оскільки фактично вони субпідрядниками і не виконувались, а сам процес здачі-прийняття не є реальним.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з показаннями свідка, тексти договорів субпідряду з ПП “Арт-Сенсіс”та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” коригували юристи відповідних контрагентів. Виходячи з цього, логічно допустити, що тексти таких правочинів будуть різними, оскільки коригувались різними особами. Разом з тим, співставленням текстів договорів субпідряду між ТОВ “Хладомир” та ПП “Арт-Сенсіс” та ТОВ “Хладомир” та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” суд дійшов висновку, що вони є абсолютно ідентичними: співпадають назви та кількість розділів договорів, кількість та зміст пунктів у розділі, зовнішній вигляд тексту (його форматування: шрифт, абзаци, положення назв розділів та пунктів на сторінці). Тобто, наявне розходження показань свідка та дійсних обставин справи, тому суд критично відноситься до показань ОСОБА_6 в частині того, що договори коригувались саме юристами ПП “Арт-Сенсіс” та ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”.

Стосовно посилання позивача на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона, залишеного в силі постановою Апеляційного суду Херсонської області, відповідно до якого закрито провадження у справі про адміністративний проступок у звязку із відсутністю в діях директора ТОВ “Хладомир” складу проступку щодо податкового законодавства, суд зазначає наступне. Так, відповідно до ч. 4, ст. 72 КАС України рішення суду у справі про адміністративний проступок, що набрало законної сили, має значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено рішення суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Дійсно, відповідно до змісту зазначених рішень склад адміністративного проступку щодо порушення податкового законодавства, яке призвело до заниження обєкта оподаткування, у діях директора ТОВ “Хладомир” відсутній. Однак, зазначений факт не може свідчити про відсутність порушення податкового законодавства з боку ТОВ “Хладомир”, оскільки відповідно до свідчень ОСОБА_6 він особисто питаннями ведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності не займався, зазначені питання вирішує на підприємстві головний бухгалтер. Разом з тим, наявність вини бухгалтера ТОВ “Хладомир” стосовно зазначених правопорушень навіть не перевірялась. Тому, суд не приймає рішення Дніпровського районного суду м. Херсона у якості доказу, який свідчить про відсутність порушення податкового законодавства з боку ТОВ “Хладомир” у взаємовідносинах між ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс”.

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті тягар доказування перекладено законодавцем на субєкта владних повноважень у справах про протиправність його рішення, якщо він заперечує проти позову. Разом з цим, суд вважає, що це не означає, у справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень, що позивач взагалі звільнений від обовязку доказування. Виходячи з принципу офіційності зясування обставин справи, зазначеному вище, суд також має право збирати докази та оцінювати їх відповідно до свого внутрішнього переконання. При цьому, не має значення, чи співпадає точка зору суду з позицією сторін по справі, суд має право і зобовязаний формувати власну правову позицію та доказову базу, яка може відрізнятись та виходити за межі доводів та доказів, наведених сторонами під час судового розгляду.

Виходячи із зазначених обставин справи, суд вважає, що позивачем не доведено належним чином обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Так, належну податкову правосубєктність своїх контрагентів ним не доведено, під час укладення правочинів з ними ТОВ “Хладомир” її не зясовував. Суд погоджується з позицією, що такого обовязку для платника податків чинним законодавством не передбачено, разом з тим, таку перевірку необхідно робити, оскільки від правового статусу контрагента платника податку залежить його право на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Усталена ділова практика підтверджує, що субєкти господарювання здійснюють такі дії, водночас відсутність зацікавленості у наявності правового статусу свого контрагента може свідчити про відсутність спрямованості до настання реальних правових наслідків у правовідносинах з ним.

Крім цього, господарські операції щодо виконання субпідрядних робіт не підтверджуються належними первинними документами. Вони або ненадані ТОВ “Хладомир” взагалі, або надані не у повному обсязі (є акти здавання-передачі робіт, до яких не надано податкові накладні). Значна кількість первинних документів, наданих позивачем під час судового розгляду справи, неможливо за наявними матеріалами повязати з конкретним правочином, контрагентом та обєктом робіт, у великій своїй частині сам характер оплачених за ними робіт відрізняється від змісту оспорюваних господарських операцій виконання робіт по технічному обслуговуванню холодильного обладнання за договором субпідряду. Окремі документи, на які посилається ТОВ “Хладомир” в обґрунтування своїх вимог, містять зовсім інші відомості, ніж зазначає позивач. Стосовно контрагента ПП “Оріон Агро Плюс”, то правочин з ним взагалі неоформлений у письмовій формі, виходячи з чого суд не може підтвердити його укладення. Власне, із змісту позову зрозуміло, що позивач підтверджує зазначені господарські операції актами здавання-передачі робіт, а не податковими накладними, наявність яких відповідно до Законів № 168 та № 334 є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат для обчислення суми податку на прибуток. Щодо первинних документів по контрагенту ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, судом встановлено часову та економічну непослідовність дій субєктів господарювання, яка логічно випливає із юридичної та економічної природи правовідносин між замовником, підрядником та субпідрядником. Під сумнів реальність оспорюваних у справі господарських операцій ставить сам характер здавання-приймання робіт (відсутність безпосереднього контакту посадових осіб ТОВ “Хладомир”з контрагентами-субпідрядниками), розбіжність у показаннях свідка щодо корегування текстів правочинів юристами контрагентів ТОВ “Хладомир” з одночасною ідентичністю таких текстів.

При цьому, суд зазначає, що ТОВ «Хладомир» вже тривалий час перебуває на ринку надання послуг у сфері обслуговування холодильного обладнання і згідно свідчень директора йому відомі всі підприємства на території регіону, які здійснюють аналогічну господарську діяльність, серед таких ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” не значаться. Відповідно до інформації ДПІ зазначені підприємства здійснюють діяльність повязану з оптовою торгівлею.

Крім цього, проти засновників ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”та ПП “Оріон Агро Плюс” порушено кримінальну справу за фактами фіктивного підприємництва з метою штучного формування податкового кредиту для інших субєктів господарювання, що спричинило ухилення таких субєктів від сплати податків, передану з обвинувальним висновком на розгляд суду.

Також, суд зазначає, що наявність належно оформлених первинних документів є обовязковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення. Основною, первинною ознакою господарської операції є її товарність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Тобто в разі відсутності товару, первинні документи не можуть бути такими, що створюють будь-які правові наслідки.

В даному разі, суд вважає, що господарські операції між ТОВ «Хладомир» та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” були безтоварними. Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому суд погоджується з позицією позивача що договори між ТОВ «Хладомир» та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ”, ПП “Оріон Агро Плюс” з приводу їх безтоварності можуть бути визнанні недійсними виключно в судовому порядку, а не актом перевірки ДПІ.

Провівши системний аналіз всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що у сукупності вони свідчать про відсутність господарських взаємовідносин між ТОВ “Хладомир” як підрядником та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агро Сеіл ФП-ДАШ” та ПП “Оріон Агро Плюс” як субпідрядниками. Виходячи з цього, ТОВ “Хладомир” не мало право формувати валові витрати для обчислення податку на прибуток та податковий кредит з ПДВ за рахунок видатків, які, з правової позиції позивача, понесені ним у звязку із такими операціями. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає, що ДПІ правомірно прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ і застосувало фінансові санкції.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хладомир" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 серпня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.6