Постанова № 17890462, 30.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2011 р. № 2-а- 10716/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Єгупенко В.В.

при секретарі судового засідання - Кравченко О.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - Демського В.Ю.

представника відповідача - Кірсанова Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення, - ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (далі- ТОВ "Промметсплав"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення за №0002022305 від 12.05.11р. про визначення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 3135486,00 грн., в тому числі: 2090324,00 грн.-основний платіж, 1045162,00 грн. штрафні санкції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав наступне.

Позивач вважає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні перевірки, не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються обєктивними даними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність, пояснивши, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», за що у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволенню, керуючись наступним.

Позивач, ТОВ "Промметсплав", пройшов процедуру державної реєстрації, отримав видане виконавчим комітетом Харківської міської ради свідоцтво про державну реєстрацію, а відтак набув правового статусу субєкта господарювання. Як платник податків, зборів (обовязкових платежів) обліковується ДПІ Дзержинському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.04.2011 року за № 1306/2305/25611992 (а.с. 11-23, т. 1).

У відповідності до висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були встановлені порушення позивачем: пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємство занизило ПДВ на суму 2090324,00 грн., в тому числі: за квітень 2010 року у сумі 94284 грн., за жовтень 2010 року у сумі 206729 грн., за листопад 2010 року у сумі 911256 грн., за грудень 2010 року у сумі 878055 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення за №0002022305 від 12.05.11р. про визначення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 3135486,00 грн., в тому числі: 2090324,00 грн.-основний платіж, 1045162,00 грн. штрафні санкції.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир».

В ході проведення перевірки ДПІ у яких перебувають на обліку ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир», було складено акти перевірок, якими було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що правочини укладені між позивачем і ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Промметсплав" (покупець) і ПП «Олтрейд-А» (постачальник) було укладено Договір поставки від 18.10.2010р. № 18/10П-10, предметом якого була поставка брухту алюмінію (а.с. 32-34, т. 1); між ТОВ "Промметсплав" (покупець) і ПП «Металфорт» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу від 01.11.2010р. № 01/11П, предметом якого була поставка брухту алюмінію (а.с. 63-65, т. 1); між ТОВ "Промметсплав" (покупець) і ТОВ «Алтон-Вир» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу від 08.04.2010р. № ДГ-0000009, предметом якого була поставка брухту алюмінію (а.с. 98-99, т. 1).

Слід відзначити, що факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Приймання-передача товарно матеріальних цінностей позивачу від його контрагентів оформлені видатковими накладними, відповідно до яких покупцю передано брухт алюмінію (а.с. 35-48, 66-81, 100-105, т. 1), які підписані від імені отримувача уповноваженою особою.

В судовому засіданні також встановлено, що в користуванні позивача, відповідно до договорів оренди, укладених з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області: № 2006-н від 28.11.05 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 24.10.2010 року та договору оренди за № 2007-н від 28.11.2005 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 24.10.2010 року, а також договору оренди № 2884-н від 14.09.05 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 5 від 10.04.2011 року, знаходиться приміщення за адресою: вул. Залютинська, 6, м. Харків, яке знаходиться на балансі ДП МОУ Харківського механічного заводу і відповідно до умов вказаного договору використовується позивачем під склад. (а.с. 135-161, т. 1).

Вказані вище товарно-матеріальні цінності (брухт алюмінію), придбані позивачем ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир», було доставлено за договорами перевезення вантажів автомобільним транспортом приватними підприємцями, які на момент надання послуги мали ліцензії на здійснення внутрішніх перевезень вантажів (а.с. 218-235, т. 1.).

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладання договору перевезення вантажу.

На виконання вказаних договорів перевізниками було здійснено перевезення товару, придбаного позивачем у контрагентів за адресою розташування складських приміщень позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 237-250, т.1 та 1-26, т. 2).

Також позивачем надані суду копії складських накладних, які мають відмітку про перевірку охороною території балансоутримувача складських приміщень, які використовуються ТОВ «Промметсплав», де зафіксовані події поставки перевізниками товару у вказані в товарно-транспортних накладних дні (а.с. 66-86, т. 2).

Фактичне виконання робіт (послуг) з перевезення вантажу також підтверджується копіями актів прийому виконаних робіт (а.с. 27-65, т. 2).

Відповідно до платіжних доручень, які мають відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування повної вартості придбаних у контрагентів товарів. (а.с. 148-175, т. 2).

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними (а.с. 49-62, 82-82-97, 106-11, т. 1). Правильність складання зазначених документів в акті перевірки під сумнів не ставиться.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем в судовому засіданні належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Договори між ТОВ "Промметсплав", ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир» та податкові накладні підписано уповноваженими особами сторін договорів, наявність відтиску печатки юридичних осіб на вказаних документах свідчить про наділення особи, яка їх підписала, відповідними повноваженнями на вчинення правочину.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Ознак нікчемності договорів поставки та купівлі-продажу, укладених позивачем із контрагентами, не вбачається, оскільки зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства.

У судовому засіданні відповідач послався на зазначення в податкових накладних, виписаних контрагентами, місцезнаходження, за яким підприємства фактично не знаходились. На це представник позивача зауважив, що в податкових накладних вказана юридична адреса його партнерів по угодам і додатково перевіряти цю інформацію в нього не було підстав.

Згідно із ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів чи закону виступають від її імені. Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. (ст.18).

Вищий адміністративний суд України в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 15.04.2010р. зазначив, що незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту. Недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Виявлені відповідачем недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, податкові накладні містять відомості про придбані товари, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку.

Суд вважає, що видані ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир» на адресу ТОВ «Промметсплав» податкові накладні не суперечать вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, оскільки згідно із абз.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання металопрокату були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - торгівля

Таким чином позивач при формуванні податкового кредиту згідно податкових накладних, виписаних ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир», не припустився порушень вимог пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд вважає за потрібне зазначити, що на момент укладання підприємством договорів з ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир» і виписки ними податкових накладних, останні були зареєстровані як юридичні особи в ЄДР та як платники податку на додану вартість у відповідних ДПІ.

Отже постачальники (контрагенти) позивача на підставі приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, мали право при здійсненні постачання товарів складати і видавати податкові накладні, а платник податку, відповідно, на підставі підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, був вправі відносити суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Крім цього норми чинного законодавства не зобовязують покупця перевіряти відповідність діяльності заявленому коду партнера по господарським операціям

Ст.3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Згідно до ст.42 цього Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ст.ст.6, 27 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору. Ст.204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином договори ТОВ «Промметсплав», укладені з ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир» відповідають загальним вимогам, додержання яких у відповідності до ст.203 ЦК України є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою суду від 16.08.2011 року про відкриття провадження у справі, відповідачу було запропоновано у разі заперечення проти позову надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення з приводу яких подано позов. Відповідачем дане право не використано та не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення, в той час як з боку позивача порушення вимог податкового законодавства відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 203, 215, 216, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення за №0002022305 від 12.05.11р. про визначення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 3135486,00 грн., в тому числі: 2090324,00 грн.-основний платіж, 1045162,00 грн. штрафні санкції.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (ідентифікаційний код 25611992, місцезнаходження: вул. Клочківська, 368, м. Харків, 61051) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2011 року

Суддя Єгупенко В.В.