Постанова № 17890306, 23.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 р. № 2-а- 9411/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Смоляр Є.А.

за участю представника позивача Загребельного Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Стройпром"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення - рішення встановив:

Позовні вимоги з урахуванням уточнень заявлені до ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення № 0000361540 від 11.06.2011 року. У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що підприємством своєчасно та відповідно до положень діючого податкового законодавства включено до складу податкового кредиту суму податку, сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Промспец консалтинг», а висновки податкової інспекції щодо завищення податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмірі 43896,33 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач, який у спірних правовідносинах виступає субєктом владних повноважень, в судове засідання свого представника не направив, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином причини неявки суду не повідомив. Відповідно до приписів ст..ст.35,128 КАС України суд вважає його належно повідомленим про слухання справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи копії документів, суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу субєкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А01 070646 від 18.05.2000 року та взятий на облік як платник податку у ДПІ в Комінтернівському районі м.Харкова та згідно свідоцтва № 29007791 НБ № 003384 є платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності підприємства згідно довідки АА № 315282 є : оптова торгівля 51.53.2, інші види оптової торгівлі -51.90.0, виробництво труб та фітингів для труб зі сталі-27.22.0, виробництво металевих резервуарів, цистерн та контейнерів -28.21.0, будівництво будівель - 45.21.1, інші спеціалізовані роботи -45.25.1.

Судовим розглядом встановлено, що 20.06.2011 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 01.12.2010 по 31.12.10 року; 01.01.2011 по 31.01.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.06.2011 року №1052/15-409/30986750, яким встановлено порушення вимог п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 43896,33 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення № №0000361540 від 11.06.2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації на загальну суму 43896,33 грн. та визначені штрафні санкції у розмірі 10974,08 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг»укладено договір купівлі продажу товарів від 01.10.2010 року № 1/10-10. Із наявної в матеріалах справи видаткової накладної від 15.12.2010 року № ПК-215 вбачається що позивачеві відвантажено деталі до машин в асортименті на загальну суму 263378,00 грн., у тому числі ПДВ 43896,33 грн. Зазначений товар згідно договору на перевезення вантажів № 1 від 01.01.2010 року між ПП "Стройпром" та ТОВ "Техстройснаб" та подорожнього листа № 025469 серії 10 ААЖ від 15.12.2010 року перевезений на адресу позивача. Оплата товару здійснена за безготівковий рахунок.

На виконання умов договору позивачеві ТОВ "Промспец консалтинг" видана податкова накладна від 15.12.2011року № 2569 на загальну суму 263378,00 грн., у тому числі ПДВ 43896,33 грн. згідно якої до суми податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивачем віднесено 43896,33 грн.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вбачається, що відповідачем по справі як підставу неправомірності формування податкового кредиту ревізуємого періоді визначено те, що за результатами перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт перевірки від 10.03.2011 №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року. Відповідно до висновків вказаного акту перевірки зазначається, що у ТОВ Промспец консалтинг»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відтак, операції ТОВ «Промспец консалтинг»та контрагентів-покупців не містять у своїй суті економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

З цього приводу суд зазначає наступне. Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із досліджених в судовому засіданні копій податкових накладних виданих зазначеними вище субєктами господарювання позивачеві вбачається, що вони містять усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних приписами відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Суд також зважує на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи протокольною ухвалою витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин придбання товарів за договорами із зазначеними вище контрагентами, сплати їх вартості, використання у подальшій господарській діяльності, тощо.

Так із досліджених в судовому засіданні копій платіжних доручень, проведених банком, видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, ТТН, що позивачем по справі сплачено ПДВ на придбані товари у їх вартості та використано їх у подальшій господарській діяльності.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів постачальників по ланцюгу до виробника придбаних товарів та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Суд також зазначає, що Законом України "Про податок на додану вартість" не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість. В судове засідання доказів виключення ТОВ “Промспец консалтинг” з реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднення на web-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анульовані його свідоцтва платника податку на додану вартість на момент укладення договорів та видачі податкових накладних суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст.160-163,167 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства " Стройпром" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000361540 від 11.07.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 26 серпня 2011 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.