Постанова № 17890117, 14.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р. Справа № 2-а- 6795/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г.,

при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Оковитої А.Є.,

представника відповідача - Богданової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБ ХХІ" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБ ХХІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 30.12.2010 року №0005102302/0 на податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 43039,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9307,00 грн., та від 21.03.2011 року №0001050302 на податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53127,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,50 грн. у повному обсязі, як такі, що суперечать чинному законодавству.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 22.11.2010 року по 10.12.2010 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "КОМБ ХХІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ "КОМБ ХХІ" з ПП "Містраль"; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про прибуток підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 43039,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 5590,00 грн. та за ІІ квартал 2010 року у сумі 36051,00 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 92294,00 грн., а саме: за березень 2010 року у сумі 5590,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 11346,00 грн., за травень 2010 року у сумі 6000,00 грн. та за червень 2010 року у сумі 69358,00 грн. На підставі зазначених висновків, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 92294,00 грн. та за штрафними санкціями - 46147,00 грн.) та №0005102302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 43039,00 грн. та за штрафними санкціями - 9307,00 грн.). Позивачем було проведено процедуру адміністративного узгодження сум податкових зобовязань визначених контролюючим органом, та рішенням ДПА у Харківській області №996/10/25-203 від 12.03.2011 року, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, було частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441,00 грн. На підставі рішення ДПА у Харківській області відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0001050302 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн., (у тому числі за основним платежем у сумі 53127,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,50 грн.). Рішенням ДПА України №9679/6/25-0515 від 25.05.2011 року податкові повідомлення-рішення відповідача №0005102302/0 від 31.12.2010 року та №0001050302 від 21.03.2011 року залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення відповідача протиправним, оскільки вони винесене на підставі висновків, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що фахівцями відповідача при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про прибуток підприємств", та пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову, та заперечення проти нього, дослідивши наявні по справі докази, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБ ХХІ" зареєстроване як юридична особа виконкомом Харківської міської ради 25.06.2009 року за №14801020000044432, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 26.06.2009 року за №23641. ТОВ "КОМБ ХХІ" є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100235427 від 14.07.2009 року виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Відповідачем в період з 22.11.2010 року по 10.12.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "КОМБ ХХІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено Акт №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ "КОМБ ХХІ" з ПП "Містраль";

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про прибуток підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 43039,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 5590,00 грн. та за ІІ квартал 2010 року у сумі 36051,00 грн.;

- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 92294,00 грн., а саме: за березень 2010 року у сумі 5590,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 11346,00 грн., за травень 2010 року у сумі 6000,00 грн. та за червень 2010 року у сумі 69358,00 грн..

На підставі зазначених висновків, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 92294,00 грн. та за штрафними санкціями - 46147,00 грн.) та №0005102302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 43039,00 грн. та за штрафними санкціями - 9307,00 грн.).

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішенням розпочав процедуру адміністративного узгодження сум податкових зобовязань визначених контролюючим органом.

Рішенням ДПА у Харківській області №996/10/25-203 від 12.03.2011 року, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги позивача, було частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441,00 грн.

На підставі рішення ДПА у Харківській області відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0001050302 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн., (у тому числі за основним платежем у сумі 53127,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,50 грн.).

Рішенням ДПА України №9679/6/25-0515 від 25.05.2011 року податкові повідомлення-рішення відповідача №0005102302/0 від 31.12.2010 року та №0001050302 від 21.03.2011 року залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.

Суд, перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України встановив наступі обставини.

Як вбачається з акту перевірки, сума 53127,00 грн., на яку позивачу збільшено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем, розрахована з податкових накладних, отриманих позивачем від контрагентів ПП "Містраль" та ТОВ "Мелон, ЛТД".

Також в акті перевірки зазначено, що за деякими операціями поставки товарів (робіт, послуг) позивач отримав податкові накладні від своїх контрагентів які не задекларували відповідних сум податкових зобовязань з ПДВ, та на цій підставі, з посиланням на ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України, відповідачем зроблено висновок про нікчемність таких операцій.

З цієї ж підстави в п.3.1.2 розділу 3 акту №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року зроблено висновок, що позивачем, при здійсненні операцій з придбання товарів, транспортних послуг, послуг оренди, було занижено податок на прибуток всього на суму 43039,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 5590,00 грн. та за ІІ квартал 2010 року у сумі 36051,00 грн.

Під час розгляду справи судом було зясовано, що між позивачем та ПП "Містраль" було укладено договір поставки склобою №п18-01-10 від 18.01.2010 року. Також між позивачем та ТОВ "Мелон, ЛТД" укладено договір поставки №01/06, від 01.06.2010 року. Проведення господарських операцій між контрагентами було підтверджено наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: податковими накладними, отриманими позивачем від контрагентів:

ТОВ "Мелон, ЛТД":

- №100608 від 10.06.2010 року на суму 70000,00 грн. у тому числі ПДВ -11666,67 грн.;

- №140611 від 14.06.2010 року на суму 42000,00 грн. у тому числі ПДВ - 7000,00 грн.;

ПП "Містраль":

- №5 від 05.03.2010 року на суму 33542,90 грн. у тому числі ПДВ - 5590,48 грн.;

- №23/04 від 23.04.2010 року на суму 33690,00 грн. у тому числі ПДВ - 5615,00 грн.;

- №11/10 від 11.04.2010 року на суму 34385,76 грн. у тому числі ПДВ - 5730,96 грн.;

- №17-05 від 17.05.2010 року на суму 34797,32 грн. у тому числі ПДВ - 5799,55 грн.;

- №11.06 від 11.06.2010 року на суму 34424,92 грн. у тому числі ПДВ - 5737,49 грн.;

- №25.06 від 25.06.2010 року на суму 35747,94 грн. у тому числі ПДВ - 5957,99 грн.;

- №13.07 від 13.07.2010 року на суму 33407,68 грн. у тому числі ПДВ - 5567,95 грн.

Зазначені податкові накладні, відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон "Про ПДВ"), та були надані позивачем відповідачу під час проведення перевірки, про що зазначено в акті №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, які визначені статтею 7 Закону "Про ПДВ". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту були, відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ", належним чином оформлені податкові накладні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки не можливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп.7.4.1. та пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону "Про ПДВ", оскільки, як зазначено позивачем і даний факт не спростовано представником відповідача, на момент виконання господарських операцій, ПП "Містраль" та ТОВ "Мелон, ЛТД" мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, то, відповідно, зазначені субєкти господарювання мали право і на нарахування податку та складання податкових накладних, а таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку згідно з положеннями пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Крім того, суд вважає доцільним відмітити, що Законом України "Про систему оподаткування" для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У звязку з наведеним, суд погоджується з доводами позивача щодо дотримання вимог положень Закону "Про ПДВ" та правомірного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отримані від ПП "Містраль" та ТОВ "Мелон, ЛТД".

Крім того суд зазначає, що частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що податкові зобовязання учасників правочину встановлюються податковим законодавством, а в межах правочину сторони набувають лише цивільних обовязків, в даному випадку обовязок позивача оплатити товар, (роботу, послуги) та обовязок його контрагентів поставити такий товар (роботу послуги). Тобто, податкові зобовязання, які виникають внаслідок вчинення правочину, лежать за межами цивільно-правового регулювання правочину.

Таким чином суд, приходить до висновку, що порушення контрагентами позивача податкових зобовязань, не впливає на юридичну силу правочину.

Також суд зазначає, що між позивачем та ТОВ "Мерефянська скляна компанія" було укладено договір поставки склобою №Р31/08/09 (234/09/2009ком) від 31.08.2009 року, за яким поставником є ТОВ "КОМБ ХХІ". Згідно зазначеного договору позивачем протягом І та ІІ кварталів 2010 року було поставлено ТОВ "Мерефянська скляна компанія" склобій, який, як встановлено судом, в свою чергу був придбаний позивачем у ПП "Містраль" за договором поставки склобою №п18-01-10 від 18.01.2010 року.

За зазначеним договором позивачем були виписані податкові накладні які відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону "Про ПДВ", та копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із врахуванням змін та доповнень) до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із врахуванням змін та доповнень) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши, надані позивачем, первинні документи господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (видаткові, товарно-транспортні накладні, акти приймання-здавання) суд дійшов висновку, що вони складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Вище наведене свідчить про дотримання позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при включенні до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно з переліком, вказаним в акті перевірки.

Враховуючи вказане, суд погоджується з позивачем, що визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн., (у тому числі за основним платежем у сумі 53127,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,50 грн.) за податковим повідомленням-рішенням №0001050302 від 21.03.2011 року та визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн., (у тому числі за основним платежем у сумі 43039,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9307,00 грн.) за податковим повідомленням-рішенням №0005102302/0 від 30.12.2010 року на податкове зобов'язання є неправомірним та не ґрунтується на нормах Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідач законність та правомірність складання та направлення позивачу, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Обставини, на які відповідач посилається у акті перевірки №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року як на підставу для складання та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень №0001050302 від 21.03.2011 року та №0005102302/0 від 30.12.2010 року не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБ ХХІ" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова від 30.12.2010 року №0005102302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн. та від 21.03.2011 року №0001050302 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн. <Сума задоволення ><Текст >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 липня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.