Постанова № 17888986, 22.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/11113/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю:

представник позивача не зявився;

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 519,39 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольській міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 519,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 24 березня 2009 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, в порядку обміну інформацією з Державною податковою адміністрацією України, встановлено, що відповідач перебуваючи на обліку в Маріупольському міському центру зайнятості, як безробітна, отримувала дохід від тимчасової роботи або здійснення іншої діяльності за винагороду в Окружній виборчий комісії територіального виборчого округу №58 за період з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року. Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 17 січня 2010 року по 31 січня 2010 року.

Також, з метою досудового урегулювання спору Маріупольським міським центром зайнятості відповідачу було направлено лист №10-837 від 10.11.2010 року, в якому було встановлено термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 519,39 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Причин неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надсилала. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надала.

Суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

24 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Маріупольського міського центру зайнятості від 24.03.2009 року №НТ090324 відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 24.03.2009 року по 18.03.2010 року.

Наказом від 24.03.2009 року №НТ090324 відкладено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 24.03.2009 року по 27.03.2009 року.

Наказом від 30.03.2009 року №НТ090330 відповідачу розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 28.03.2009 року.

Наказом від 23.03.2010 року №НТ100323 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку із закінченням строку виплати відповідно до п.п.12 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 23.03.2010 року.

Відповідно до п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року №60/62 проведено звірку інформації про доходи, які отримані безробітною ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості від Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №58, якою встановлено факт приховування відомостей про працевлаштування тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду у період одержання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в Окружній виборчій комісії територіального виборчого округу №58 за період з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року, про що позивачем складено Акт №405 від 05.11.2010 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином, у період перебування на обліку, як безробітна за період з 17 січня 2010 року по 31 січня 2010 року відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі розміром 519,39 грн.

На адресу відповідача направлено лист за вих.№10-837 від 10.11.2010 року, в якому був встановлений термін для повернення сплаченої допомоги по безробіттю у сумі 519,39 грн., як незаконно отриманої, який отриманий ОСОБА_1 особисто.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої їй допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подала до Маріупольського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітна вона тимчасово працювала (виконувала роботу) в Окружній виборчій комісії територіального виборчого округу №58 в період з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року.

Внаслідок цього їй було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 17 січня 2010 року по 31 січня 2010 року в сумі розміром 519,39 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14 лютого 2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 17 січня 2010 року по 31 січня 2010 року складає 519,39 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 519,39 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р №37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 519 (пятсот девятнадцять) грн. 39 (тридцять девять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2011 року.

Суддя Фещук А.В.