Постанова № 17888432, 22.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 року Справа № 5020/6/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвдокімова І.В.,

суддівТкаченка М.І.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 54 від 06.05.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод";

представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 6421/0/2-11 від 14.04.11, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

представник третьої особи, не з'явився, державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж";

представник позивача, ОСОБА_3, довіреність № 80 від 11.11.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод";

представник відповідача, Ткач Людмила Олександрівна (повноваження перевірені), довідка № 381825 від 05.05.11, Керівник, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 10.05.2011 у справі №5020/6/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод" (вул. Токарєва, 3,Севастополь,99003)

до Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

3-тя особа Державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" (вул. 4-я Бастіонна, 32,м.Севастополь,99007)

<кредитор >(< адреса >)

про зміну умов договору № 36 від 30.04.2009

ВСТАНОВИВ:

< Текст >

10.01.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (далі позивач) звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (яке під час розгляду справи змінило назву на „Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго”) (далі відповідач) про зміну умов договору №36 від 30.04.2009.

Позов обґрунтований відмовою відповідача у позасудовому порядку змінити умови договору №36 від 30.04.2009 в частині збільшення величини дозволеної потужності до 1958,80 кВт, як це було передбачено при укладенні договору від 20.09.2004 (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Договору).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2011 порушено провадження у справі №5020/6/2011.

Ухвалою від 06.04.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державне підприємство Міністерства оборони України „102 Підприємство електричних мереж” /т 1, а.с.105-107/.

Враховуючи пояснення відповідача, надані ним у судовому засіданні 06.04.2011, щодо аналізу величини дозволеної потужності по приєднанням ПС 11ф.54 /т 1, а.с. 100/, позивач заявою від 06.05.2011 уточнив позовні вимоги: просив встановити величину дозволеної потужності за договором на постачання електричної енергії №36 від 30.04.2009 на рівні 1883,8 кВт /арк. с. 139/.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 10 травня 2011 року у справі №5020/6/2011 позов задоволено повністю.

Змінено умови договору про постачання електричної енергії №36 укладеного 30.04.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод" та відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступник публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго"), в частині обсягів поставки електричної енергії та потужності, зазначених у додатку №1 " Обсяги постачання електричної енергії та потужності. Обсяг постачання електроенергії споживачу товариству з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод" на приєднання електроустановок з дозволеною потужністю 1883,80 кВт" до договору №36 від 30.04.2009, який є невідємною його частиною, встановивши величину дозволеної потужності на рівні 1883,80 кВт, з дати набрання цим рішенням законної сили.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 22.08.2011 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

20.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством „Севастопольський молокопереробний завод”, правонаступником якого є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (Споживач) та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії №36 (далі Договір) /т 1, а.с. 23-31/, відповідно до якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

В Додатку 1 до Договору №36 від 20.09.2004 сторони узгодили обсяги поставки електричної енергії на приєднання електроустановок з дозволеною потужністю 1958,80 кВт (кВА) /т 1, а.с. 32/.

04.11.2008 позивач звернувся до відповідача із листом №170, в якому просив останнього скорегувати дозволену потужність в бік зменшення з 1880,00 кВт до 140 кВт, у звязку зі зниженням енергоспоживання та відключенням усього енергоємного виробничого обладнання /т 1, а.с. 34/.

За результатами розгляду цього звернення, 30.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (Споживач) та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, яке під час розгляду справи змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник), укладений новий договір про постачання електричної енергії №36 (далі Договір) /т 1, а.с. 13-19/.

При цьому, до обовязків Постачальника віднесено забезпечення отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 140,0 кВт (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Договору). Така саме величина дозволеної потужності зазначена і в Додатку 1 до цього Договору, підписаному сторонами та скріпленому їх печатками /т 1, а.с.20/.

Розділом 3 Договору визначені права сторін. Зокрема, Споживач має право на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 жовтня поточного року подає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток „Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу”).

Як убачається з листа №14390/0/2-10 від 15.09.2010, позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну умов договору щодо збільшення дозволеної потужності 02.09.2010. У відповідь на це звернення відповідач зобовязав позивача надати відповідну нормативно-технічну документацію /т 1, а.с.99/.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 (зі змінами та доповненнями) (далі Порядок), та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.10.2005 №910 (зі змінами та доповненнями) (далі Правила).

Крім того, оскільки між сторонами існують договірні господарські правовідносини, застосуванню підлягають відповідні норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобовязання, питання про виконання зобовязань та їх зміну.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

Відповідно до пункту 5.23 Правил, зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Порядок зміни господарських договорів регламентований статтею 188 Господарського кодексу України. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

09.12.2010 позивач звертався до відповідача із пропозицією про зміну умов договору в частині збільшення величини дозволеної потужності /т 1, а.с. 8-11/.

У подальшому листом від 20.12.2010 відповідач відмовив позивачеві у підписанні додаткової угоди та Додатку 1 до Договору „Обсяги поставки електричної енергії і потужності споживачу” /т 1, арк. с. 12/.

Відповідно до пункту 1.5 Правил, у разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору.

Укладений між сторонами договір від 10.08.2010 за № 411 про технічне забезпечення електропостачання споживача передбачає зобов`язання Державного підприємства МОУ „102 підприємство електричних мереж” забезпечити передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” дозволену потужність у розмірі 140 кВт /т 1, а.с. 31-33/.

Як свідчать матеріали справи, будь-яких додатків або змін щодо дозволеної потужності у договір від 10.08.2010 за № 411 сторонами не вносилось.

Тобто зазначений договір не містить в собі умов про дозволену потужність у розмірі 1883,80 кВт.

Крім того, листом від 15.09.2010 за 14390/0/2-10 відповідач запросив нормативно-технічну документацію на збільшення дозволеної потужності, яку позивач не надав і на момент розгляду справи в апеляційній інстанції /т 2, а.с. 40/.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про електроенергетику", проектування та будівництво (нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюється на основі законодавства про будівництво.

Згідно зі статтею 9 Закону України про "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 1 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до пункту 3 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

Посилання ж позивача на наявність технічних умов від 08.04.1980 є невірними, оскільки відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Отже, після завершення будівництва Севастопольського молокопереробного заводу вони втратили силу.

Крім того, згідно з пунктом 11 постанови КМ України від 24.03.1999 за № 441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі", граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.

Даного погодження упродовж розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції позивачем надано не було.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, при неповному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя від 10.05.2011 у справі № 5020/6/2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 10.05.2011 у справі № 5020/6/2011 скасувати.

3. Постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді М.І. Ткаченко

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольський молокопереробний завод" (вул. Токарєва, 3,Севастополь,99003)

2. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

3. Державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" (вул. 4-я Бастіонна, 32,м.Севастополь,99007)

<кредитор >(< адреса >)

<Сюда вписывать остальных >