Постанова № 17888286, 18.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2011                                                                                           № 56/139-35/50

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача – Пучков П.Б.

від відповідача – не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2011 року у справі № 56/139-35/50 (суддя – Літвінова М.Є.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи»

про                     стягнення 41831,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ДніпроАзот» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи» (далі – відповідач) про стягнення пені за порушення строку виконання гарантійних зобов'язань у розмірі 41831,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот» задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 року рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року у справі №56/139 скасовані, справа №56/139 передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року справа №56/139 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, справі присвоєно №56/139-35/50.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2011 року в позові Відкритому акціонерному товариству «ДніпроАзот» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «ДніпроАзот» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2011 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи» на користь Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» пеню в розмірі 41831,22 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, неповно досліджено фактичні обставини справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.08.2011 року.

Представник відповідача відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання 18.08.211 року з’явився представник позивача.

Представники відповідача у призначене судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

З відмітки відділу діловодства на зворотньому боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року, випливає, що така ухвала направлена сторонам по справі 13.07.2011 року за реєстровими номерами 21-22.

Враховуючи те, що представники відповідача були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи без участі представників відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Відкритим акціонерним товариством «ДніпроАзот» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи» (постачальник) виникли на підставі укладеного договору поставки № 757160 від 16.10.2007 року (а.с. 14 – 17 т. 1).

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язався поставити покупцю компресор гвинтовий повітряний Comp Air L250 в комплекті з блоком осушення DAN 14, вартістю 665 000,00 грн. з ПДВ 20% (надалі – «товар»), а покупець зобов'язався оплатити поставлений товар (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору, 25.12.2007 року, відповідач поставив позивачу товар, про що обома сторонами була підписана видаткова накладна № У0000262 від 25.12.2007 року із відповідними документами, а саме: оригінальний паспорт заводу - виробника на компресор, інструкцію з експлуатації гвинтового компресору, інструкцію по використанню абсорбційного осушувача, паспорт виробу на осушувач, а для оплати товару надав рахунок-фактуру № 826 від 12.11.2007 року (а.с. 18 – 19 т. 1).

В свою чергу, 25.01.2008 року позивач оплатив вартість поставленого товару в повному обсязі, шляхом перерахування грошової суми в розмірі 665 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 340 (а.с. 19 т. 1).

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов 'язаний за свій рахунок та своїми силами здійснити авторський нагляд за проведенням покупцем пусконалагоджувальних робіт по включенню товару в роботу.

Згідно п. 6.2. договору постачальник зобов'язаний протягом З (трьох) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення покупця про готовність до виконання пусконалагоджувальних робіт направити на виробничий майданчик покупця (м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1) двох чи більше спеціалістів для виконання робіт. Протягом зазначеного часу спеціалісти постачальника повинні прибути на виробничий майданчик покупця.

Відповідно до п. 6.6. договору приймання товару в експлуатацію повинно бути здійснено призначеною покупцем робочою комісією одразу після виконання пусконалагоджувальних робіт по включенню товару в роботу. Акт вводу товару в експлуатацію підписується робочою комісією, в яку входять представники покупця та постачальника.

У випадку, якщо прострочення в прибутті спеціалістів постачальника на виробничий майданчик покупця буде перевищувати 10 (десять) календарних днів, покупець має право самостійно або з залученням інших організацій виконати пусконалагоджувальні роботи по включенню товару в роботу та здійснити приймання товару в експлуатацію без участі представника постачальника. При цьому гарантія на товар зберігається в повному обсязі, а акт вводу в експлуатацію товару підписується без представників постачальника та безумовно визнається постачальником ( п. 6.7. договору).

10.11.2009 року на підставі п. 6.2. договору позивач направив відповідачу повідомлення про необхідність проведення пусконалагоджувальних робіт для включення товару в роботу та з проханням направити представників відповідача для виконання робіт (лист № ОиС257 від 10.11.2009 року), зазначений лист був отриманий відповідачем 16.11.2009 року (а.с. 38 т. 1).

Враховуючи те, що протягом 10 днів з дати отримання відповідачем листа від 10.11.2009 року № ОиС257 його представники на виробничий майданчик позивача не з'явилися, відповіді на цей лист відповідач позивачу не надав, позивач на підставі пунктів 6.6. та 6.7. договору призначив робочу комісію та самостійно виконав пусконалагоджувальні роботи по включенню товару в роботу, а також ввів товар в експлуатацію в цеху рідкого хлору та соляної кислоти ВАТ «ДніпроАЗОТ». По факту вводу товару в експлуатацією робочою комісією позивача був складений акт робочої комісії про введення в експлуатацію гвинтового повітряного компресору CompAir L250 в комплекті з блоком осушення DAN 14 та засобами КІПіА в корпусі 1080 цеху рідкого хлору та соляної кислоти від 02.12.2009 року.

У лютому 2010 року в роботі змонтованого гвинтового повітряного компресору CompAir L 250 в комплекті з блоком осушення DAN 14 виникли недоліки, технічні характеристики товару погіршилися та знизилися робочі параметри.

•продуктивність компресору під тиском 7,5 бар знизилася до 2330 м /ч (38,8 м /мін), при нормі 2562 м /ч (42,7 м /мін), як це передбачено паспортом заводу-виробника на компресор;

•точка роси °С стала отримуватися при -14,2 °С , при нормі не вище - 40 °С, як це передбачено інструкцією по використанню абсорбційного осушувача;

•рівень шуму підвищився до 93 дБа, при нормі не більше 80 дБа, як це передбачено інструкцію з експлуатації гвинтового компресору.

Згідно п. 4.1. договору якість та комплектність товару повинні відповідати вимогам, які зазначені у сертифікаті якості заводу-виробника, нормативним вимогам України, передбаченим для даного виду товарів, а також повинні бути достатніми для використання товару у відповідності до його призначення. Під час укладання договору відповідач гарантував належну якість товару та його відповідні робочі параметри.

Відповідно до п. 4.5. договору, постачальник гарантує покупцю високу якість поставленого по даному договору товару. Строк гарантії на товар складає 24 (двадцять чотири) місяці з дати вводу товару в експлуатацію, але не більше ЗО (тридцяти) місяців з дати поставки товару. Якщо протягом гарантійного строку товар повністю або частково вийде з ладу або перестане відповідати умовам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок та своїми силами поставити покупцю новий товар або усунути недоліки в раніше поставленому товарі чи замінити товар, який вийшов з ладу, або його вузли (агрегати) новими протягом 10 календарних днів з дати отримання постачальником дефектного акту. Дефектний акт, в якому зазначаються виявлені недоліки та причини їх виникнення, складається покупцем за участю представника постачальника. У випадку неприбуття представника постачальника до місця знаходження товару для складання дефектного акту протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту направлення покупцем письмового повідомлення про вихід товару з ладу, дефектний акт складається покупцем в односторонньому порядку та безумовно визнається постачальником.

Згідно п. 4.6. договору за порушення строку виконання будь-якого зі своїх обов'язків, передбачених п. 4.5. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості дефектного товару, за кожен день прострочення виконання зобов 'язань.

Відповідно до п. 10.1. договору, строк дії договору складає дванадцять місяців, а в частині гарантійних зобов 'язань постачальника - протягом всього гарантійного строку на товар.

З метою встановлення причин недоліків товару та фіксації факту їх виявлення, в межах гарантійного строку на товар, на підставі п. 4.5. Договору позивач направив відповідачу повідомлення про виявлення недоліків у товарі та необхідність прибуття представників Відповідача для складання дефектного акту (лист від 10.02.2010 року № ОиС292), яке, за твердженням позивача відповідач отримав 15.02.2010 року.

Однак, всупереч умовам п. 4.5. договору, представники відповідача для складання дефектного акту не з'явилися, відповіді на зазначене повідомлення відповідач не надав.

На підставі пункту 4.5. договору, з метою фіксації виявлених недоліків та встановлення їх причин, позивач в односторонньому порядку провів обстеження товару та його робочих - їтіметрів. за результатами якого були виявлені наступні недоліки:

•продуктивність компресору при 7,5 бар, м3/ч (м3/мін): 2330 (38,8) , при нормі 2562 (42,7);

•точка роси, °С: -14,2, при нормі не вище - 40;

•рівень шуму, дБа: 93 при нормі не більше 80., про що був складений дефектний акт від 24.02.2010 року.

Причинами виявлених в товарі недоліків є:

-по компресору (продуктивність, рівень шуму) - заводські (виробничі) дефекти;

- по блоку осушення (точка роси) - неякісний поглинач вологи, слабка продуктивність осушувана

Через наявність зазначених недоліків та їх характер, у тому числі через значний рівень шуму, який недопустимий згідно вимог п. 5.1. ДСН 3.3.6.037-99 (Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 37), у зв'язку з неможливістю подальшого використання товару за його призначенням та відсутності у Позивача матеріально-технічної бази для самостійного проведення ремонту, товар був виведений з експлуатації до усунення недоліків.

З метою проведення ремонту товару та відновлення його належної працездатності та на підставі п.п. 4.1. та 4.5. договору, позивач 04.03.2010 року звернувся до відповідача з рекламацією про усунення недоліків та дефектів товару. До направленої рекламації позивач додав примірник дефектного акту від 24.02.2010 року. Зазначену рекламацію з примірником дефектного акту відповідач отримав 15.03.2010 року.

Проте, всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства, протягом встановленого строку, тобто до 26.03.2010 року, представники відповідача для проведення ремонту та усунення недоліків товару не з'явилися, відповідач недоліки товару не усунув, відповіді на рекламацію позивачу не надав.

Користуючись своїм правом на нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 4.6. договору позивач здійснив нарахування пені за порушення відповідачем строку виконання гарантійних зобов'язань щодо проведення ремонту та усунення недоліків поставленого за договором товару. Сума пені за порушення відповідачем строку виконання гарантійних зобов’язань становить 41831,22 грн.

Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження, того, що відповідач був повідомлений належним чином та обізнаний відносно наведених вище обставин.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у жовтні 2009 року позивач, для попередження про введення в експлуатацію товару, поставленого відповідачем позивачу згідно договору поставки № 757160 від 16.10.2007 року, направив відповідачу поштою повідомлення - лист № ОиС255 від 29.10.2009 року за адресою головного офісу ТОВ «Повітряні системи» у місті Києві: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, в якому зазначив про свої наміри включити поставлене обладнання в роботу у листопаді 2009 року (а.с. 131 т. 1).

Лист № ОиС255 від 29.10.2009 року направлявся відповідачу також за допомогою факсимільного зв'язку за тел./факс: (044) 451-42-78. Отримання зазначеного листа підтверджується факсимільним звітом про відправку та повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2951468 (а.с. 131, 133 т. 1).

Також, у листопаді 2009 року, на виконання вимог п. 6.2. договору, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про необхідність проведення авторського нагляду за пусконалагоджувальними роботами для включення товару в роботу. Дане повідомлення (лист № ОиС257 від 10.11.2009 року було направлено відповідачу як за допомогою факсимільного зв'язку за тел./факс: (044) 451-42-78, так і поштою за адресою: 03150. м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, зазначений лист був отриманий відповідачем за допомогою факсимільного зв'язку - 10.11.2010 року, що підтверджується факсимільними звітами про відправку, а поштою - 16.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2968077 (а.с. 39 т. 1).

Підтвердженням того, що зазначені листи, зокрема лист № ОиС257 від 10.11.2009 року, отримувалися відповідачем, є лист відповідача, який був отриманий позивачем за допомогою електронної пошти 19.11.2009 року.

Адреса головного офісу відповідача: м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, яка зазначена на бланках даного підприємства.

Отримання відповідачем повідомлення позивача про вихід товару з ладу (лист ВАТ «ДніпроАЗОТ» № ОиС 292 від 10.02.2010 року) також підтверджується належним доказом -повідомленням про вручення поштового відправлення за № 3031800 (а.с. 137, 139 т. 1).

Висновки місцевого господарського суду про те, що позивач зобов'язаний був направляти повідомлення тільки за юридичною адресою відповідача не заснована на умовах договору, адже договором прямо не передбачено те, що покупець зобов'язаний відправляти повідомлення лише поштою і тільки на юридичну адресу: м. Київ, вул. Райдужна, 63, кв. 64. Передача будь-яких повідомлень за договором можлива будь-яким чином: нарочним, факсимільним зв'язком, поштою або іншими засобами зв'язку та за будь-якою адресою, де фактично перебували представники відповідача.

При цьому, відповідач у договорі (розділ 11) не зазначив свою повну юридичну адресу, зазначивши наступну адресу – «02218, г. Киев, ул. Радужная, 63» (без номеру квартири), що фактично створювало перешкоди позивачу у направленні відповідачу за такою адресою будь-яких листів.

Відповідно до пункту 4.5. договору постачальник зобов'язаний за свій рахунок та своїми силами поставити покупцю новий товар або усунути несправності в раніше поставленому товарі чи замінити товар, який вийшов з ладу, чи вузли (агрегати) новими протягом 10 календарних днів з дати отримання постачальником дефектного акту. За умовами цього пункту в дефектному акті зазначаються лише виявлені несправності та причини їх виникнення.

Відповідно до загальних засад пред'явлення покупцем вимог до продавця (постачальника) у зв'язку недоліками щодо якості товару, визначених ст.ст. 678 - 680 Цивільного кодексу України та ст.ст. 268 - 269 Господарського кодексу України, право вибору конкретної вимоги надається покупцю.

Оскільки договором не передбачено конкретної дії відповідача у випадку виявлення недоліків у поставленому товарі, позивач мав право на свій вибір обрати певний спосіб захисту своїх прав та інтересів у зв'язку з виявленням в товарі дефектів (недоліків). Так в дефектному акті від 24.02.2010 року (а.с. 46 т. 1), складеному позивачем, було зазначено, що через виявлені недоліки товар (обладнання) підлягає виводу з експлуатації до усунення недоліків. У рекламації від 04.03.2010 року (вих. № 424/01-6), яка була направлена відповідачу разом з дефектним актом, позивачем відповідачу була пред'явлена вимога про усунення несправностей та дефектів у поставленому товарі (а.с. 47 т. 1).

Зазначена рекламація проігнорована відповідачем і гарантійні зобов'язання останнім не були виконані.

Таким чином, підстав вважати що в дефектному акті мали бути визначені конкретні дії для відповідача по відношенню до товару, який вийшов з ладу, не засновані на умовах договору. В дефектному акті передбачені умови, за яких відновлення працездатності товару було б можливим, тобто шляхом усунення недоліків, що повністю відповідало заявленим позивачем у рекламації вимогам.

З огляду на що висновок місцевого господарського суду про необхідність зазначення в дефектному акті вимог до відповідача щодо конкретних дій по відношенню до товару, який вийшов з ладу, та ігнорування ним змісту та правового значення рекламації є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 4.6. договору за порушення строку виконання будь-якого зі своїх обов'язків, передбачених п. 4.5. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості дефектного товару, за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пеня була розрахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов’язання перед позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 41 831,22 грн.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року у справі № 56/139-35/50 має бути скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається при задоволенні позову на відповідача.

Отже, судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному господарському суді покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року у справі № 56/139-35/50 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи» (02218, м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 63, кв. 64, код ЄДРПОУ 32771227, МФО 300528, п/р 26006001304541 в АТ «ОТП Банк» або з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х.Горобця,1, код ЄДРПОУ 05761620 ) пеню у розмірі 41831,22 грн. (сорок одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню 22 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 418,32 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 32 коп.) та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи» (02218, м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 63, кв. 64, код ЄДРПОУ 32771227, МФО 300528, п/р 26006001304541 в АТ «ОТП Банк» або з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот» (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х.Горобця,1, код ЄДРПОУ 05761620) 209,16 (двісті дев’ять гривень 16 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 56/139-35/50 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.