Постанова № 17888277, 06.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 № 14/209

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання Трохліб О.Г.,

від позивача: Довганенко Д.В., дов. №11-04/04 від 11.04.2011року,

від Міністерства промислової політики України:

ОСОБА_1, дов.№20/1-6-146 від 24.03.2010року,

від ДПХарківський НДІ технології машинобудування:

ОСОБА_2., дов. №117 від 03.06.2011року,

представники прокуратури, відповідача та третьої особи

в судове засідання не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу

прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі

1) Міністерства промислової політики України, м.Київ,

2) Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування, м.Харків,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року

у справі №14/209 (суддя Нарольський М.М.)

за позовом закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», м.Київ,

до Федерації профспілок України, м. Київ,

третя особа без самостійних вимог дочірнє підприємство «Санаторій «Ялинка»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», с.Дачне Зміївського району Харківської області,

про зобовязання вчинити дії та визнання права, -

встановив:

15.10.2008року ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця»(позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Федерації профспілок України (відповідач), третя особа без самостійних вимог ДП «Санаторій «Ялинка»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», про зобовязання відповідача виконати належним чином свої обовязки засновника господарського товариства шляхом передачі позивачеві документів, необхідних для оформлення та реєстрації права власності позивача на обєкт нерухомого майна спальний корпус (літ. А-5) на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м., розташованого на території санаторію «Ялинка»за адресою: Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул.Курортна, 1.

17.11.2008року позивач звернувся до господарського суд міста Києва з доповненнями до позовних вимог, згідно яких просив суд, окрім викладених в позові вимог, визнати за ним право власності на обєкт нерухомого майна спальний корпус (літ. А-5) на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м., розташований на території санаторію «Ялинка»за адресою: Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул.Курортна, 1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 позов задоволено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд визнав правомірним набуття позивачем права власності на обєкт нерухомого майна на підставі рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997року у справі №137/7, а також визнав правомірним звернення позивача до суду з позовом у даній справі у звязку з неможливістю оформлення та реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна на підставі того, що відповідач не має можливості надати позивачеві документи, передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.

Не погодившись з прийнятим рішенням, у жовтні 2010року прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та ДП Харківський НДІ технології машинобудування звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010року у справі №14/209 відмовлено прокуратурі Харківської області в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209; відмолено прокуратурі Харківської області в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011року у справі №14/209 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010року у справі №14/209 скасовано, справу передано Київському апеляційному господарському суду для розгляду апеляційної скарги зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011року у справі №14/209 апеляційну скаргу прокуратури Харківської області на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.05.2011року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що в силу вимог ст.16 Господарського процесуального кодексу України дана справа підсудна господарському суду Харківської області. Також, як стверджує прокурор, спірне судове рішення стосується прав та обовязків ДП Харківський НДІ технології машинобудування, яке не було залучено до участі у справі №14/209.

Поряд з цим, прокуратурою Харківської області надано оригінал поданої у жовтні 2010року до Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 з доданими до неї документами, яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011року розгляд справи №14/209 відкладався на 06.06.2011року.

У своєму відзиві, поданому 06.06.2011року, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та зазначає, що він є власником обєкта нерухомого майна, а тому вважає спірне рішення правомірним.

Відповідач, третя особа, Міністерство промислової політики України та ДП Харківський НДІ технології машинобудування не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання 17.05.2011року представники прокуратури, відповідача та третьої особи не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність прокуратури, відповідача та третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи положення ст.102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду спору за відсутності представників прокуратури, відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу. Колегія суддів вважає, що спірне рішення підлягає скасуванню у звязку з порушенням судом першої інстанції правил виключної підсудності справ, з огляду на наступне.

15.10.2008року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про зобовязання відповідача виконати належним чином свої обовязки засновника господарського товариства шляхом передачі позивачеві документів, необхідних для оформлення та реєстрації права власності позивача на обєкт нерухомого майна спальний корпус (літ. А-5) на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м., розташованого на території санаторію «Ялинка»за адресою: Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул.Курортна, 1.

Своїми доповненнями від 17.11.2008року до позовних вимог позивач, на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на обєкт нерухомого майна спальний корпус (літ. А-5) на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м., розташований на території санаторію «Ялинка»за адресою: Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул.Курортна, 1.

Тобто, предметом спору у даній справі стало визнання права власності на обєкт нерухомого майна спальний корпус (літ. А-5) на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м., розташований на території санаторію «Ялинка», який знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул.Курортна, 1.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Таким чином дана справа після збільшення позовних вимог, у відповідності до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, стала не підсудна господарському суду міста Києва.

Згідно ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо виявилось, що справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше пяти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, а в процесі розгляду справи її територіальна підсудність змінилась, зокрема, у випадку зміни предмету позову (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) у звязку з чим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за винятком випадків, коли наслідком змін стає виключна підсудність справи. Тобто, переважному застосуванню перед частиною 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України підлягають усі частини статті 16 цього Кодексу. (пункт 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007року №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Враховуючи наведені вище обставини справи та положення чинного законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано положень ст.ст.16, 17 Господарського процесуального кодексу України, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 на підставі п.6) ч.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

У разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт. (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 17.05.2011року, №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 16, 17, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу прокуратури Харківської області на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №14/209 скасувати повністю.

3.Стягнути з закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця»(01033, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780) в дохід Державного бюджету України 85,00грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

5.Справу №14/209 повернути до господарського суду міста Києва для виконання вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяАгрикова О.В.

СуддіСуховий В.Г.

Чорногуз М.Г