Постанова № 17888276, 06.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 № 15/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Трохліб О.Г.,

від позивача: не зявились,

від відповідача: ОСОБА_1., дов. №01-09-10/1 від 01.09.2010року,

ОСОБА_2., дов. №3282 від 10.09.2009року,

розглядаючи апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Галакс»

на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року

у справі №15/29 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом малого приватного підприємства «Галакс», м.Маріуполь Донецької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна», м.Чернігів,

про стягнення 14870,53грн.,

встановив:

04.01.2011року МПП«Галакс»(позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ«УСП Україна»(відповідач) про стягнення 14870,53грн.

09.02.2011року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з заявою про зміну позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 25781,45грн. (6951,31грн. заборгованості та 18830,14грн. неустойки), яка судом прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 в позові відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши факт розірвання укладеного між сторонами спору договору оренди з 31.07.2010року та факт сплати відповідачем грошових коштів за оренду приміщення за період дії договору (по липень 2010року включно) в повному обсязі, відмовив в задоволені позову. Також, суд першої інстанції, встановивши факт повернення відповідачем позивачеві орендованого приміщення 31.07.2010року на підставі складеного відповідачем акта, відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю на підставі ст.785 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, МПП«Галакс»звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги позивач заперечує факт отримання листа відповідача №1024-06/10 від 25.06.2010року про розірвання укладеного між сторонами спору договору оренди та вважає поштову квитанцію №8655 від 25.06.2010року неналежним доказом направлення цього листа. Також, на переконання позивача, місцевим господарським судом надано неналежну правову оцінку листуванню між сторонами спору. При цьому, позивач зазначає, що в розрахунку позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) ним помилково замість дати виникнення заборгованості відповідача 01.08.2010року вказано 01.07.2010року. Позивач стверджує, що акт від 31.07.2010року, складений відповідачем, на його адресу не направлявся, а зявився лише під час судового розгляду спору.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що 31.07.2010року позивачем безпідставно не було підписано акт прийому-передачі приміщення, а тому такий акт відповідачем було складено в односторонньому порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011року у справі №15/29 апеляційну скаргу МПП«Галакс»на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.05.2011року.

В судовому засіданні 17.05.2011року було оголошено перерву до 06.06.2011року.

В судове засідання 06.06.2011року представники позивача не зявились, позивач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених в письмових поясненнях відповідача.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2009року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (договір), згідно умов якого орендодавець зобовязувався передати, а орендар прийняти нежитлове приміщення в м.Маріуполі, вул.Фонтанна, 70, площею 34,2 кв.м. (п.1.1. договору).

Згідно п.2.1., 5.1., 5.2., 5.8. договору сторонами погоджено, що приміщення передається для розміщення офісу; щомісячна орендна плата складає 2667,60грн. і сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця авансовим платежем не пізніше 10 числа поточного місяця; орендар компенсує вартість електроенергії орендодавцю відповідно до рахунку останнього на підставі показників приладів обліку електроенергії, які фіксуються в щомісячно складеному двохсторонньому акті.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно з п.4.1 договору його укладено на строк до 31.12.2010року.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (п. 1 ст.795 Цивільного кодексу України).

09.11.2010року відповідач прийняв в оренду приміщення за договором, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (т.1, а.с.10) та не заперечується сторонами спору.

Згідно п.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору орендарю надано право відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку, попередивши орендодавця у письмовій формі не пізніше ніж за 30 днів.

У пункті 10.6 договору сторонами також встановлено, що його можливо розірвати в односторонньому порядку з попередженням заінтересованої сторони не пізніше як за один місяць.

Відповідно до п.2 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

25.06.2010року відповідач звернувся до позивача з листом №1024-06/10 (т.1, а.с.41), яким повідомив позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 03.11.2009року з 31.07.2010року та про намір 31.07.2010року звільнити орендоване приміщення площею 34,2 кв.м. У листі також викладено прохання прийняти приміщення та підготувати акт прийому-передачі приміщення для його підписання.

Цей лист відправлено з урахуванням погоджених договором оренди строків повідомлення про одностороннє розірвання договору та нормативних строків пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, які встановлені п.4.1, 4.2 наказу Мінтрансзвязку України від 12.12.2007року №1149.

Також, факт направлення вказаного листа відповідачем позивачеві підтверджується поштовою квитанцією №8655 від 25.06.2010року (т.1, а.с.42).

Твердження позивача про те, що поштова квитанція №8655 від 25.06.2010року не є неналежним доказом направлення листа №1024-06/10 від 25.06.2010року про розірвання укладеного між сторонами спору договору оренди судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки згідно п.2 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.200року №270, розрахунковий документ документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового звязку.

Отже, саме поштовою квитанцією підтверджується факт направлення листа №1024-06/10 від 25.06.2010року відповідачем позивачеві. При цьому, колегією суддів враховано, що в поштовій квитанції №8655 від 25.06.2010року міститься найменування позивача, його індекс та місцезнаходження (в графах «кому»та «куди»), дата складання листа та дата надання послуг поштового звязку співпадають 25.06.2010року, а позивачем не надано суду іншого листа, який направлявся згідно зазначеної квитанції.

На підставі наведеного, господарський суд Чернігівської області дійшов до висновку про розірвання укладеного між сторонами спору договору оренди з 31.07.2010року.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.3, 4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що договір буде вважатись розірваним з моменту досягнення згоди між сторонами про його розірвання. До відсутності згоди однієї із сторін на розірвання договору прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію про розірвання договору. Сам факт надсилання повідомлення про розірвання договору не може вважатися моментом, з якого договір є розірваним. За загальними правилами, одностороння відмова від договору не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на лист відповідача №1024-06/10 від 25.06.2010року з пропозицією розірвати договір протягом строку, встановлено ст.188 Господарського кодексу України, з урахуванням часу поштового обігу, позивачем не надсилалась. Тому, вважати договір оренди нежитлового приміщення від 03.11.2009року припиненим з 31.07.2010року, як це встановлено судом першої інстанції, є помилковим.

Поряд із тим, до обовязку орендаря згідно з п.7.1 договору сторонами спору віднесено, що по закінченню строку договору, а також при достроковому його розірванні, повернути обєкт оренди за актом приймання-передачі в належному стані, відповідному санітарним та технічним нормам.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем складався та направлявся в строк, встановлений договором, акт приймання-передачі приміщення з оренди, а також не містять доказів того, що позивач безпідставно ухилявся від свого обовязку прийняти приміщення від відповідача.

Одночасно, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.11.2009року, укладений між сторонами спору, є розірваним з 15.10.2010року з наступних підстав.

07.09.2010року відповідач звернувся до позивача з листом №07-09-10/1 (т.1, а.с.44), в якому зазначав про направлення позивачеві листа №1024-06/10 від 25.06.2010року та про припинення договору з 31.07.2010року. Також, цим листом відповідач просив направити йому акт прийому-передачі офісного приміщення. Факт отримання цього листа позивачем не заперечується.

16.09.2010року, у відповідь на лист №07-09-10/1 від 07.09.2010року позивач направив відповідачу лист №132/1 (т.1, а.с.28), в якому позивач погодився на розірвання договору оренди з 15.10.2010року.

Отже, договір оренди нежитлового приміщення від 03.11.2009року є розірваним з 15.10.2010року у відповідності до вимог ст.188 Господарського кодексу України та умов вказаного договору.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином розраховувався з позивачем за оренду офісного приміщення (з урахуванням витрат на електроенергію) до 31.07.2010року включно. Зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками з рахунку позивача (т.1, а.с.111-132) та відповідача (т.1, а.с.46-47), платіжними дорученнями (т.1, а.с.48-62), а також не заперечується сторонами спору.

Як зазначає позивач, з 01.08.2010року по 17.10.2010року відповідач розрахунки за оренду приміщення припинив.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за оренду приміщення за період з 01.08.2010року по 17.10.2010року, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду приміщення за період з 01.08.2010року по 17.10.2010року в сумі 6951,31грн. підлягають задоволенню.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано п.3.5. договору, яким передбачено, що орендар на протязі двох днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендоване приміщення, що оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Орендна плата нараховується орендарю до дня підписання акта приймання-передачі приміщення.

Отже, нарахування позивачем орендної плати з 01.08.2010року по 17.10.2010року (з включенням двох днів) відповідає умовам договору від 03.11.2009року.

Відповідно до п.2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачеві орендованого приміщення шляхом складання акта приймання-передачі орендованого майна.

Отже, нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю у сумі 18830,14грн. за час прострочення з 18.10.2010року по січень 2011року включно, як то передбачено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, є правомірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Враховуючи вимоги наведеної статті, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 3000,00грн., які підтверджені договором про надання адвокатських послуг по господарській справі №15/29 (т.1, а.с.91), укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_3., угодою про оплату до вказаного договору (т.1, а.с.92), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 11.03.2005року на імя ОСОБА_3 (т.1, а.с. 93) та платіжним дорученням №339 від 07.02.2011року про сплату позивачем ОСОБА_3. 3000,00грн. за надання адвокатських послуг по справі №15/29 (т.1, а.с.97). При цьому, адвокат ОСОБА_3 приймала участь у судових засідання господарського суду Чернігівської області та готувала пояснення і заперечення по справі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 та, керуючись п.2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, приймає нове рішення, яким позов задовольняє повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Галакс» на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2011року у справі №15/29 скасувати.

3.Прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна»(14000, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 95, ідентифікаційний код 35998507) на користь малого приватного підприємства «Галакс»(87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Енгельса, будинок 60, ідентифікаційний код 13537629) 6951,31грн. боргу, 18830,14грн. неустойки, 3000,00грн. витрат на послуги адвоката, 257,82грн. державного мита за подання позову, 128,92грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Доручити господарському суду Чернігівської області видати наказ.

6.Справу №15/29 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддяАгрикова О.В.

СуддіЧорногуз М.Г

Суховий В.Г.