Постанова № 17888270, 04.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 № 18/136

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2, дов. №3 від 24.02.2010року,

від відповідача за первісним позовом:

ОСОБА_3, дов. №13 від 01.01.2011року,

від третьої особи: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року

у справі №18/136 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом малого приватного підприємства «Бориспільрайагропромбуд», м.Олександрівка Бориспільського району Київської області,

до відкритого акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна», м. Київ,

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_5, с.Чубинське Бориспільського району Київської області,

про стягнення 146471,91грн.,

та за зустрічним позовом

відкритого акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна», м. Київ,

до малого приватного підприємства «Бориспільрайагропромбуд», м.Олександрівка Бориспільського району Київської області,

про стягнення 2500.00грн., -

встановив:

19.03.2008року МПП «Бориспільрайагропромбуд»(далі - позивач, позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ«Сан Інтербрю Україна»(далі - відповідач, відповідач за первісним позовом) про стягнення 146471,91грн.

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2008року у справі №18/136 було прийнято позовну заяву ФОПОСОБА_5 (далі - третя особа) до ТОВ«Сан Інтербрю Україна»про стягнення 101135,08грн. до взаємного розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2008року у справі №18/136 визначено процесуальним правонаступником ТОВ«Сан Інтербрю Україна - ВАТ«Сан ІнБев Україна».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2008року у справі №18/136 було прийнято зустрічний позов ВАТ«Сан ІнБев Україна»до МПП«Бориспільрайагропромбуд»про стягнення 2500,00грн. для спільного розгляду з первісним позовом у справі №18/136.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 позов МПП «Бориспільрайагропромбуд»задоволено частково. Присуджено до стягнення з ВАТ«Сан ІнБев Україна»на користь МПП «Бориспільрайагропромбуд»матеріальні збитки в сумі 63571,96грн., 1736,00грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 9050,46грн. витрат по оплаті послуг експертизи, 635,69грн. витрат по сплаті держмита та 51,21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову МПП «Бориспільрайагропромбуд»відмовлено. Позовні вимоги ФОПОСОБА_5 задоволено частково. Присуджено до стягнення з ВАТ«Сан ІнБев Україна»на користь ФОПОСОБА_5 30432,98грн. збитків, 304,32грн. витрат по сплаті держмита та 35,51грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову ФОПОСОБА_5 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши факт заподіяння відповідачем позивачеві та третій особі реальних збитків шляхом знищення пожежею майна позивача та третьої особи у звязку з несправністю в роботі обладнання, наданого відповідачем та яке орендував позивач, а також визнавши недоведеними обставини щодо понесення позивачем та третьою особою збитків у вигляді упущеної вигоди, задовольнив первісний позов частково та задовольнив позов третьої особи частково. При цьому, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні зустрічного позову у звязку з відсутністю в діях позивача складу цивільного правопорушення.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ«Сан ІнБев Україна»звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 повністю; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову МПП «Бориспільрайагропромбуд»відмовити повністю; в задоволенні позову ФОПОСОБА_5 відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано ст.768 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не мав обовязку гарантувати якість холодильника «Хелкама». Також, як зазначає відповідач, позивачем було порушено «Правила експлуатації орендарями холодильників, переданих в оренду для охолодження і зберігання пива», оскільки останній, знаючи 06.04.2006року про несправність холодильника «Хелкама», продовжував його експлуатацію, посилаючись при цьому на п.4.2. укладеного між позивачем та відповідачем договору та Правила пожежної безпеки, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004року №216.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та зазначає, що саме через несправність холодильника відповідача виникла пожежа в магазині позивача, чим позивачу та третій особі було завдано збитків. Позивач переконаний, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позивні вимоги позивача та третьої особи, просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а спірне судове рішення без змін.

Третя особа не скористалась своїм правом згідно ч.1 ст.96 Господарського процесуального кодексу України та не надала суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011року у справі №18/136 апеляційну скаргу ПАТ«Сан ІнБев Україна»на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.05.2011року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011року розгляд справи №18/136 відкладався на 04.07.2011року.

В судовому засіданні 04.07.2011року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві. В судове засідання 04.07.2011року третя особа не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2005року між ТОВ«Сан Інтербрю Україна», правонаступником якого є ПАТ«Сан ІнБев Україна»(відповідач за первісним позовом), та МПП«Бориспільрайагропромбуд»(позивачем за первісним позовом) було укладено договір №1770 (т.1, а.с.14-15), згідно умов якого відповідач передає позивачеві у користування за плату обладнання, зазначене в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.1.4. договору обладнання передається відповідачеві у користування для торговельної точки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Додатком №1 до договору оренди сторонами погоджено перелік обладнання, яке передається в оренду, а саме: морозильна шафа «Хелкама»(т.1, а.с.17).

Згідно з актом прийому-передачі від 14.09.2005року позивач передав, а відповідач прийняв морозильну шафу «Хелкама»(т.1, а.с.16).

Зазначені обставини справи не заперечуються сторонами спору.

Згідно з п.9.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2005року.

Також, на підставі договору оренди від 03.01.2006року (т.1, а.с.71-72), укладеного між позивачем та ФОПОСОБА_5, останній орендував частину торгового приміщення площею 10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, магазин-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», для роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

Відповідно до п.4.1. договору термін оренди складає з моменту прийняття обєкта до 31.12.2006року.

Згідно з актом прийому-передачі від 03.01.2006року (т.1, .а.с.72, зворот) позивач передав, а ФОП ОСОБА_5 прийняв приміщення площею 10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, магазин-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акта про пожежу, затвердженого Головою В.Олександрівської сільської ради (т.1, а.с.13), 23.04.2006року о 16 год. 20 хв. в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1, виникла пожежа, внаслідок чого було знищено майно позивача та третьої особи.

Таке знищення позивач та третя особа вважають збитками (реальними збитками внаслідок зниження майна та упущеною вигодою внаслідок неотримання прибутку від роботи магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»).

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При аналізі змісту наведеної правової норми можна дійти до висновку про те, що при прийнятті рішення про відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи - неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди - під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоровя тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обовязкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду);

в) причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою є обовязковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати обєктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обовязок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обовязковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005року).

Субєктом відшкодування шкоди відповідно до наведеної статті є особа, яка її завдала.

Одночасно, згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо факту заподіяння збитків, позивачем та третьою особою надано висновок спеціаліста №05/06 від 22.05.2006року (т.1, а.с.31-46), складений ТОВ«Бюро незалежної експертизи «Обєктивність». Згідно цього висновку найбільш тривале і інтенсивне горіння відбувалось в нижній частині приміщення на ділянці з центром, що розташований на відстані близько 1 м. від протилежної, відносно підсобного приміщення, стіни та 0,1 м. від поздовжньої тильної стіни, де в момент пожежі знаходилась морозильна шафа; осередок пожежі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому в АДРЕСА_1, знаходиться в місці розташування пуско-захисного реле мотор-компресора морозильної камери, що в торговельному залі в момент пожежі була встановлена на відстані близько 1 м. від протилежної, відносно підсобного приміщення, стіни та 0,1 м. від поздовжньої, тильної стіни; причиною виникнення пожежі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому в АДРЕСА_1, є аварійний режим роботи пуско-захисного реле мотор-компресора морозильної шафи; в морозильній шафі, що знаходилась в осередку пожежі, мав місце аварійний режим роботи пуско-захисного реле, який міг виникнути за відсутністю скрапленого газу в системі охолодження, або при несправності самого реле.

Поряд із цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2008року у справі №18/136 було призначено судову пожежно-технічну експертизу, судову товарознавчу експертизу та судово-економічну експертизу, проведення яких було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком №6433/6434 від 14.12.2009року судової пожежно-технічної експертизи, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому сталася пожежа 23.04.2006року близько 16 год. 20 хв., вбачається два первинних осередки пожежі; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є аварійний режим в роботі електромережі магазину, а саме підвищення номіналу напруги за межі допустимої; однією зі складових причини виникнення пожежі міг бути аварійний режим роботи холодильника «Хелкама»(заводський номер 4090030660), встановлений в магазині згідно з договором №1770 від 14.09.2005року, внаслідок появи над нормованої напруги; витікання холодагенту з теплообмінника, в результаті розгерметизації системи охолодження, свідчить про несправність даного холодильника і при подальшій експлуатації без усунення витоку холодагенту може виникнути аварійний режим роботи даного холодильника, який може спричинити недопустимий перегрів обмоток електродвигуна компресора через неспрацювання пуско-захисного реле; експерт не може підтвердити чи спростувати можливість подальшого використання холодильника «Хелкама»за призначенням у разі виявлення в ньому підтікання у формі скраплення води на внутрішніх стінках, оскільки немає повної інформації про його технічний стан до пожежі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2008року у справі №18/136 було призначено повторну судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком №6260/6656/10-13 судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 30.12.2010року, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, осередок пожежі, яка сталася 23.04.2006року в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться в середині приміщення у правому дальньому куту магазину, на висоті близько 30 см від рівню підлоги, поблизу мотор-компресора холодильного агрегату холодильника «Хелкама»(який на момент виникнення пожежі там знаходився) та на відстані близько 1 м від правої стіни; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 23.04.2006року в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, стало загорання горючих матеріалів електрообладнання в районі місцезнаходження мотор-компресора холодильного агрегату холодильника «Хелкама», встановленого в магазині згідно з договором №1770 від 14.09.2005року. Ймовірно мав місце аварійний режим в роботі мотор-компресора з пуско-захисним реле ; підтікання води з холодильника «Хелкама», виявлене 06.04.2006року, могло свідчити про наявність в ньому несправності , і вказувати на аварійний режим його роботи, зокрема міг працювати в аварійному режимі мотор-компресор і пуско-захисне реле холодильного агрегату .

Колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши висновок спеціаліста №05/06 від 22.05.2006року, складений ТОВ«Бюро незалежної експертизи «Обєктивність», висновки Київського НДІ судових експертиз №6433/6434 від 14.12.2009року та №6260/6656/10-13 від 30.12.2010року, дійшла до висновку про те, що вказані висновки не містять категоричної (вичерпної та однозначної) відповіді про те, що саме стало причинами пожежі, яка сталася 23.04.2006року в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Вказані висновки містять лише посилання на ймовірність та можливість виникнення пожежі в звязку з несправністю холодильника «Хелкама»(заводський номер 4090030660), встановленого в магазині згідно з договором №1770 від 14.09.2005року, однак, містять посилання й на інші можливі джерела виникнення пожежі.

Так, у висновку №05/06 від 22.05.2006року спеціаліст посилається на те, що осередком пожежі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»є місце розташування пуско-захисного реле мотор-компресора морозильної камери, однак не вказано якої саме морозильної камери . З акта без номера та дати (т.1, а.с.20), складеного комісією у складі директора та працівників магазину, вбачається, що на момент пожежі в магазині знаходились 4 різні холодильні пристрої .

Висновок Київського НДІ судових експертиз №6433/6434 від 14.12.2009року містить посилання одразу на два осередки виникнення пожежі, а саме: вбачається два первинних осередки пожежі; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є аварійний режим в роботі електромережі магазину, а саме підвищення номіналу напруги за межі допустимої; а однією зі складових причини виникнення пожежі міг бути аварійний режим роботи холодильника «Хелкама»(заводський номер 4090030660), встановлений в магазині згідно з договором №1770 від 14.09.2005року.

Також, висновок Київського НДІ судових експертиз №6260/6656/10-13 від 30.12.2010року вказує на те, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі стало загорання горючих матеріалів електрообладнання в районі місцезнаходження мотор-компресора холодильного агрегату холодильника «Хелкама». Ймовірно мав місце аварійний режим в роботі мотор-компресора з пуско-захисним реле; підтікання води з холодильника «Хелкама», виявлене 06.04.2006року, могло свідчити про наявність в ньому несправності, і вказувати на аварійний режим його роботи.

За загальним правилом підставою цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків є наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення. До предмета доказування щодо даної категорії спорів входить, зокрема, встановлення того, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Матеріали справи не містять переконливих та однозначних доказів про те, що саме несправність холодильника «Хелкама»стала підставою виникнення пожежі в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», а докази, на які посилаються позивач та третя особа (зокрема, висновки спеціаліста та експертів) не містять однозначних висновків про прямий причинно-наслідковий звязок між несправністю обладнання відповідача та виникненням пожежі.

За наведених обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про те, що пожежа, яка сталася 23.04.2006року в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, є наслідком несправної роботи холодильника «Хелкама», який належить відповідачеві, оскільки матеріалами справи не доведено причинно-наслідкового звязку між виникненням пожежі (спричиненням позивачеві та третій особі збитків) та діями відповідача щодо встановлення в магазині холодильника «Хелкама»згідно з договором №1770 від 14.09.2005року.

Одночасно, всіма вказаними висновками, а саме висновками спеціаліста ТОВ«Бюро незалежної експертизи «Обєктивність»та експертів Київського НДІ судових експертиз, категорично встановлено, що холодильник «Хелкама»працював в аварійному режимі: в роботі мотор-компресора з пуско-захисним реле була несправність, про що свідчило його підтікання.

Зазначені обставини також підтверджуються доповідною продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_8, складеною 06.04.2006року на імя директора підприємства позивача (т.1, а.с.19), згідно якої вбачається, що холодильник «Хелкама», який належить відповідачеві, «тече».

Отже, позивач ще 06.04.2006року знав про несправність майна, яке було передано йому в користування на підставі договору №1770 від 14.09.2005року.

Пунктом п.4.1 договору сторони передбачили, що відповідач, як орендодавець, зобовязаний самостійно проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт обладнання.

Однак, згідно п.4.2. договору, позивач зобовязувався негайно повідомляти відповідача про усі випадки ушкодження обладнання - холодильника «Хелкама».

Отже, умовами договору, а саме п.4.1., п.4.2. договору, поточний та капітальний ремонт відповідачем обладнання (холодильника «Хелкама») ставиться в залежність від негайного повідомлення позивачем відповідача про його несправність.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Матеріали справи будь-яких повідомлень позивачем відповідача про несправність обладнання з дня виявлення підтікання 06.04.2006року, до дати виникнення пожежі 23.04.2006року, не містять.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведені норми законодавства та той факт, що позивачем не було повідомлено відповідача про несправність холодильника «Хелкама»- наявність підтікання, то у відповідача не настав строк виконання своїх зобовязань за договором №1770 від 14.09.2005року щодо поточного та капітального ремонту обладнання, як то передбачено п.4.1 договору. Отже, в діях відповідача щодо нездійснення ремонту холодильника «Хелкама»відсутня вина, оскільки відповідач не був повідомлений про його несправність.

Підсумовуючи наведене, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, часткове задоволення місцевим господарським судом позовних вимог МПП«Бориспільрайагропромбуд»та ФОПОСОБА_5 в частині стягнення реальних збитків є неправомірним.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не надано суду інших, ніж наведені вище, доказів в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту виникнення пожежі внаслідок саме несправної роботи холодильника «Хелкама».

Таким чином, скасовуючи рішення та відмовляючи частково в позові, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з того, що позивачем та третьою особою не доведено обставин, які утворюють склад цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є необхідною умовою для покладення не відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Одночасно, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивач та третя особа не довели в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України того, що в результаті неналежного виконання відповідачем зобовязань позивачеві та третій особі завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 76084,20грн. та позовні вимоги третьої особи в частині стягнення з відповідача за первісним позовом збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 70702,10 грн. задоволенню не підлягають.

Поряд із тим, п.4.6. договору сторони погодили, що ризик випадкового знищення або випадкового ушкодження обладнання несе позивач.

Також, згідно п.5.1. договору у випадку втрати або пошкодження обладнання позивач відшкодовує відповідачеві його відновну вартість.

Пункт 6.1. договору передбачає, що ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження обладнання переходить до позивача з моменту передачі йому обладнання у користування до моменту повернення обладнання відповідачеві.

Як вже встановлено судом апеляційної інстанції, холодильник «Хелкама»(заводський номер 4090030660), встановлений в магазині позивача згідно з договором №1770 від 14.09.2005року, було знищено внаслідок виникнення пожежі 23.04.2006року в цьому магазині.

Згідно з актом прийому-передачі від 14.09.2005року позивач передав, а відповідач прийняв морозильну шафу «Хелкама»(т.1, а.с.16). Матеріали справи не містять доказів повернення позивачем відповідачеві морозильної шафи «Хелкама», яка була йому передана згідно з договором №1770 від 14.09.2005року.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5.1. та 6.1. договору, на переконання суду апеляційної інстанції, позивач зобовязаний відшкодувати відповідачеві вартість знищеного з вини позивача майна (холодильника «Хелкама»), що згідно з додатком №1 та актом прийому-передачі від 14.09.2005року становить 2500,00грн. Тому, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 в частині задоволення позову МПП«Бориспільрайагропромбуд», в частині задоволення позову ФОПОСОБА_5 і в частині відмови в задоволенні позову ПАТ«Сан ІнБев Україна»та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позову МПП«Бориспільрайагропромбуд», відмову в задоволенні позову ФОПОСОБА_5, а також про задоволення позовних вимог ПАТ«Сан ІнБев Україна»в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перерозподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна»на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 в частині задоволення позову малого приватного підприємства «Бориспільрайагропромбуд»скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 в частині задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 скасувати.

5. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

6. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову публічного акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна»скасувати.

7. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна»задовольнити повністю.

8. Стягнути з малого приватного підприємства «Бориспільрайагропромбуд»(08320, Київська область, Бориспільський район, с. М. Олександрівка, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 20576854) на користь публічного акціонерного товариства «Сан ІнБев Україна»(03150, м. Київ, вул. Боженка, 87, код ЄДРПОУ 30965655) 2500,00грн. збитків, 102,00грн. державного мита за подання позову, 523,96грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. В решті рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2011року у справі №18/136 залишити без змін.

10. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

11. Справу №18/136 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Суховий В.Г.