Рішення № 17886676, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/6225.07.11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»

До публічного акціонерного товариства «Нові інжинірингові технології»

Про стягнення 89596,27 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача не зявились

Від відповідача ОСОБА_1 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»(далі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Нові інжинірінгові технології»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Нові інжинірингові технології») (далі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 75888,00 грн., пеню в сумі 4291,31 грн., 3% річних в розмірі 5221,09 грн., витрати від інфляції в сумі 4195,87 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги мотивовані посиланням на положення укладеного між сторонами договору підряду WLT-19/06/08 від 19.06.2008 р., за умовами якого позивач зобовязався виконати комплекс робіт по оздобленню турецької бані на загальну суму 359706,28 грн., а позивач мав їх оплатити. Позивач, за його твердженням, замовлені роботи виконав в повному обсязі достроково, тоді як відповідач відмовився від їх прийняття та оплатив їх частково, недооплаченою залишилась сума основного боргу в розмірі 75888,00 грн., яка заявлена до стягнення. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати (4291,31 грн.), нарахування, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (3% річних в розмірі 5221,09 грн., витрати від інфляції в сумі 4195,87 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. було порушено провадження у справі № 17/62 (суддя Кролевець О.А.).

Ухвалою від 01.04.2009 р. розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою представника відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.

22.04.2009 р. відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав у повному обсязі та просив припинити провадження у справі з тих підстав, що строк виконання зобовязання з оплати 75888,00 грн. не настав. В обґрунтування підстав своїх заперечень проти позову відповідач послався на те, що вказана сума сплачується відповідачем не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт, тоді як такий акт підписаний не був. Також відповідач зауважив, що предмет підряду ні станом на 20.10.2008 р., ні наданий час не готовий до приймання його відповідачем, про що останній неодноразово повідомляв позивача.

У засіданні суду 22.04.2009 р. відповідно до вимог статті 77 ГПК України оголошено перерву до 27.04.2009 р..

27.04.2009 р. представником позивача заявлене клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення питання виконання позивачем робіт, передбачених договором підряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення експертам поставлено питання:

-чи були на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5, виконані монтажні роботи, які зазначені в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р.?

-в якому обсязі позивачем виконані підрядні монтажні роботи за Договором та додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5?

-чи відповідають вказані в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р. роботи вимогам Договору, додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. та специфікації (кошторису) та кресленням до Договору?

У звязку з призначенням судової експертизи провадження у справі зупинено.

02.02.2010 р. до Господарського суду міста Києва надійшов висновок № 4802/4803 судової будівельно-технічної експертизи, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України 24.12.2009 р..

Згідно з заключною частиною вказаного висновку:

-роботи по оздобленню поверхні конструктивних елементів в приміщеннях турецької бані, які зазначені в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р. на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5, виконані. Відповідно виконані й обсяги робіт, передбачені за договором підряду WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 16.06.2008 р. та Додатковою угодою № 1 від 23.07.2008 р., на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5;

-вартість робіт по оздобленню приміщень відділень (жіночого і чоловічого) турецької бані, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»за договором підряду WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 16.06.2008 р. та додатковою угодою № 1 від 23.07.2008 р. на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5, згідно з наданою документацію для проведення дослідження становить 359706,28 грн.;

-роботи, вказані в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р., відповідають вимогам договору підряду WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 16.06.2008 р., додаткової угоди №1 від 23.07.2008 р. та специфікації (кошторису) й кресленням до Договору підряду.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. справу № 17/62 передано для подальшого розгляду судді О.Г.Удаловій у звязку з обранням О.А.Кролевець суддею Вищого господарського суду України.

04.02.2010 р. суддя О.Г.Удалова прийняла дану справу до свого провадження, про що винесла відповідну ухвалу. Цією ж ухвалою Господарський суд міста Києва поновив провадження у справі, справу призначив для подальшого розгляду на 17.02.2010 р., викликав представників сторін та зобовязав сторони надати суду письмові пояснення з урахуванням висновку судової експертизи.

У засіданні Господарського суду міста Києва 17.02.2010 р. представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що після виконання передбачених договором робіт він повідомив відповідача про готовність обєкта до здачі. 20.10.2008 р. на здачу-приймання робіт зявився представник відповідача та представники інженерно-технічної служби готелю «Хаятт Рідженсі Київ», в присутності яких відбулись випробування та здача робіт. За твердженням позивача, представники відповідача та готелю на висловили зауважень до виконаних робіт. Після цього відповідач відмовився від прийняття робіт з тих причин, що працівники позивача під час виконання робіт розбили двері. Позивач повністю підтримав висновок судової експертизи, вважаючи його додатковим підтвердженням своїх позовних вимог.

Відповідач не погодився з висновком судової експертизи, вважаючи його таким, що складений упереджено та не відповідає дійсності. В обґрунтування цього сторона послалася на те, що: (а) при відповіді на перше питання експерт послався на акт прийому-передачі, тоді як в ньому роботи не зазначені та не має місця для підписів замовника; (б) ствердно відповівши на друге питання експерт одночасно в дослідницькій частині висновку вказав, що надати на нього однозначну відповідь є неможливим; (в) відповіді на третє та четверте питання надані експертом без застосування спеціальних знань. Також відповідач послався на відсутність довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, що, на його думку, виключає можливість обчислення цієї вартості.

У засіданні суду 17.02.2010 р. відповідно до вимог статті 77 ГПК України оголошено перерву до 03.03.2010 р..

03.03.2010 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив викликати в судове засідання експерта та поставити йому питання щодо розяснення складеного ним висновку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. розгляд справи відкладений на 24.03.2010 р. у звязку з неявкою позивача та задоволенням клопотання відповідача стосовно виклику в засідання суду судового експерта в порядку статті 31 ГПК України.

24.03.2010 р. сторони звернулись зі спільною заявою про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 ГПК України. Дана заява судом задоволена, про в той самий день суд виніс відповідну ухвалу.

Судовий експерт у засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

У засіданні суду 24.03.2010 р. відповідно до вимог статті 77 ГПК України оголошено перерву до 07.04.2010 р..

24.03.2010 р. представником відповідача заявлене клопотання про призначення у справі повторної судової судово-будівельної експертизи.

Враховуючи зазначені вище заперечення відповідача по справі по суті висновку експерта, зважаючи на неявку експерта на виклик суду та ненадання останнім письмових пояснень щодо викладених в ухвалі питань, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача є обґрунтованим, а наявні у справі докази свідчать про необхідність призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт за договором підряду № WLT-19/06/08 від 19.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 до нього та щодо визначення відповідності виконаних робіт вимогам нормативних документів та кресленням, зазначеним в додатках до договору підряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. призначено у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертам поставлені такі питання:

-чи були на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5, виконані монтажні роботи, які зазначені в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р.?

-в якому обсязі товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»виконані підрядні монтажні роботи за договором підряду № WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 19.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А.Тарасової, 5?

-яка вартість підрядних монтажних робіт, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь» за договором підряду № WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 19.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. А. Тарасової, 5?

-чи відповідають вказані в акті прийому-передачі підрядних монтажних робіт від 20.10.2008 р. роботи вимогам договору підряду № WLT-19/06/08 на виконання підрядних монтажних робіт від 19.06.2008 р., додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. та специфікації (кошторису) та кресленням до Договору підряду?

Цією ж ухвалою провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Під час перебування справи у експертній установі, 21.03.2011 р., на виконання запиту судового експерта, Господарський суд міста Києва своїм листом №06-37.1/1260 вказав сторонам судового процесу на необхідності надання експерту додаткових документів.

06.07.2011 р. до Господарського суду міста Києва надійшов висновок № 3627/3928/10-15 повторної судової будівельно-технічної експертизи, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України 17.06.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2011 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 25.07.2011 р., для участі у засіданні викликані сторони, учасників процесу зобовязано надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновку повторної судової експертизи.

Відповідач надав пояснення № 01/110 від 22.07.2011 р., в яких пояснив, що: (а) первісно визначене відповідачем підприємство було реорганізовано, його правонаступником є приватне акціонерне товариство «Нові Інжинірингові Технології»; (б) всі виконані позивачем роботи та використані матеріали мають бути зменшені на 20,96 кв. м., оскільки експерти встановили неточності в площі заявлених та фактично виконаних робіт, а отже, загальна сума, що підлягає сплаті за Договором підряду та додатковою угодою до нього., складає 27474,54 грн. (у тому числі ПДВ); (в) відповідач неодноразово повідомляв позивача про готовність провести остаточні розрахунки за Договором після усунення заявлених недоліків та складення належного акту, що, на думку відповідача, унеможливлює притягнення його до відповідальності.

Суд здійснив заміну відповідача на публічне акціонерне товариство «Нові інжинірингові технології».

У засіданні Господарського суду міста Києва 25.07.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані представниками сторін документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.06.2008 р. між позивачем та відповідачем укладений договір підряду WLT-19/06/08 (далі - договір), за умовами якого за дорученням відповідача позивач зобовязується прийняти підрядні роботи по оздобленню турецької бані (жіноче та чоловіче відділення) в приміщенні готелю за адресою вул. А. Тарасової, 5, на умовах даного договору (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору підряду вартість обладнання у визначені сторонами комплектації, зміст, перелік та обєм монтажних робіт визначається специфікацією (кошторисом), яка є невідємною частиною даного договору (додаток № 1).

Додаток № 1 до договору містить специфікацію (кошторис), згідно з якою загальна вартість обладнання, матеріалів та вартість монтажних робіт становить 252960,00 грн. (враховуючи ПДВ).

Відповідно до пункту 2.2 договору позивач виконує підрядні монтажні роботи відповідно до «Проектного рішення банних приміщень», яке є невідємною частиною договору (додаток № 2).

Пунктом 2.4 договору підряду визначено, що строк проведення підрядних монтажних робіт: початок робіт через 15 робочих днів після надходження передплати за даним договором. Термін виконання підрядних робіт визначається «Планом-графіком робіт»(додаток № 3).

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору, укладеною 23.07.2008 р., у звязку з виробничою необхідністю відповідач доручив позивачу додатково до визначених договором та додатків до нього робіт, виконати роботи. Вартість обладнання та витрати по виконанню робіт визначені у додатку № 1 до додаткової угоди (пункт 1); визначений цією додатковою угодою обсяг робіт на загальну суму 106746,28 грн. підлягає сплаті в розмірі 100% не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди (пункт 2); термін виконання додаткових робіт не включається до термінів, визначених договором підряду, і додатково складає 15 робочих днів (пункт 4).

Між сторонами відсутній спір стосовно оплати робіт в сумі 106746,28 грн., передбачених додатковою угодою № 1 до договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору позивач зобовязується розпочати виконання робіт через 15 робочих діб з моменту надходження передплати, надання необхідної документації, підписання договору тощо.

Термін виконання робіт визначається згідно з додатком № 3 і становить 84 дні. Пункт 5.2 договору дозволяє позивачу здати роботи достроково.

Пунктом 9.1.1. договору позивач зобовязався виконати роботу, визначену в пункті 2.1 цього договору: не пізніше 60 робочих днів з моменту отримання оплати придбати обладнання згідно специфікації та доставити його до місця монтажу у повній комплектації та неушкодженості.

Згідно з пунктом 6.2 договору загальна вартість робіт за договором складає 252960,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3 позивач здійснює передоплату у розмірі 70% від загальної вартості робіт, що складає 177072,00 гривень, не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору.

Як вбачається з виписки з особового рахунку позивача, відкритого у ВАТ «Кредитпромбанк», 27.06.2008 р. позивач сплатив 177072,00 гривень.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що остаточна оплата у розмірі 30% від загальної вартості робіт, що складає 75888,00 грн., сплачується позивачем не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Предметом спору у справі стало питання наявності або відсутності у відповідача обовязку сплати, передбаченої пунктом 5.4 цього договору грошової суми.

Як вбачається з положень пункту 5.4 договору, сторони повязали виникнення у відповідача обовязку зі сплати вартості виконаних робіт з підписанням акту.

Згідно з частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Враховуючи положення пункту 5.4 договору, сторони в якості відкладальної обставини визначили факт підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що передбачений пунктом 5.4 договору акт прийому-передачі виконаних робіт не складався, а отже, визначена сторонами відкладальна обставина не настала.

Частиною третьою статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Зі змісту даної норми вбачається, що у випадку, якщо відкладальна обставина не настала, і її ненастання повязане з недобросовісними діями іншої сторони у зобовязанні, якій це невигідно, відкладальна обставина вважатиметься такою, що юридично настала в силу припису закону.

Відповідно до викладеного, враховуючи відсутність підписаного між сторонами акту прийому-передачі, відповідач може бути примушений до сплати передбаченої пунктом 5.4 договору суми лише в тому випадку, якщо матеріали справи підтверджуватимуть недобросовісність поведінки відповідача, через яку вказана названий акт не був підписаний. При цьому суд враховує, що з підписанням акту на відповідача покладаються додаткові грошові зобовязання, а отже, очевидно, що непідписання акту є вигідним саме відповідачу оскільки в такому випадку він формально звільняється від обовязку сплатити кошти, але при цьому має можливість використовувати результати робіт, які не прийняті ним на підставі акту.

Для вирішення питання оцінки дій відповідача як добросовісних чи не добросовісних, суд розглядав питання наявності або відсутності у відповідача достатніх підстав для відмови у підписанні акту приймання-передачі.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу, України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до пункту 8.1 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт протягом однієї доби з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Як вбачається з позовної заяви, за твердженням позивача, роботи були виконані в повному обсязі достроково, станом на 13 жовтня 2008 року відповідача було повідомлено про готовність робіт до здачі.

Листом від 13.10.2008 р. № 05/406 відповідач «з метою економії часу та з огляду відсутності на даний момент акта здачі-приймання виконаних робіт»проінформував позивача про наявність зауважень інженерної служби стосовно якості та обсягів робіт, а саме: (1) скляні двері з чоловічого боку все ще не установлені (установка очікується 13.10.08); (2) водозахисна пластина дверей з жіночого боку надто мала (вода все ще протікає до коридору); (3) в обох кімнатах рівень нахилу сидінь неправильний (вода затримується в кутах, що може викликати появу неприємного запаху); (4) панель парогенератора з чоловічого боку необхідно замінити на неметалеву; (5) в якості загальних коментарів: необхідно усунути протікання до коридорів.

Цим же листом відповідач проінформував позивача, що ним був розглянутий запропонований позивачем дефектний акт на розбиття скляної двері в чоловічому відділенні «хамам» готелю, і що відповідач готовий підписати цей акт за відсутності зауважень зі сторони інженерної служби готелю.

У відповідь на вказані зауваження позивач у своєму листі № 22/ю від 15.10.2008 р. зазначив, що «висоту водозахисної пластини в жіночій парній, затримка води у кутах сидінь та наявність протікань в коридори можливо встановити лише після випродування. За наявності зазначених фактів це буде позначено серед зауважень акту прийому-передач і усунено нами з урахуванням технічних даних обєкта». В цьому ж листі позивач запропонував здійснити випробування та прийом-передачу виконаних робіт 20.10.2008 р. та просив направити свого повноважного представника для приймання робіт та підписання акту випробування та прийому-передачі виконаних робіт.

20.10.2008 р. складено акт прийому-передачі підрядних монтажних робіт, згідно з яким представники позивача «уклали цей акт прийому-передачі підрядних монтажних робіт по оздобленню турецьких бань, виконаних відповідно до договору №/06/08 від 19.06.2008 р., у тому, що роботи згідно договору №T-19/06/08 від 19.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р. виконані повністю». Даний акт засвідчений лише представниками позивача.

Того ж дня, 20.10.2008 р. представниками позивача складений акт прийому-передачі підрядних робіт. Даний акт був отриманий відповідачем, що підтверджується його листом від 21.10.2010 р. № 05/408.

Відповідач відмовився від підписання акту приймання-передачі від 20.10.2008 р. з підстав, що викладені в його листі № 05/408 від 21.10.2010 р.. Відмовляючись підписувати акт приймання-передачі, відповідач послався на те, що: (а) акт не відповідає формі акту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243; (б) роботи не були закінчені належним чином, зокрема, не встановлені двері в чоловіче відділення турецької бані; (в) за результатами інспекції робіт від 20.10.2008 р. відповідачем відкоригований перелік недоліків, а саме: збільшення випаровування в зоні коридорів; відсутність 1-2 м2 використаної оздоблювальної плитки для можливого поточного ремонту у майбутньому; необхідність усунення причини, внаслідок якої можливе застоювання води у кутах сидінь; встановити двері в чоловіче відділення бані; в жіночому відділенні бані демонтувати частину плиткового покриття, що перешкоджає доступу до опорної панелі з механізмом кріплення скляних дверей та забезпечити влаштування належної гідроізоляції.

У відповідь на зазначений лист позивач у своєму листі № 73 від 29.10.2008 р. зауважив, що: (а) станом на 22.10.2008 р. раніше розбиті скляні двері у чоловіче відділення встановлені, в підтвердження чого зроблене посилання на акт від 23.10.2008 р.; (б) наявність випаровування в зони коридорів не є свідченням неналежного виконання робіт оскільки усунення випаровування є окремим видом робіт, який відповідачем не замовлявся, а наявність випаровування свідчить до якісну гідроізоляцію поверхонь всередині парної, що відштовхують пару; (в) скупчення води є технологічною особливістю приміщень із 100% вологістю, включаючи хамами турецьких бань; (г) за відсутності відповідного технічного завдання та на прохання технічного персоналу готелю позивач власними силами та за власний рахунок здійснив додаткові роботи по демонтажу покриття полу в зоні механізму регулювання двері у жіноче відділення турецької бані із влаштуванням гідроізоляції; (д) надано додатково 6 карт мозаїки та запропоновано замовити у постачальника додатково ще 2 кв. м. плитки.

Листом від 31.10.2008 р. № 05/419 відповідач зазначив: «щодо підписання приймального акта на виконані за договором підряду роботи, повідомляємо, що рівень виконаних будівельних робіт нас, як замовника, може задовольнити». Але при цьому відповідач послався на зауваження, які були зроблені самим позивачем у листі № 73 від 29.10.2008 р. щодо необхідності влаштування вентиляції та передбачити конструкцію зливного шлангу. Також відповідач повідомив, що вартість розбитих дверей становить 20600,00 грн.

У листі від 10.11.2008 р. № 75 позивач вказав, що відсутність вентиляції та зливного конструкції шлангу це конструктивні недоліки приміщень, в яких облаштовуються бані. Одночасно з цим позивач звернув увагу, що договір підряду не передбачав проведення реконструкції приміщення.

12.11.2008 р. відповідач повторно акцентував увагу позивача на тому, що рівень виконаних робіт може задовольнити відповідача, але при цьому відповідач наполіг, що фактично предметом договору підряду були не монтажні роботи, а роботи з реконструкції. Також відповідач наголосив, що позивач ніколи не повідомляв його про технічні особливості приміщення, в якому здійснюються монтажні роботи.

17.11.2008 р. позивач надіслав відповідачу вимогу надати підписаний примірник акту та сплатити заборгованість.

Листом від 18.12.2008 р. № 05/460 відповідач послався на те, що він готовий виконати свої зобовязання за договором підряду після виконання позивачем вимог, вказаних в листі від 19.11.2008 р..

Позивач у своєму листі № 97 від 25.12.2008 р. відхилив звинувачення у простроченні виконання своїх зобовязань за договором підряду та повторно просив надати йому підписаний акт приймання-передачі, погасивши заборгованість.

Вирішуючи питання про наявність у відповідача підстав для відмови у прийнятті виконаних робіт, суд виходить з наступного.

Акт приймання-передачі виконаних робіт був складений та підписаний позивачем 20.10.2008 р..

Даний акт був переданий відповідачеві, який в листі від 21.10.2008 р. № 05/408 послався на його отримання та висловив зауваження до його форми.

Таким чином, у відповідача станом на 21.10.2008 р. був в наявності акт приймання-передачі виконаних за договором робіт, підписаний позивачем.

Згідно з пунктом 8.4 договору підряду, за наявності обґрунтованих зауважень до якості та/або обєму робіт, відповідач має протягом доби з моменту отримання повідомлення позивача про готовність предмету підряду до приймання, надати позивачеві письмові обґрунтовані зауваження.

Пунктом 8.5 договору підряду визначено, що узгоджені письмово сторонами недоліки позивач має усунути за власний рахунок протягом так само письмово узгодженого періоду.

Як зазначалось вище, зауваження були надані відповідачеві наступного дня після отримання акту. Проте, вказані зауваження стосовно якості робіт не були мотивовані з посиланням на положення договору, закону або будь-яких інших документів, включаючи державні стандарти,

Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Як вбачається з умов укладеного сторонами Договору підряду, зокрема, специфікації (кошторису) яка міститься у додатку №1, предметом договору є виконання позивачем монтажних робіт з матеріалів виконавця (позивача у справі). Згідно специфікації (кошторису), відповідачем замовлені лише такі роботи: (а) демонтаж сидінь, плитки на підлозі та стінах; (б) демонтаж існуючих ліхтарів освітлення; (в) збивання стяжки на підлозі; (г) роботи по гідроізоляції стін, сидінь, підлоги; (д) роботи по оштукатурюванню стін, сидінь, підлоги; (е) монтаж конструктиву сидінь; (є) монтаж освітлення; (ж) транспортні витрати та прибирання сміття; (з) роботи по укладенню мозаїки.

Перелік додаткових робіт міститься також у додатку 1 до додаткової угоди №1, якими є: (а) монтаж тимчасової стіни; (б) демонтаж існуючих: стелі, залізного каркасу сидень, трапів, фрагменту стіни з гіпсокартону та конструкцій; (д) монтаж стелі; (е) монтаж трапів; (є) монтаж стіни у зоні скляних секцій; (ж) роботи по оштукатурюванню стелі; (з) роботи по гідроізоляції стелі; (і) роботи по вирівнянню існуючих стін панелями Lux-elements; (ї) роботи по укладенню мозаїки на стелю.

Іншими словами, предметом договору підряду були лише монтажні та ремонтні роботи, передбачені самим договором.

Проте, як вбачається з листування між позивачем та відповідачем з приводу підписання акту виконаних робіт, відповідач відмовляючи у прийнятті робіт та підписанні акту не висловлював претензій стосовно виконання робіт, передбачених договором підряду. Зокрема, відповідач разу не посилався на положення специфікації щодо визначених нею робіт, які не були виконані позивачем належним чином.

Одночасно з цим, в своїх листах від 31.10.2008 р. № 05/419 та від 12.11.2008 р. № 05/432 відповідач зазначив, що рівень виконаних робіт може його задовольнити. Проте, зроблені відповідачем посилання як на підставу для відмови у підписанні акту на відсутність вентиляції та відсутність конструкції змивного шлангу не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки роботи по встановленню вентиляції та облаштуванню конструкції шлангу договором підряду не передбачені.

Таким чином, поставивши умовою підписання актів здійснення позивачем робіт, виконання яких не передбачено договором, позивач тим самим висунув до позивача вимогу вчинити дії, які не передбачені законом або договором.

Разом з тим, відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача від підписання акту приймання-передачі, наданого відповідачем.

Як вбачається з заключної частини висновку № 3627/3928/10-15 повторної судової експертизи, експерт не зумів надати відповіді на поставлені йому ухвалою суду питання. За висновком експерта, проведені позивачем роботи відносяться до прихованих та демонтажних робіт, що унеможливлює перевірку факту їх виконання при проведення обстеження (окрім робіт по облицюванню стін, стелі, підлоги та сидінь мозаїчною плиткою, встановленню трапів по збору води).

Разом з тим, в другому абзаці пункту 1.2.3 заключної частини висновку № 3627/3928/10-15 експертом розяснено, що «ремонтно-будівельні роботи по оздобленню бані (жіноче та чоловіче відділення), які передбачались умовами Договору WLT-19/06/08 від 19.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 23.07.2008 р., завершені, обєкт будівництва експлуатується за призначенням». На підставі цього експерт дійшов до висновку, що «вказані роботи можливо вважати такими, що виконані у відповідності до зазначеного договору та додаткової угоди»(стор.15 висновку).

При цьому, відповідачем не надано доказів та навіть не здійснено посилань, що чоловіче та жіноче відділення турецької бані були відкриті для експлуатації за призначенням після проведення додаткових робіт, виконаних іншим підрядником. Вказана обставина свідчить, що внаслідок виконання позивачем своїх зобовязань за договором підряду, відповідач отримав обєкт, який придатний для використання, відповідач використовує його в господарській діяльності.

Враховуючи те, що відповідач не висловлював заперечень стосовно виконаних позивачем робіт, виконання яких передбачалось договором, а підставами для відмови у підписанні актів виконаних робіт називав невиконання тих робіт, які не передбачені договором, беручи до уваги те, що турецькі бані, підрядні роботи стосовно яких виконувались позивачем, фактично функціонують, суд вважає що матеріалами справи підтверджується факт недобросовісного перешкоджання відповідачем у підписанні актів приймання-передачі.

Враховуючи положення частини третьої статті 212 Цивільного кодексу України, акт приймання-передачі вважається таким, що підписаний сторонами.

При визначенні моменту, з якого даний акт вважатиметься підписаним, суд виходить з того, що договір підряду не встановлює строк його підписання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до цього, акт приймання-передачі виконаних робіт мав бути підписаний з моменту отримання відповідачем відповідної вимоги від позивача.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний акт був відправлений позивачем відповідачу листом № 70 від 21.10.2008 р.. Того ж дня цей акт був отриманий відповідачем, що підтверджується його листом від 21.10.2008 р. № 05/408. Таким чином, в силу статті 530 ЦК вказаний акт мав бути підписаний у строк не пізніше 28.10.2008 р..

Відповідно до викладеного, обставина, з якою договір підряду повязував виникнення обовязку з оплати 30% вартості послуг вважається такою, що настала 28.10.2008 р..

При цьому суд не вважає факт пошкодження позивачем дверей та не відновлення їх за власний кошт достатньою підставою для зміни строків виконання відповідачем своїх грошових зобовязань. Умовами договору спричинення позивачем певної шкоди відповідачу або третім особам не може стати підставою для відстрочення виконання відповідачем своїх зобовязань з оплати виконаних робіт. Окрім того, як вбачається з наявного у справі договору підряду № 23/10/2008/8, укладеного 23.10.2008 р. між відповідачем та ТОВ «Дітер Грюнвальд Груп», послуги по виготовленню, демонтажу та монтажу елементів зі скла та фурнітури виконані 30.10.2008 р., що сторони цього договору засвідчили відповідним актом.

Беручи до уваги те, що згідно з актом комісії від 01.09.2008 р. відшкодування спричиненої шкоди здійснює позивач, тоді як позивач цього обовязку не здійснив, і за нього відшкодування шкоди в сумі 20600,00 грн. здійснив відповідач, суд вважає, що належні до виплати позивачу суми мають бути зменшені на вказану суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на 28.10.2008 р. відповідач був зобовязаний сплатити позивачеві 55288,00 гривень які обраховані як сума платежу, передбачена пунктом 5.4 договору (75888,00 грн.), зменшена на вартість встановлення пошкодженої позивачем двері (20600,00 грн.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 55288,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат. Враховуючи те, що суд визнав обґрунтованими вимоги лише частково, вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань також підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних - в сумі 377,17 грн. та інфляційні нарахування - в сумі 3593,72 грн.

розрахунок 3% річних: Сума боргу, щодо якої нараховуються 3 %, грн.період прострочкикількість днів прострочки3% річнихсума 3 %, грн. 55288,0001.11.2008 22.01.2009 83 3 377,17 розрахунок інфляційних:

індекси інфляціїсума боргупроіндексо-вана сума збитки від інфляції, грн.

листопад 2008 р.101,55528856117,32829,32

грудень 2008 р.102,15528856449,051161,05

січень 2009 р.102,95528856891,351603,35

3593,72 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.3 договору підряду, на який посилається позивач, передбачено, що за прострочення оплати за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3017,36 грн.

сума боргу, щодо якої нараховуються пеня, грн.період прострочкикількість днів прострочкиНБУ*2сума пені, грн.

55288,0001.11.200822.01.200983243017,36

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню в сумі 55288,00 грн. основного боргу, 3593,72 грн. інфляційних втрат, 377,17 грн. трьох процентів річних та 3017,36 гривень пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 622,76 грн. витрат по сплаті державного мита, 82,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, з урахуванням часткового задоволення позову (69,51% від 100% заявлених позовних вимог), зважаючи на те, що позивачем за експертизу сплачено 2008,00 грн., а відповідачем 7217,28 грн., суд розподілив вказані витрати пропорційно задоволеним вимогам та дійшов висновку про необхідність стягнення 804,79 грн. витрат по оплаті експертизи з позивача на користь відповідача (оскільки оплаті позивачем підлягало за дві експертизи 2812,79 грн., а фактично сплачено 2008,00 грн., а відповідачем 6412,49 грн., а фактично сплачено 7217,28 грн.).

Зайво сплачене державне мито в сумі 4,04 грн. підлягає поверненню з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Нові інжинірингові технології»(01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40-Б, код 32965525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40, кв. 25, код 31110650) 55288 (пятдесят пять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 3593 (три тисячі пятсот девяносто три) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 377 (триста сімдесят сім) грн. 17 коп. трьох процентів річних 3017 (три тисячі сімнадцять) грн. 36 коп. пені, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита, 82 (вісімдесят дві) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 92 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40, кв. 25, код 31110650) на користь публічного акціонерного товариства «Нові інжинірингові технології»(01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40-Б, код 32965525) 804 (вісімсот чотири) грн. 79 коп. витрат по проведенню експертизи.

В іншій частині позову відмовити.

Зайво сплачене державне мито в сумі 4,04 грн. підлягає поверненню з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40, кв. 25, код 31110650). Видати довідку.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.