Рішення № 17886577, 03.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/21203.08.11 За позовомІнституту ядерних досліджень Національної академії наук України

ДоПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Простягнення 177326, 65 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1-17/415 від 10.05.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № Д07/2011/04/22-8 від 22.04.2011 р.

ОСОБА_3, дов. № Д07/2011/04/22-32 від 22.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про стягнення 177337, 35 грн. безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів, сплачених позивачем за теплову енергію у відповідності до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3080014 від 01.11.2002 р., шляхом зарахування їх як плату за майбутні поставки теплоносіїв.

Ухвалою суду від 03.06.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/212 та призначено її розгляд на 20.07.2011 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2011 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав документи у справі та заперечення на позовну заяву, в яких повідомив, що згідно з його розрахунком, сума позову Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України має становити 177326, 65 грн., та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

З наданих відповідачем документів, а саме, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ, вбачається, що назву відповідача було змінено з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій повідомляє, що з розміром ціни позову, нарахованим відповідачем, згоден, та просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»177326, 65 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Зазначена заява була судом прийнята з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у вирішенні даного спору має місце нова ціна позову 177326, 65 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 20.07.2011 р. було оголошено перерву до 03.08.2011 р. о 10 год. 40 хв.

У судовому засіданні 03.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Інститутом ядерних досліджень Національної академії наук України (абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», назву якої змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна компанія) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від № 3080014 від 01.11.2002 р., у відповідності до умов якого відповідач зобовязався постачати позивачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється субєктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 2.1. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3080014 від 01.11.2002 р. визначено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

З наданих позивачем суду документів та пояснень вбачається, що енергопостачальна організація:

-згідно з актом 10/2008-3080014 приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2008 р., поставила абоненту 38,52235 ГКал теплової енергії на суму 7933, 44 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 86 від 31.01.2007 р. та № 643 від 30.05.2007 р.;

-згідно з актом 11/2008-3080014 приймання-передавання товарної продукції за листопад 2008 р., поставила абоненту 507, 23418 ГКал теплової енергії на суму 104461, 84 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 86 від 31.01.2007 р. та № 643 від 30.05.2007 р.;

-згідно з актом 12/2008-3080014 приймання-передавання товарної продукції за грудень 2008 р., поставила абоненту 733, 09169 ГКал теплової енергії на суму 223869, 18 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 1662 і № 1663 від 27.11.2008 р. та № 1780/1 від 25.12.2007 р.;

-згідно з актом 01/2009-3080014 приймання-передавання товарної продукції за січень 2009 р., поставила абоненту 833, 54873 ГКал теплової енергії на суму 254247, 78 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 643 від 30.05.2007 р., № 1662 і № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2007 р., № 1792 від 30.12.2008 р. та № 33 від 16.01.2009 р.;

-згідно з актом 02/2009-3080014 приймання-передавання товарної продукції за лютий 2009 р., поставила абоненту 690, 63604 ГКал теплової енергії на суму 164082, 22 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 86 від 31.01.2007 р., № 643 від 30.05.2007 р., № 1780/1 від 25.12.2007 р., № 1792 від 30.12.2008 р., № 127 і № 128 від 05.02.2009 р.;

-згідно з актом 03/2009-3080014 приймання-передавання товарної продукції за березень 2009 р., поставила абоненту 377, 44962 ГКал теплової енергії на суму 77733, 48 грн., керуючись тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 229 від 27.02.2009 р. та № 230 від 02.03.2009 р.

Загальна вартість, нарахована до сплати за спожиту абонентом теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3080014 від 01.11.2002 р. становила 832327, 94 грн.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 832327, 94 грн. платіжними дорученнями № 348 від 08.10.2008 р. на суму 200000, 00 грн., № 165 від 31.10.2008 р. на суму 31200, 52 грн., № 191 від 18.12.2008 р. на суму 60000, 00 грн., № 211 від 18.12.2008 р. 60931, 31 грн., № 37 від 20.02.2009 р. на суму 238380, 41 грн., № 72 від 17.03.2009 р. на суму 164082, 22 грн., № 35 від 15.04.2009 р. на суму 20000, 00 грн., № 48 від 15.04.2009 р. на суму 20196, 11 грн. та № 105 від 15.04.2009 р. на суму 37537, 37 грн.

Позивач пояснив суду, що частина рахунків за спожиту теплову енергію була нарахована відповідачем за завищеними тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 1662 та 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2007 р., № 1792 від 30.12.2008 р., № 33 від 16.01.2009 р., які були скасовані Указами Президента України № 1199 від 24.12.2008 р. та № 65 від 03.02.2009 р. як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, у звязку з чим позивач здійснив перерахунок вартості спожитої ним теплової енергії та визначив, що переплатив енергопостачальній організації 177335, 66 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 177337, 35 грн. безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів, сплачених позивачем за теплову енергію у відповідності до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3080014 від 01.11.2002 р., шляхом зарахування їх як плату за майбутні поставки теплоносіїв.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»177326, 65 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У період з жовтня 2008 року до березня 2009 року відповідач визначав плату на поставлену теплову енергію на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р., 643 від 30.05.2007 р., 1662 від 27.11.2008 р., 1780/1 від 25.12.2007 р., 1663 від 27.11.2008 р., 1792 від 30.12.2008 р., № 33 від 16.01.2009 р., № 127 від 05.02.2009 р. та № 128 від 05.02.2009 р.

Указами Президента України відповідно № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 р., № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2007 р., № 1792 від 30.12.2008 р. та № 33 від 16.01.2009 р. були скасовані як такі, що суперечать Конституції та законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, не передбачено законодавством.

Зокрема, необґрунтовано було нараховано позивачу до сплати 177326, 65 грн., і відповідачем розмір оспорюваної суми грошових коштів не спростовано.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01. 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

У відповідності до п. 1. додатку № 3 до договору № 3080014 від 01.11.2002 р., розрахунки за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією повинні були проводитися за тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.07 р.

В ході дослідження наданих доказів судом встановлено, що якби відповідач застосовував при визначенні тарифів розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р., то позивачу не потрібно було б сплачувати 177326, 65 грн.

Враховуючи наведене, відповідачем було безпідставно отримано зазначені кошти від позивача.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе

за рахунок іншої особи.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 років, за тарифами згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01. 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р., а позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, сплачених за теплову енергію за цей період у розмірі 177326, 65 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України (03680, м. Київ, просп. Науки, 47, код ЄДРПОУ 23724640) 177326 (сто сімдесят сім тисяч триста двадцять шість) грн. 65 коп. безпідставно отриманих грошових коштів, 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 26 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.