Рішення № 17886582, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/23627.07.11 За позовомпублічне акціонерне товариство «Київенерго»

До комунального підприємства «Виноградар»Подільської районної у місті Києві ради

Про стягнення 2830055,35 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

Від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)

ОСОБА_3 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»до комунального підприємства «Виноградар»Подільської районної у місті Києві ради про стягнення 2830055,35 грн. за договором № 1010015 від 01.10.2008 р., а саме: 2243100,09 грн., 457359,13 грн. інфляційних, 129596,13 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідач неналежним чином виконав умови спірного договору щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спірним договором за вказаний вище період.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/236.

Відповідач до суду не зявився, передавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач подав суду докази перейменування у публічне акціонерне товариство «Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго». Суд здійснив заміну найменування позивача.

Суд відклав розгляд справи на 22.06.2011 р..

Відповідач до суду не зявився повторно, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 04.07.2011 р., відповідача було повторно зобовязано надати суду письмовий відзив на позов; надати суду контррозрахунок боргу та штрафних санкцій; надати суду дані про стан боргу на наступне судове засіданні з підтверджуючими доказами (платіжними дорученнями).

04.07.2011 р. відповідачем подано заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України та клопотання про відкладення розгляду справи.

У судових засіданнях 04.07.2011 р. та 20.07.2011 р. було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідач у наданих суду відзиві та запереченнях позовні вимоги відхилив, зазначивши наступне. За твердженням сторони, відсутні підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки заборгованість за спірний період є боргом мешканців. Відповідач звернув увагу на невідповідність встановлених тарифів на надання житлово-комунальних послуг фактичним витратам на придбання у позивача енергії, що унеможливлює своєчасний та повний розрахунок за спірним договором. Оскільки за інший (більш пізній період) відповідачем було сплачено суму, що перевищує ціну позову, відповідач вважає, що необхідно припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Відповідач стверджує, що відповідачем невірно визначено період виникнення боргу, оскільки розрахунки населенням (фактичними споживачами) здійснюються щодня, а отже, щодня зменшується заборгованість. Не дивлячись на незгоду з нарахуванням інфляційних, сторона зазначила, що позивачем при здійснення розрахунку не враховано у періоді, за який здійснено нарахування, відємні значення індексу інфляції.

У судовому засіданні 27.07.2011 р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1010015 від 01.10.2008 р. (далі Договір), відповідно умов якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному Договорі.

Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов останнього, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах та в порядку, визначними у додатку № 2.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до Договору, у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4 і 5 додатку № 2 до Договору дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-2 не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до Договору у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-3 за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за Договором, тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію в період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р. не виконав, у звязку з чим станом на 01.01.2011 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 2243100,09 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач позов визнав частково, вказуючи, у тому числі, на неправомірність встановлення тарифів у спірному періоді.

Відповідно до абзацу 10 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що теплопостачальна організація зобов'язана при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Заборгованість відповідача перед позивачем документально підтверджується в сумі 2162150,63 грн., враховуючи наступні розрахунки, здійснені судом:

Період (місяць, рік)Сальдо на початок місяця, грн.Нараховано, грн.Сплачено, грн.Сальдо на кінець місяця Кількість днів простроч.Індекс інфляціїІнфляційна складова, грн.Три проценти річних

Жовтень 080,00500957,900,00500957,90 Листопад 08500957,90981447,400.001 482405,3030101,57514,371235,24 Грудень 081 482 405,301 182 532,83776 005,231 888 932,9031102,131 130,513 777,09 Січень 091 888 932,901 115 098,79371 716,342 632315,3531102,954 779,054 812,90 Лютий 092 632315,35979 566,71874898,152 736 983,9128101,539484,736 057,93 Березень 092 736983,911 001 777,87848174,352 890 587,4331101,438 317,776973,69

Квітень 092 890587,43409550,87554379,312 745758,9930100,926 015,297 127,48

Травень 092 745 758,99244 809,53573 703,692 416 864,8331100,513 728,796996,04

Червень 092 416864,83108 148,27488 031,812 036 981,2930101,126585,515 959,39

Липень 092 036 981,29176484,18438 681,581 774783,893199,9-108,155190,12

Серпень 091 774 783,89175243,78575 318,801 374708,873199,8-352,974522,05

Вересень 091 374 708,87268 455,61980 988,93662175,5530100,810997,673 389,69

Жовтень 09662 175,55650 517,64662385,38650 307,8131100,95959,581 687,19

Листопад 09650 307,81925 373,03595 836,94979 843,9030101,17153,391 603,50

Грудснь09979 843,901 379705,50663 666,941 695882,4631100,98818,602 496,59

Січень 101 695882,461 694103,90562 603,632 827 382,7331101,830525,884 321,02

Лютий 102 827382,731 069652,99604449,223 292586,5028101,953 720,276 506,85

Березень 103 292 586,501 099 323,22680 925,733 710 983,9931100,929633,288 389,33

Квітень 103 710 983,99368 881,86629 987,753 449878,103099,7-3297,979150,37

Травень 103 449 878,1095193,41687126,542 857 944,973199,4-2213,298 790,10

Червень 102 857944,97137450,155758972,792 236 422,333099,6-380,777 046,99

Липень 102 236422,33131884,57624674,011 743632,893199,8-274,905 698,28

Серпень 101 743632,89149 032,06786 114,311 106 550,6431101,220 923,594 442,68

Вересень 101 106550,64243614,18886679,81463485,0130102,932089,972728,48

Жовтень 10463485,011 095 896,04715 316,82844064,2331100,52 317,431180,93

Листопад 10844064,231 026694,01801160,751 069597,4930100,32 532,192081,25

Грудень 101 069 597,491 863094,75770541,612 162150,6331100,88 556,782725,28

Січень 112 162150,63 ВсьогоX19 074 491,0516 912 340,422 162 150,63X444156,61124 890,45 згідно з розпорядженням №0 86 Грудень 2008ГкалТарифвартість без ПДВ Всього60,28839171,6210 346,69 Січень 2009ГкалТарифвартість без ПДВ Всього57,17052171,629 811,60 Лютий 2009ГкалТарифвартість без ПДВ Всього49,96135171,628 574,37 Грудень 2008ГкалТарифвартість без ПДВ житло161,7430694,6415 307,36

10 271,7248293,44959 789,97

інші60,28839171,6210 346,69

Всього Січень 2009ГкалТарифвартість без ПДВ житло141,4605694,6413 387,83 9 696,5920493,44906 049,56 інші57,17052171,629 811,60

Всього Лютий 2009ГкалТарифвартість без ПДВ житло137,3833494,6413 001,96 8 505,2361193,44794 729,26 інші49,96135171,628 574,37

Всього Отже, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2162150,63 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у цій частині. У стягненні 80949,46 грн. судом відмовлено. Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 457359,13 грн. інфляційних, 129596,13 грн. трьох процентів річних. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ»при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує половину кількості днів у даному місяці. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси інфляції, встановлені за відповідний період, помножити між собою.

Відповідно до зазначених рекомендацій за здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат за визначений самим позивачем період з урахуванням встановлених індексів інфляції менших ніж 100%, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 444156,61 грн. (розрахунок - вище)

З урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат відповідно до вимог чинного законодавства позовні вимоги в частині стягнення 13202,52 грн. не підлягають задоволенню.

За результатами перевіреного судом розрахунку трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що вказана вимога є обґрунтованою в сумі 124890,45 грн. У стягненні 4705,68 грн. судом відмовлено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Посилання відповідача на невірне здійснення позивачем зарахування грошових коштів, зважаючи на те, що розрахунки населенням здійснюються щодня, не береться судом до уваги, оскільки відповідачем не подано жодних доказів внесення змін до Договору в частині порядку здійснення розрахунків. Стосовно здійснення оплат відповідачем за інший період, за іншим договором тощо більших сум, ніж ціна позову, позивач зазначив, що підстави для зарахування коштів, що надійшли за іншим договором від відповідача в рахунок погашення спірного боргу відсутні, на даний час згода щодо такого зарахування відсутня, крім того, відповідачем не враховано те, що за період після 31.12.2012 р. (спірний період) відповідачеві здійснювалися нарахування за спожиту теплову енергію, в рахунок погашення яких й було зараховано кошти.

Посилання відповідача на те, що підприємство відповідача є неприбутковою організацією, всі розрахунки за договорами проводяться лише коштами, зібраними з мешканців нежитлових приміщень за спожиті комунальні послуги та у звязку з великою заборгованістю мешканців за житлово-комунальні послуги та несвоєчасною їх оплатою, відповідач не має можливості вчасно проводити оплату також не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем Договору на постачання теплової енергії у нього виникли безумовні зобовязання виконання умов договору та оплати вартості енергії, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача від виконання своїх зобовязань.

Крім того, як встановлено судом, споживачем за Договором є саме відповідач, а не населення, а отже, зобовязання з оплати поставленої енергії за вказаним Договором та відповідальність за порушення умов договору має нести саме відповідач. Крім того, як встановлено судом, в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України неможливість виконання відповідачем грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Таким чином, позовні вимоги правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 2162150,63 грн. основного боргу, 444156,61 грн. інфляційних, 124890,45 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позов предявлено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 24609,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Виноградар»Подільської районної у місті Києві ради (04215, м. Київ, пр-т Гонгадзе, 20Є, код 35669334) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; код 26187763) 2162150 (два мільйони сто шістдесят дві тисячі сто пятдесят) грн. 63 коп. основного боргу, 444156 (чотириста сорок чотири тисячі сто пятдесят шість) грн. 61 коп. інфляційних, 124890 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот девяності) грн. 45 коп. трьох процентів річних, 24609 (двадцять чотири шістсот девять) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.