Рішення № 17886575, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/25620.07.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс» Доприватного акціонерного товариства «Торін»

Простягнення 54819,77 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»до закритого акціонерного товариства «Торін»про стягнення 59259,70 грн. заборгованості за договором № 44 від 23.09.2009 р., а саме: 43672,91 грн. основного боргу та 15586,79 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. порушено провадження у справі № 17/256 та призначено останню до розгляду на 20.06.2011 р..

Відповідач 15.06.2011 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти необхідності виконання договірних зобовязань, однак наполягає на тому, щоб до сплати надавались фактичні дані щодо спожитих комунальних послуг.

20.06.2011 р. у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 29.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

Ухвалою від 29.06.2011 р. судом відкладено розгляд справи до 11.07.2011 р. у зв?язку з необхідністю витребування доказів.

У судовому засіданні 11.07.2011 р. позивачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване невиконанням вимог, викладених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 11.07.2011 р. розгляд справи було відкладено на 20.07.2011 р..

19.07.2011 р. через канцелярію суду представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, зокрема сторона просить стягнути з відповідача 54819,77 грн. заборгованості за договором № 44 від 23.09.2009 р., в тому числі 40189,28 грн. основного боргу та 14630,49 грн. пені.

Відповідачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, відповідно до якого повною назвою останнього є приватне акціонерне товариство «Торін».

Розглянувши надані відповідачем докази, суд вважає за необхідне замінити назву відповідача по справі на приватне акціонерне товариство «Торін».

Розглянувши надані в попередніх судових засіданнях учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.09.09 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»(підприємством) та закритим акціонерним товариством «Торін»(користувачем) було укладено договір № 44 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень (далі - договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1) договір укладено з метою господарського використання нежитлових приміщень, технічного обслуговування газового, електрогосподарства, сантехнічного обладнання та надання посередницьких послуг по забезпеченню користувача ХВП, ГВП, ЦО, каналізацією, електроенергією, за адресою: проспект Науки, 24/2 (площа 248 кв. м.)та вул. Малокитаївська, 7 (площа 516,3 кв. м.).

Згідно з п. 2.1 Договору підприємство є посередником між користувачем та постачальниками, що забезпечують потреби користувача в ХВП, ГВП, ЦО, каналізації, електроенергії.

Користувач зобовязаний сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг (п. 2.4.1).

Відповідач зобовязаний щомісячно звертатися до позивача для отримання рахунку по сплаті комунальних послуг (пункт 3.3).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надання послуг складається по фактичним витратам і вноситься на рахунок підприємства до 10 числа наступного за звітнім місяця.

На виконання умов договору позивач у період з 01.11.2010 р. по 01.04.2011 р. надавав відповідачу комунальні послуги на загальну суму 40189,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим у відповідача перед позивачем станом на день звернення з позовом до суду становила 40189,28 грн..

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

З залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідачем 20.07.2011 р. в рахунок погашення заборгованості, що виникла станом на 01.04.2011 р., було сплачено на користь позивача 3400,00 грн., у звязку з чим провадження у справі в частині зазначеної суми боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Вартість послуг, наданих позивачем, в сумі 36 789,28 грн. на дату вирішення спору в суді відповідачем сплачена не була, тому позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2. ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій передбачена Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Обовязковою умовою договорів про надання комунальних послуг згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» є забезпечення виконання зобовязань відповідно до чинного законодавства. Вказаний Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини виключно субєктів підприємницької діяльності щодо розрахунків за комунальні послуги, тому застосування відповідальності саме в такому розмірі є пріоритетним в порівнянні із застосуванням загальних норм, які містяться в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р..

Як передбачено п. 3.2 договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Судом здійснено перевірку розрахунку суми пені, заявленої позивачем до стягнення, та встановлено, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, сума нарахованої пені не перевищує суму основного боргу, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та умови договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 14630,49 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 36789,28 грн. основного боргу та 14630,49 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача виходячи з суми зменшених позовних вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 548,2 грн. витрат по сплаті державного мита та 218,32 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватне акціонерне товариства «Торін»(03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 46А, рахунок 26007380711751 у Київській міській філії АКБ УСБ, МФО 322012, код 20043336) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»(03039, м. Київ, вул. Малокитаївська, 7а, рахунок 2600800390200 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код 32374917) 36789 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят девять) грн. 28 коп. основного боргу, 14630 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 49 коп. пені, 548 (пятсот сорок вісім) грн. 20 коп. витрат по оплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 3400,00 грн. основного боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.