Рішення № 17886258, 19.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.11 Справа № 30/5009/4181/11

за позовом Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. (довіреність № 04/1486 від 03.08.2011 р.)

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.07.2011 р. Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства звернулось в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” 4406,80 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю від 01.06.2009 р., з яких: 4335,29 грн. основного боргу та 71,51 грн. пені за порушення грошового зобовязання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови Договору, а також приписи ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193, 216, 235 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/4181/11, розгляд якої призначено на 19.08.2011 р.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 19.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що за період з лютого 2011 р. по червень 2011 р. у відповідача існує заборгованість за договором оренди про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю від 01.06.2009 р., в сумі 4335,29 грн. За прострочення грошового зобовязання, на підставі п 2.2.3 Договору відповідачу нараховано пеню за спірний період в сумі 71,51 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” вимоги ухвали суду від 25.07.2011 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як свідчать матеріали справи, ухвала господарського суду від 25.07.2011 р. про порушення провадження у справі була надіслана на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, в строки, визначені ст. 87 ГПК України.

Згідно із долученим до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду була отримана уповноваженим представником підприємства відповідача 01.08.2011 р.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 р. між Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (Балансоутримувачем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю (надалі Договір), за умовами якого, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105 (Будівля) загальною площею 3280,8 м2, корисною площею 2100,2 м2, а також утримання при будинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття, утримання обслуговуючого персоналу площ загального користування, ремонт і технічне обслуговування площ загального користування та приладів і обладнання мереж тепло-, водо-, електропостачання, каналізаційної мережі та іншого сантехнічного обладнання, податок на землю, надалі -комунальні та експлуатаційні витрати).

Теплопостачання, вивіз сміття, ремонт і технічне обслуговування площ загального користування та приладів і обладнання мереж тепло-, водо-, електропостачання, каналізаційної мережі та іншого сантехнічного обладнання, податок на землю, утримання обслуговуючого персоналу площ загального користування розподіляються між Балансоутримувачем та Орендарем пропорційно до займаної ним корисної площі в цій Будівлі, водопостачання і водовідведення - пропорційно кількості працівників згідно затвердженого штатного розпису, електроспоживання - пропорційно очікуваному споживанню електроенергії згідно даних картки обліку електроприладів та розрахунку очікуваного споживання.

Орендар користується приміщенням, яке складається з кімнати № 44; 45, корисною площею 31,6 м2, розміщене на першому поверсі адміністративної Будівлі (орендоване приміщення).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Орендар зобовязаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Приміщення і Будівлі в цілому, а також за комунальні та експлуатаційні витрати згідно рахунків, виписаних Балансоутримувачем та актів прийняття-здачі наданих послуг.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки платежу.

Пунктом п. 5.1 Договору сторони встановили, що цей Договір діє з 01.06.2009 р. по 01.05.2012 р.

З боку позивача зобовязання за Договором були виконані належним чином, що підтверджується двосторонніми Актами прийняття-здачі наданих послуг: Акт № 112 від 11.02.2011 р. на суму 536,89 грн., № 178 від 17.02.2011 р. на суму 524,76 грн., № 210 від 10.03.2011 р. на суму 653,05 грн., № 239 від 14.03.2011 р. на суму 477,76 грн., № 311 від 06.04.2011 р. на суму 436,93 грн., № 552 від 20.04.2011 р. на суму 619,94 грн., № 585 від 16.05.2011 р. на суму 91,59 грн., № 608 від 17.05.2011 р. на суму 833,66 грн., № 741 від 16.06.2011 р. на суму 33,13 грн., № 789 від 23.06.2011 р. на суму 819,34 грн. Всього на суму 5027,05 грн.

Проте, з боку відповідача, договірні зобовязання належним чином виконані не були.

Виставлені на оплату рахунки були оплачені відповідачем частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, у останнього утворилась заборгованість за Договором в сумі 4335,29 грн.

10.05.2011 р. на адресу відповідача була направлена Претензія (вих. № 04/873) з вимогою протягом 10-днів з моменту отримання Претензії сплатити заборгованість.

У відповіді на Претензію, посилаючись на складне фінансове становище, відповідач зобовязався поетапно сплачувати борг починаючи з 15.06.2011 р.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ Фірма “Альма, лтд” на користь Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства 4406,80 грн. заборгованості стало предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобовязувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обовязками. На виконавця покладено обовязок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобовязаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду (лютого 2011 р. червня 2011 р.) Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства було надано ТОВ Фірма “Альма, лтд” послуги за договором від 01.06.2009 р.

За умовами пункту 2.2.3 Договору Орендар зобовязаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Приміщення і Будівлі в цілому, а також за комунальні та експлуатаційні витрати згідно рахунків, виписаних Балансоутримувачем та актів прийняття-здачі наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що впродовж спірного періоду позивач надсилав відповідачу щомісячні рахунки з актами виконаних робіт, факт отримання яких, останнім не заперечується. Долучені до матеріалів справи Акти прийняття-здачі наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача листи з вимогою погасити заборгованість протягом 10-ти днів з моменту отримання Претензії. Про отримання зазначеної Претензії відповідачем свідчить його відповідь на Претензію, в якій останній, посилаючись на скрутне фінансове становище запевнив позивача про здійснення розрахунків найближчим часом.

Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договору не виконав, вартість наданих послуг, у повному обсязі не оплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з лютого 2011 р. по червень 2011 р., відповідачу були надані послуги на загальну суму 5027,05 грн.

З урахуванням часткової оплати, за спірний період у відповідача існує заборгованість в розмірі 4335,29 грн.

Доказів погашення суми боргу за отримані послуги відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з ТОВ Фірма “Альма, лтд” 4335,29 грн. правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»(далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 2.2.3 Договору сторонами обумовлено, що при несвоєчасному внесенні плати, Орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки платежу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне внесення орендної плати заявлені правомірно.

Розрахунок пені судом перевірено. Вимога про стягнення пені задовольняється у заявленому розмірі (71,51 грн.).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б спростували доводи позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105, код ЄДРПОУ 20474869) на користь Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105, ЄДРПОУ 01038818, р/р № 35221006000594 в УДК в Запорізькій області МФО 813015) 4335 (чотири тисячі триста тридцять пять) грн. 29 коп. основного боргу, 71 (сімдесят одну) грн. 51 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.08.2011 р.