Рішення № 17886106, 29.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" серпня 2011 р. Справа № 21/5007/64/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Вельмакіної Т.М.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №44/19 від 04.01.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) <В особі(назва) >

до Житомирської міської громадської організації "Інститут впровадження новацій" (м.Житомир)

про стягнення 2613,52 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2613,52грн., з яких: 2272,07грн. заборгованості за поставлений природний газ, 190,23грн. пені, 36,81грн. 3% річних та 114,41грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду подала письмові пояснення щодо зарахування сплачених відповідачем 165,28грн., як передоплати за постачання природного газу. Також, у вказаних поясненнях зазначено, що товариством вживалися заходи проведення звірки розрахунків з відповідачем, однак, у зв'язку з відсутністю останнього за адресами, вказаними в договорах, вказану вимогу суду не виконано (а.с.53-54).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 46-47).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що на запит суду надійшов від Державного реєстратора Житомирської міської ради, станом на 23.08.11р., місцезнаходження відповідача - Житомирської міської громадської організації "Інститут впровадження новацій": м. Житомир, вул. Гоголівська, 9/57, кв.91 (а.с. 49-50).

Враховуючи викладене, суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем не було надано відзив на позовну заяву та інші витребувані ухвалами суду документи, спір вирішується за наявними у справі матеріалами, у відповідності зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.08р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач, Газозбутова організація (а.с.25-28)) та Житомирською міською громадською організацією "Інститут впровадження новацій" (відповідач) був укладений договір № №7-20089-ПП-1267 на постачання природного газу (а.с.12-13), згідно якого Газозбутова організація зобов'язується передати у власність споживача в 2008 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити природній газ на умовах даного договору (п.1.1. Договору).

Розділом 6 Договору сторони погодили ціну на газ, згідно пункту 6.1. якого за 1000м.куб. ціна складає 1447,7376грн.

Додатковою угодою від 24.06.10р. за №4/2010 до договору №7-2008-ПП-1267 від 05.11.08р., сторони внесли зміни до п.6.1. Договору, та визначили ціну за 1000м.куб. у розмірі 3009,2928грн. (а.с.14).

На виконання умов вищевказаного Договору та Додаткової угоди від 24.06.10р., позивач в листопаді та грудні 2010 року поставив відповідачу 704 м.куб. природного газу на загальну суму 2118,56грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.12.10р. та від 26.11.10р. (а.с.21).

Згідно п.7.1. Договору, оплата за природній газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100%-ої оплати газу в наступному порядку: 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як стверджує позивач, відповідачем частково було сплачено 165,28грн. за поставлений газ шляхом здійснення передоплати, внаслідок чого у останнього за договором від 05.11.08р. утворилася заборгованість в сумі 1953,28грн.

Крім вказаного, 02.12.10р. між сторонами по справі був укладений договір №7-2011-ПП-1267 на постачання природного газу (а.с. 15-16) та додаткові угоди до нього в яких сторони визначалися щодо ціни на природний газ та його транспортування (а.с.17 -20).

На виконання вказаного договору, позивачем було поставлено відповідачу в січні 2011 року 102м.куб. природного газу на суму 318,79грн., про що свідчить акт приймання-передачі від 28.01.11р. (а.с.22).

Згідно п.7.1. Договору від 02.12.10р., оплата за природній газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100%-ої попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно п.1.2. цього договору - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки відповідач у вказані строки розрахунки за договором від 02.12.10р. не провів, у останнього утворилася заборгованість за природний газ в сумі 318,79грн.

Таким чином, загальна несплачена сума заборгованості за поставлений природний газ за період листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року, склала 2272,07грн.

Крім того, за несвоєчасно проведені відповідачем розрахунки позивач нарахував до стягнення з відповідача 190,23грн. пені, 114,41грн. інфляційних та 36,81грн. 3% річних (а.с. 3, 4,5).

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2272,07грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 190,23 грн. пені, 36,81грн. 3% річних та 114,41грн. інфляційних, суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 9.3 Договорів №7-2008-ПП-1267 від 05.11.08р. та №7-2011-ПП-1267 від 02.12.10р., за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від простроченого платежу за кожний день прострочення.

При цьому, у пункті 9.5 договору №7-2008-ПП-1267 від 05.11.08р., сторони передбачили, що пеня нараховується протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.

Згідно п.9.5. договору №7-2011-ПП-1267 від 02.12.10р., пеня нараховується протягом шести місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Згідно розрахунку позивача, за період з 06.12.11р. по 15.07.11р., розмір пені становить 169,25грн. по договору №7-2008-ПП-1267, та по договору №7-2011-ПП-1267 за період з 11.02.11р. по 15.07.11р. складає 190,25грн. (а.с.3-4).

Наданий позивачем розрахунок пені є вірним та обгрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку (а.с. 4), за прострочку виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 32,75грн. за період з 06.12.11р. по 15.07.11р. по договору №7/2008-ПП-1267, та 4,06грн. по договору №7-2011-ПП-1267 за період з 11.02.11р. по 15.07.11р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що зазначена вимога також є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За розрахунком позивача (а.с. 4-5), розмір інфляційних, нарахованих за період з січня 2011року по червень 2011року по договору №7/2008-ПП-1267 становить 101,98грн., по договору №7-2011-ПП-1267 за період з березня 2011 року по червень 2011 року - 12,43грн.

Перевіривши вказані розрахунки, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позивачем інфляційних нарахувань в сумі 114,41грн.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 2613,52грн., а саме: 2272,07грн. основного боргу, 190,23грн. пені, 114,41грн. інфляційних та 36,81грн. три відсотки річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської міської громадської організації "Інститут впровадження новацій" (10012, м. Житомир, вул. Гоголівська, 9/57, кв.91, код 26279761)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка Чопівського, 35, код 03344071 ):

- 2272,07 грн. основного боргу;

- 190,23 грн. пені;

- 114,41 грн. інфляційних;

- 36,81грн. 3% річних;

- 102,00 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 30 серпня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - до справи

2 - позивачу;

3 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.

<Текст >