Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" серпня 2011 р. Справа № 5021/349/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Черкащенка М.М.
Остапенка М.І.,
Студенця В.І.
за участю представників
сторін:позивача Фанта Т.О.;
відповідача: Кобець О.В.; розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від25.05.2011
та на рішеннягосподарського суду Сумської області
від22.03.2011
у справі №5021/349/2011
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"
доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"
провизнання окремих пунктів іпотечного договору недійсними В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі ВАТ "Сумихімпром") звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") про визнання недійсними п.п. 7.4, 7.5 та 7.6 іпотечних договорів від 28.08.2008 зареєстрованих в реєстрі за № № 2809, 2871.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.02.2011 порушено провадження у справі №5021/349/2011 за позовом ВАТ "Сумихімпром" до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання окремих пунктів іпотечного договору недійсними.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Зражевський Ю.О.) від 22.03.2011 у справі № 5021/349/2011 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним п. 7.5 іпотечного договору від 02.12.2008, укладених між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ВАТ "Сумихімпром", яким передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 цього договору. Також суд визнав недійсним п. 7.6 іпотечного договору від 02.12.2008, укладеного ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ВАТ "Сумихімпром", яким передбачено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: п. 7.6.1. шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов. В іншій частині позову суд відмовив.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.) від 25.05.2011 апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ВАТ "Сумихімпром" задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2011 у справі №5021/349/2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Суд визнав недійсним пункт 7.4 договорів іпотеки від 28.08.2008, укладених між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ВАТ "Сумихімпром", та зареєстрованих в реєстрі за № № 2809, 2871, в частині яка дозволяє здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього Договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору та визнав недійсними пункти 7,5 та 7,6 іпотечних договорів від 28.08.2008 укладених між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ВАТ "Сумихімпром", та зареєстрованих в реєстрі за № № 2809, 2871.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2011 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2011 стосовно визнання недійсним пунктів 7.5 та 7.6 іпотечних договорів від 28.08.2008 за реєстрованими номерами 2809, 2871. Також банк в касаційній скарзі просить скасувати в повному обсязі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 стосовно визнання недійсним пункту 7.4 іпотечних договорів від 28.08.2008 за реєстровими номерами 2809,2871 укладених між ВАТ “Сумихімпром” та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в частині якого передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку” та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку” та умовами цього договору; пункт 7.5 іпотечних договорів від 28.08.2008 укладених між ВАТ “Сумихімпром” та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у якому передбачено право іпотекодержателя на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах передбачених пунктом 7.4. цього договору; пункт 7.6 іпотечних договорів від 28.08.2008 укладених між ВАТ “Сумихімпром” та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", яким передбачено що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватись у позасудовому порядку:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.08.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 23.08.2011.
Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.08.2011 № 03.10-05/192 у зв'язку із відпусткою судді Кривди Д.С. для розгляду справи № 5004/554/11(9/5004/199/11), призначеної до перегляду в касаційному порядку на 23.08.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Кривда Д.С., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Остапенко М.І., Студенець В.І.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Господарськими судами встановлено, що 28.08.2008 між ВАТ “Сумихімпром” та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", з метою забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором № 392 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1 28.08.2008, зареєстрований в реєстрі за № 2809 та іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1 28.08.2008, зареєстрований в реєстрі за № 2871.
Відповідно до п. 7.4. вказаних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього Договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору.
Згідно до п. 7.5 вказаних договорів іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 цього договору.
Пунктом 7.6 вказаних договорів передбачено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: п. 7.6.1. шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених умов договору; п. 7.6.2. шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Згідно ст. 2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом ( ч.1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України №154 від 25.02.2009 “Про утворення Державної холдингової компанії “Титан України”, КМУ постановив погодитися з пропозицією Міністерства промислової політики щодо утворення Державної холдингової компанії “Титан України”, статутний фонд якої формується шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій, що належать державі у статутних фондах відкритих акціонерних товариств “Сумихімпром” і “ДАК “Титан” та державного комерційного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” після перетворення його у відкрите акціонерне товариство.
Корпоративна частина прав держави в статутному капіталі ВАТ "Сумихімпром" складає 100 %.
З огляду на те, що корпоративна частка прав держави в статутному капіталі ВАТ “Сумихімпром” складає 100 відсотків, і тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки згідно ч.4 ст.33 Закону України "Про іпотеку" можливе саме на підставі рішення суду, є обґрунтованим і відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частино 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки п.п. 7.4, 7.5, 7.6 договорів іпотеки містять застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що суперечать змісту ст. 33 Закону України "Про іпотеку", то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку, про задоволення позовних вимог в частині визнання пунктів 7.4, 7.5, 7.6 договорів недійсними.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк", викладені у касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним судом, на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 у справі № 5021/349/2011 без змін.
Головуючий - суддяЧеркащенко М.М.
Судді:Остапенко М.І.
Студенець В.І.
Судове рішення № 17885718, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/349/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: