Постанова № 17885111, 27.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року (15 год. 01 хв.) Справа № 2а-0870/4748/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 21.07.2011,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про: скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними.

17.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просить: скасувати наказ відповідача №740 від 25.05.2011 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача; визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача на підставі наказу відповідача №740 від 25.05.2011 та повідомлення №72 до нього, внаслідок того, що позивачу не направлялось належного письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача на підставі наказу відповідача №740 від 25.05.2011 та повідомлення №72 до нього, в частині ненадання посадовим особам позивача можливості надати для перевірки документи, та в частині ненадання посадовим особам позивача можливості підписати та отримати примірник акту документальної перевірки №851/2307/34155536 від 27.05.2011; встановити відсутність компетенції (повноважень) у відповідача на проведення документальної перевірки, предметом якої є питання достовірності вчинених позивачем правочинів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем на підставі оскаржуваного наказу 26.05.2011 була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс» та ТОВ «СТК Юпитер» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011. Оскільки перевірка проводилась на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, то відповідач повинен був надіслати позивачу письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з приводу виявлених недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем. Проте, відповідач не запитував у позивача необхідні пояснення та документального підтвердження фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначені обставини позбавили позивача можливості надати, необхідні для підтвердження правильності задекларованих ним даних, пояснення та їх документальне підтвердження. Крім того, позивача було повідомлено про проведення перевірки вже після того, як така перевірка була завершена. Неналежне повідомлення позивача про необхідність підписання акту перевірки позбавило позивача можливості надати заперечення на нього. Позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що позивач відсутній за юридичною адресою, не відповідають дійсності. Крім того, позивач зазначає, що питання встановлення достовірності вчинених платником податків правочинів не входить до компетенції відповідача.

Ухвалою судді від 20.06.2011, через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 01.07.2011.

Станом на 01.07.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі судді від 20.06.2011.

Ухвалою від 01.07.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 14.07.2011.

У судове засідання, призначене на 14.07.2011, сторони не прибули.

14.07.2011 до суду надійшла клопотання відповідача про відкладення судового розгляду. Так само, 14.07.2011 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового розгляду, обґрунтоване зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

У звязку з неприбуттям у судове засідання 14.07.2011 представників сторін, судове засідання було відкладене на 26.07.2011.

У судове засідання 26.07.2011 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

26.07.2011 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду, проголошеною у судовому засіданні 26.07.2011, у задоволенні клопотання відповідача, через його необґрунтованість, було відмовлено.

У судовому засіданні 26.07.2011 оголошувалась перерва до 28.07.2011.

У судове засідання 28.07.2011 представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце судового засідання у спосіб передбачений ст. 38 КАС України, не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, причини неприбуття у судове засідання не повідомив. Крім того, відповідач не надав заперечень проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 122 КАС України, у суду відсутні законні підстави відкладати судовий розгляд на більш пізній термін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2011 між ТОВ «СТК Юпитер» та позивачем було укладено договір №2401/1, за умовами якого ТОВ «СТК Юпитер» зобовязалось поставити в адресу позивача товар у відповідності до рахунків, що виставляються, накладними, які є невідємною частиною договору.

Вчинення зазначеного правочину та здійснення поставки товару за цим договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору №2401/1 від 24.01.2010, видаткових накладних №№ РН-1, РН-2 та РН-3 від 01.02.2011, № РН-12 від 02.02.2011, №РН-13 від 03.02.2011, №№ РН-18, РН-19 від 04.02.2011, №РН-20 від 07.02.2011, №№ РН-22, РН-21 від 08.02.2011, №№ РН-26, РН-27 від 10.02.2011, №№ РН-31, РН-32 від 11.02.2011, №№ РН-33, РН-34 від 14.02.2011, № РН-37 від 15.02.2011, № РН-38 від 16.02.2011, № РН-39 від 16.02.2011, № № РН-44, РН-45 від 17.02.2011, № РН-46 від 18.02.2011, №РН-47 від 18.02.2011, №РН-50 від 21.02.2011, №№ РН-51, РН-52 та РН-53 від 22.02.2011, №РН-58 від 23.02.2011, №№ РН-59, РН-60 від 24.02.2011, № РН-66 від 25.02.2011, № РН-67 від 25.02.2011, №№ РН-68, РН-69 від 28.02.2011, податкових накладних №№ 38 71 від 28.02.2011 та виписками з поточного рахунку позивача про перерахування на рахунок ТОВ «СТК Юпитер» грошових сум за договором №2401/1.

25.05.2011 відповідачем було видано наказ №740 про проведення 26.05.2011 позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс» та ТОВ «СТК Юпітер» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, тривалістю 5 робочих днів. Наказ видано на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Згідно наявної в матеріалах справи копії поштового конверту, 25.06.2011 зазначений наказ разом із повідомленням №72 був надісланий в адресу позивача. При цьому у повідомленні №72 було зазначено, що перевірка позивача буде проведена з 12.04.2011.

Згідно повідомлення від 26.05.2011 №4838/10/23-112, відповідач запросив посадових осіб позивача до приміщення відповідача на 27.05.2011 на 12-00 год. для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс» та ТОВ «СТК Юпітер» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

27.05.2011 відповідачем був складений акт №851/2307/34155536, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «СТК Юпітер» та продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

27.05.2011 відповідачем були також складені акти №254/2301/34155536 відмови від підпису акту перевірки та №255/2301/34155536 відмови від отримання акту перевірки.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню та діям відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого ним рішення та вчинених дій суду не надано навіть на вимогу суду.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом надання заперечень проти позову, не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності прийнятого рішення, то суд розглянув дану справу на підставі наявних у ній доказів, з врахуванням того, що відсутність заперечень відповідача свідчить про визнання ним позовних вимог.

Щодо оскаржуваного наказу відповідача суд зазначає таке.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст. 79 ПК України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 78 згаданого кодексу.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2. ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі відповідач послався на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, яким відповідач обґрунтував оскаржуваний наказ, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодним доказом, наявним у матеріалах справи, не підтверджується, а позивачем спростовується, надіслання відповідачем в адресу позивача оформленого відповідно до вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, письмового запиту, зазначеного в пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, так само не підтверджується ненадання позивачем запитуваної інформації.

Так само, не підтверджується виявлення відповідачем недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих як позивачем так і його контрагентами, оскільки в акті перевірки чітко зазначено, що й позивачем і його контрагентами податкові зобовязання та податковий кредит декларувався в обсягах здійснених господарських операцій (стор. 5-7 акту перевірки).

Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 42 ПК України визначено порядок листування органів державної податкової служби з платником податків, а саме вказано, що всі документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідного органу.

Суд зазначає, що наявна в матеріалах справи копія оскаржуваного наказу не містить відбитку печатки відповідача.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем упереджено, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, а відтак є протиправним й підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваних дій відповідача суд зазначає таке.

Абзацом 2 пункту 78.4 статті 78 ПК України визначено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Жодним наявним в матеріалах справи доказом не підтверджується вручення позивачу під розписку до початку проведення його позапланової перевірки копії наказу про її проведення. Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на буцімто відсутність позивача за юридичною адресою. Відтак, перевірка проведена із порушенням вимог п. 78.4 ст. 78 ПК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З наявного в матеріалах справи письмового повідомлення №72 вбачається, що перевірка повинна була розпочатися 12.04.2011, тобто ще до того, як було видано оскаржуваний наказ від 25.05.2011.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачу не було надіслано належного повідомлення про проведення перевірки, тобто відповідачем порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 ПК України. Внаслідок чого, вимога позивача щодо визнання дій відповідача щодо проведення перевірки є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, як суд зазначав вище, відповідно до вимог п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Абзацом 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як зазначено в акті перевірки (стор. 4), її було проведено лише із дослідженням наявної у відповідача інформації та без дослідження податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Оскільки під час цієї перевірки не було досліджено вищезазначених документів, то в силу вимог у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України ця перевірка не може вважатися документальною.

Крім того, згідно із вимогами п. 78.7 ст. 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як суд зазначив вище, перелік документів, які повинні досліджуватися під час перевірки визначений пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Оскільки відповідачем такі документи не досліджувались, то висновки, яких відповідач дійшов у акті перевірки, є необґрунтованими, тобто з такими, що вчинені без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відтак, відповідачем були порушені приписи ст. 83 ПК України.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання позивачу можливості отримати та підписати акт перевірки суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що повідомленням від 26.05.2011 №4838/10/23-112, відповідач запросив посадових осіб позивача до приміщення відповідача на 27.05.2011 на 12-00 год. для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс» та ТОВ «СТК Юпітер» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Оскільки у справі відсутні інші відомості, то суд приймає твердження позивача про те, що станом на 27.05.2011 у нього були відсутні відомості як щодо початку перевірки, так і щодо запрошення для ознайомлення та підписання акту перевірки від 27.05.2011.

Відповідно до вимог п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

З наведеної вище норми вбачається, що акт перевірки повинен бути складений протягом пяти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Наведена норма є імперативною та, на думку суду, не може тлумачитись інакше, оскільки дотримання зазначених у цій нормі строків спрямоване на повне та всебічне дослідження всіх документів, які повинні бути досліджені під час проведення документальної перевірки в силу вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, та спрямована на дотримання приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, рішення та дії субєктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Недотримання ж цього строку, його істотне зменшення, тягне за собою порушення приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, а відтак, такі дії є діями, які спрямовані на порушення прав платника податків.

Як зазначено в тексті оскаржуваного наказу перевірка повинна була бути проведена протягом пяти робочих днів з 26.05.2011, тобто останнім днем перевірки повинен був бути день який припадав на 01.06.2011. За приписами п. 86.4 ст. 86 ПК України лише після цієї дати протягом пяти робочих днів такий акт повинен був бути зареєстрований, і лише після цього вручений представнику позивача для ознайомлення та підписання.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відтак, органи податкової служби повинні керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

Оскілки відповідачем не було дотримано строків визначених у п. 86.4 ст. 86 ПК України, не було повідомлено позивача у належний спосіб про можливість ознайомитися та підписати акт перевірки, то такі дії відповідача є протиправними, оскільки порушують права позивача. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання позивачу можливості отримати та підписати акт перевірки підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції відповідача на проведення перевірки позивача, предметом якої є питання достовірності вчинених позивачем правочинів, суд зазначає наступне.

Як слідує з оскаржуваного наказу та акту перевірки предметом перевірки були питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс» та ТОВ «СТК Юпітер» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011. Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем не встановлено недостовірності вчинених позивачем правочинів, а встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «СТК Юпітер» та продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України. Хоча в акті перевірки йде посилання на нікчемність вчинених позивачем правочинів, проте висновки, яких дійшов відповідач, не виходять за межі його повноважень, оскільки ці висновки спрямовані на встановлення порушень саме податкового законодавства, а не будь-якого іншого.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в наведений вище частині.

Згідно із ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Разом з тим, ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що на користь субєкта владних повноважень суд присуджує з іншої сторони всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суду не надано документального підтвердження здійснення відповідачем будь-яких судових витрат, то підстав для стягнення на його користь таких витрат у суду немає.

Квитанцією від 17.06.2011 № 1110031 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 13,60 грн.

Проте належний розмір судового збору при зверненні до суду з немайновими вимогами, передбачений п. 3 Прикінцевих положень КАС України, складає 3,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість трьох з чотирьох заявлених позивачем немайнових вимог, розмір судових витрат, що підлягає присудженню позивачу становить 3,40/4*3 = 2,55 грн.

Щодо решти суми сплаченого судового збору, суд розяснює, що відповідно до ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя про скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя №740 від 25.05.2011 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» на підставі наказу відповідача №740 від 25.05.2011 та повідомлення №72 до нього, внаслідок того, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» не направлялось належного письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя №740 від 25.05.2011 та повідомлення №72 до нього, в частині ненадання посадовим особам Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя можливості надати для перевірки документи та в частині ненадання посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» можливості підписати та отримати примірник акту документальної перевірки №851/2307/34155536 від 27.05.2011.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецкомплект» (код ЄДРПОУ 34155536, 69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 17, кв. 45) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2,55 гривні (дві гривні 55 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль

СуддяР.В. Кисіль

Постанова складена у повному обсязі 01.08.2011.