Постанова № 17884971, 22.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011                                                                                           № 20/053-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           Баранця О.М.

          Чорної Л.В.

при секретарі:           

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «ТОВ «Агрос» на рішення господарського суду Київської області від 10.06.2011 року у справі № 20/053-11 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Торг АТД»

Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос»

простягнення 2457464,82 грн. грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 20/053-11 від 10.06.2011 р. задоволений позов ПАТ «Приватбанк» до ТОВ «Агрос-Торг АТД», УН ТОВ «Агрос» про стягнення 2457464,82 грн.

Відповідач 2, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителя.

Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду – без змін.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, причина суду не відома. Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 15.05.2008 між Банком та відповідачем 1 укладений кредитний договір № VL 881, за умовами якого Банк відкриває відновлювальну кредитну лінію, лімітом 1 млн. грн., строком повернення 14.05.2009.

15.05.2008 між Банком та відповідачем 2 укладено договір поруки № VL 881/Р2, за умовами якого відповідач 2 поручився перед Банком за виконання відповідачем 1 зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач, звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем 1 не виконуються зобов’язання за кредитним договором, в зв’язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 2339490,30 грн., також, за неналежне виконання договору, відповідач 1 повинен сплатити штраф в сумі 117974,52 грн. Крім того, кредитний договір забезпечений порукою, в зв’язку з чим, стягнення заборгованості підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивачем виконані умови договору, але відповідач 1 у встановлений строк кошти не повернув, в свою чергу відповідач 2 як поручитель не відреагував на лист Банку щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в зв’язку з чим відповідачі повинні відповідати в солідарному порядку.

Заперечуючи проти рішення, відповідач 2 звертає увагу на те, що за змістом ст. 559ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Крім того, наголошує, що цей строк не є строком позовної давності, а тому не може бути змінений угодою сторін або відновлений судом. Отже, на його думку, Банк не реалізував своє право на звернення до нього як поручителя з позовом протягом 6-ти місяців, тому вимога про погашення заборгованості за договором поруки не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст..554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Між тим, із ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина 2 статті 555 ЦК).

Згідно із ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виключно в межах строку, передбаченого у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань: його закінчення є підставою для припинення поруки; у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України; встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.

Виходячи із змісту ч.4 ст.559 ЦК України строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування (дії) самого зобов'язання поруки, тому і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.( позиція Верховного суду України від 07.10.2010 «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)», ухвала ВСУ від 07.10.2009 року у справі N 6-6486св09, постанова ВГСУ № 11/024-07/14 від 29.01.09).

З матеріалів справи вбачається, що Банк з вимогою про примусове виконання взятого зобов'язання за договором поруки в межах строку зазначеного у частині 4 статті 559 Цивільного кодексу України не зверталося, а відтак позивач втратив право вимоги до поручителя.

За таких обстави, колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення заборгованості з відповідача 2 в солідарному порядку підлягає скасуванню.

Щодо стягнення боргу з відповідача 1, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 у встановлений кредитним договором строк кошти не повернув, не сплатив проценти за користування кредитними коштами та комісію.

Перевіривши правильність розрахунку, колегія суддів вважає , що вимоги позивача відносно відповідача 1 є обґрунтованими, та з урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українсько-Німецького ТОВ «Агрос» задовольнити, рішення господарського суду Київської області № 20/053-11 від 10.06.2011 – скасувати.

Прийняти нове рішення: У задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до Українсько-Німецького ТОВ «Агрос» про стягнення 2457464,82 грн. в солідарному порядку -відмовити.

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрос-Торг АТД» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Торг АТД» (09143 Київська область, Білоцерківський район, с. Красне вул. Пролетарська 47, код ЄДРПОУ 30496658) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ( 49094 м.Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом -915000 грн. (дев’ятсот п’ятнадцять грн..00коп.), 941975,28 грн. (дев’ятсот сорок одна тисяча дев’ятсот сімдесят п’ять грн.. 28 коп.)- відсотків за користування кредитними коштами, 481381,62 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча триста вісімдесят одна грн..62 коп.) –пені, 1133,40 грн. (тисяча сто тридцять три грн..40 коп.) комісії117974,52 грн. (сто сімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят чотири грн..52 коп.) штрафу, державне мито в розмірі 24574,65 грн. та ІТЗ в сумі 236 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Торг АТД» (09143 Київська область, Білоцерківський район, с. Красне вул. Пролетарська 47, код ЄДРПОУ 30496658) на користь Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» (09143 Київська область, Білоцерківський район, с. Красне вул. Пролетарська 47, код ЄДРПОУ 14283800) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 12411,38 грн.(дванадцять тисяч чотириста одинадцять грн..38 коп.)

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                      Рєпіна Л.О.

Судді                                                                                          Баранець О.М.

                                                                                          Чорна Л.В.

26.08.11 (відправлено)