Постанова № 17884981, 23.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2011 № 18/53

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача не зявився,

від відповідача Куценко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства „Ломбард Розман і компані” на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

доПовного товариства „Ломбард Розман і компані”

простягнення 19763,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувсь до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Повного товариства „Ломбард Розман і компані” (відповідач) 19475,00 грн. заборгованості, 275,80 грн. пені, 12,81 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 197,64 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 у справі №18/53 позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 у справі №18/53 апеляційне провадження зупинено, у звязку з призначенням судової експертизи.

До Київського апеляційного господарського суду надійшла справа № 18/53 та повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 2033/11-17 від 08.07.2011, в якому зазначено, що станом на 07.07.2011 кошти за проведення даної експертизи на рахунок інституту не надійшли, у звязку із чим ухвала залишається без виконання, а матеріали справи повертаються без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 поновлено провадження по даній справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 23.08.2011.

Представник позивача в засідання суду 23.08.2011 не зявивсь, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, про що свідчить відбиток штампу та підпис працівника суду, зроблені на звороті ухвали від 08.08.2011.

Крім того, про належне повідомлення позивача про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представником ухвали суду від 08.08.2011.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними в матеріалах справи документами за відсутності представника позивача, оскільки неявка вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду просив скасувати, в позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 між сторонами укладений договір №75, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобовязується надати послуги щодо розробки програмного забезпечення для автоматизації процесів переміщення товарно-матеріальних цінностей на складах.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору складається із суми вартості послуг, виконаних позивачем на протязі строку дії даного договору.

04.02.2009 між сторонами підписаний додаток №1 до договору (протокол погодження договірної ціни), згідно з яким визначена вартість договору, а саме:

- перший етап розробка програмного забезпечення, встановлення клієнтської та серверної частини програмного забезпечення становить 30000,00 грн. (без ПДВ);

- другий етап експорт/імпорт даних для довідників, розробка форм звітності становить 4475,00 грн. (без ПДВ).

Погоджена договірна ціна за вище перелічені послуги складала 34 475,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором, надані позивачем послуги оплатив частково у сумі 15000,00 грн., у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача 19475,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеним висновком суду, беручи до уваги наступне.

Відповідно до п. 3.1 договору позивач зобовязується в повному обсязі, належним чином та за умовами даного договору надати послуги на протязі лютий-березень 2009 року. Надання послуг підтверджується підписаними належним чином уповноваженими особами сторін актами приймання-здачі виконаних послуг.

У відповідності до п. 2.3. договору строком не пізніше п'яти банківських днів від дати підписання акта приймання-здачі виконаних послуг відповідач призводить повний розрахунок по відповідному додатку.

Відповідачем 16.07.2009, 17.07.2009 та 04.08.2009 на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошові кошти в якості авансу в загальній сумі 15 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок банківської установи.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, 29.10.2009 відповідачем було отримано від позивача акти № 1 та № 2 приймання - здачі послуг від 23.09.2009 за договором № 75 від 04.02.2009 на надання послуг щодо розробки програмного забезпечення для автоматизації процесів переміщення товарно-матеріальних цінностей на складах.

Передача послуг підтверджується підписаним належним чином уповноваженими представниками сторін актом приймання-здачі виконаних послуг (п. 6.1. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що відповідач не пізніше пяти банківських днів з моменту отримання акту, підписаного уповноваженими представниками відповідача, зобовязаний направити останньому один екземпляр підписаного відповідачем такого акту чи мотивовану відмову. У іншому випадку послуги будуть рахуватися прийнятими відповідачем та підлягають до сплати, згідно з п. 2.3. договору. У випадку мотивованої відмови відповідача сторонами оформлюється двосторонній акт з переліком необхідних доробок і строків їх виконання.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що станом на 29.10.2009 роботи позивачем належним чином та в повному обсязі не виконані, жодних повідомлень щодо неможливості виконання робіт, або перенесення термінів виконання від позивача не надходило. Сторони жодних змін до договору щодо термінів та порядку виконання робіт не вносили. Таким чином, як стверджує відповідач, прострочення у виконанні робіт з боку позивача становить понад 6,5 місяців, що абсолютно очевидно свідчило про неможливість своєчасного, повного і якісного виконання позивачем робіт за договором.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, на виконання п. 6.2. договору, 03.11.2009 відповідач, не погоджуючись з актами № 1 та № 2 від 23.09.2009, направив на адресу позивача експрес поштою заперечення на вказані акти № 1,2 від 29.10.2009 за вих. № 932/1, лист - повідомлення № 933/2 від 29.10.2009 про бажання розірвати договір від 04.02.2009 №75, у зв'язку із невиконанням належним чином та в обумовлений строк робіт за договором, а також вимогу повернути позивачу сплачені авансом грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.

В силу частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 628 та ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними... Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження належного виконання робіт. Надані позивачем акти виконаних робіт не підписані відповідачем. На вказані акти відповідачем направлені заперечення, однак суду не надано доказів усунення недоліків, зазначених в запереченнях, які відповідач направив позивачу на акти виконаних робіт.

Таким чином, оскільки колегією суддів встановлено, а матеріалами справи підтверджується порушення позивачем строків виконання робіт за договором № 75 від 04.02.2009, в задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 слід відмовити.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обовязок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями ст. 49, 101, п.2 ст. 103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Повного товариства „Ломбард Розман і компані” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 у справі № 18/53 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Повного товариства „Ломбард Розман і компанії” (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 3-А, код ЄДРПОУ 35289903) 98,82 грн. (девяносто вісім гривень 82 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи № 18/53 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяМоторний О.А.

СуддіКошіль В.В.

Шапран В.В.