Постанова № 17884830, 15.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 № 47/25

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Лосєва А.М.

при секретарі:

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (дов. №25/20-11 від 20.01.2010 р.)

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-

виробнича фірма “Укрпідзембуд”

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.03.2010 р.

у справі №47/25 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційна

дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів

та споруд на них” Печерського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд”

про стягнення 230694,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них” Печерського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” про стягнення з відповідача збитків в розмірі 230694,00 грн.

В судовому засіданні місцевого господарського суду 25.02.2009 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в розмірі 336229,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що для відновлення асфальтобетонного покриття, протиправно розритого відповідачем при виконанні робіт по прокладанню зливової каналізації в межах червоних ліній вулично-шляхової мережі по вул. Щорса (від вул. Літньої до пров. Лабораторного, буд.№6) позивачу необхідні кошти у розмірі 336229,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі №47/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” на користь Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них” Печерського району м. Києва суму завданих збитків в розмірі 336229,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 3362,29 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі №47/25 і припинити провадження у справі.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача, кошторисний розрахунок наданий позивачем встановлює лише орієнтовну суму витрат, використання зведеного кошторису є недопустимим для визначення точної і вірної суми завданих збитків.

14.05.2010 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі №47/25; призначено розгляд справи на 02.06.2010 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 30.06.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14.07.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. у справі №47/25 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі №47/25 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

06.07.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №6618/10-15 від 31.05.2011 р. та повернуто матеріали справи №47/25.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2011 р. у справі №47/25 було поновлено апеляційне провадження у справі №47/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.07.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.08.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 р. №01-23/1/1 змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.08.2011 р. представник відповідача не зявився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.08.2011 р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі №23/106 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Київської міської ради від 02.10.2001 № 54/1488 «Про деякі питання діяльності підприємств, що входять до складу Київського комунального об'єднання по експлуатації автомобільних шляхів та споруд на них «Київміськгідрошляхміст» було створено КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» шляхом реорганізації комунальних підприємств «Шляхово-експлуатаційних дільниць по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Печерського, Залізничного, Московського, Старокиївського, Харківського районів міста Києва в частині прав та обов'язків, що випливають з переданого ними майна.

Відповідно до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 23 від 21.02.2002 р., за КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» на праві повного господарського відання було закріплено основні фонди, зокрема згідно переліку: проїзд (20,5 тис.кв.м.) та тротуар (11,5 тис. кв.м.) по вул. Щорса.

Відповідно до п. 5.2 Статуту КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Києва та закріплено за ним на праві повного господарського відання.

14.11.2007 р. головним спеціалістом Управління контролю за благоустроєм Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Поляковим П.Ю. було складено Протокол №314 про адміністративне правопорушення стосовно директора ТОВ БВФ «Укрпідзембуд» Троц І.І., яке виразилось у прокладанні 14.11.2007 р. о 11:00 по вул. Щорса у Печерському районі біля будинку №15 корпус 2 зливної каналізації без відповідного ордера на проведення робіт Головного управління контролю за благоустроєм, роботи повязані з розриттям тротуару та проїжджої частини вул. Щорса, чим порушено п. 5.12, 6.3 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської ради від 26.09.2002 р. № 47/207, що є підставою для адміністративної відповідальності згідно ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

18.12.2007 р. Адміністративною комісією Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації було винесено постанову №1692 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно директора ТОВ «БВФ «Укрпідзембуд» Троц І.І.

Відповідно до вказаної постанови, комісією було встановлено, що 14.11.2007 р. по вул. Щорса, 15 було допущено самовільне, без ордеру Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, проведення робіт з прокладання зливної каналізації, тобто вчинено правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим на посадову особу ТОВ БВФ «Укрпідзембуд» - директора Троц І.І, було накладено штраф у розмірі 51,00 грн.

Відповідно до акту обстеження об'єкту благоустрою при визначенні його відновної вартості від 15.11.2007 р., складеного комісією, яка затверджена Наказом КП ШЕУ Печерського району №155 від 29.12.2006 р., з 15.11.2007 р. по 16.11.2007 р. на об'єкті благоустрою за адресою: вул. Щорса (від Літньої до пров. Лабораторного) виявлення пошкоджень чи знищення елементів благоустрою, оцінку їх стану та визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, які були заподіяні внаслідок пошкодження складових елементів дороги (асфальтобетонного покриття проїзної частини, гідротехнічних споруд та іншого обладнання дороги) при прокладанні зливної каналізації без відповідного ордера, чим були порушені вимоги ст.152 КУпАП, пунктів 5.12., 6.3 правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 № 47/207 було встановлено, що асфальтобетонне покриття дороги потребує відновлення на всю ширину проїзної частини дороги, так як і зруйновані колодязі та люки, а розмір відновної вартості становить 230694,00 грн.

Суд, дослідивши акт обстеження об'єкту благоустрою при визначенні його відновної вартості від 15.11.2007 р., встановив, що його підписано відповідним складом комісії, а винна особа - від підпису відмовився.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва вулиці Щорса від вул. Літньої до вул. А.Барбюса від 24.02.2009 р., загальна вартість робіт по відновленню дорожнього покриття по вул. Щорса у Печерському районі міста Києва складає 336229,00 грн.

Проте, як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи №6618/10-15 від 31.05.2011 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість відновлювального ремонту, який необхідно провести для відновлення асфальтобетонного покриття пошкодженого підприємством відповідача при виконанні робіт по прокладанню зливної каналізації в межах червоних ліній вулично-шляхової мережі по вул. Щорса складає 39606 грн. (в т.ч. ПДВ 6601 грн.). При цьому, у висновку зазначено, що при дослідженні локального кошторису на виконання відновлювальних робіт №7-1-1 від 24.02.2009 р. встановлено збільшення рівня заробітної плати, коефіцієнту підвищення до розцінок, збільшення усереднених показників для визначення розміру адміністративних витрат та кошторисного прибутку, завищення вартості будівельних матеріалів, що призвело до збільшення загальної вартості відновлювальних робіт по улаштуванню асфальтобетонного покриття дороги.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Вимогами статті 134 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Виходячи зі змісту ст. 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

-протиправної дії чи бездіяльності особи;

-заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

-причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

-вини боржника.

У відповідності до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у: порушенні правил благоустрою територій населених пунктів, пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

Згідно п. 1.2 Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць та доріг КТМ 204 України 010-94, затверджених Держжитлокомунгоспом України від 27 грудня 1994 р., ремонт і утримання міських вулиць та доріг здійснюється дорожніми організаціями, яким право на експлуатаційне утримання вулично-дорожньої мережі надано виконкомом місцевої Ради народних депутатів.

Згідно п. 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, у межах смуги відчуження автомобільних доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг, забороняється виконувати будь-які роботи без одержання на те дозволу у власника дорожнього об'єкту або уповноваженого ним органу та погодження з Державтоінспекцією.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, судом встановлено, що дорожнє покриття по вул. Щорса у Печерському районі міста Києва закріплено на праві повного господарського відання за позивачем, що підтверджується Наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №23 від 21.02.2002 р. та п. 5.2 Статуту позивача. Відповідачем - ТОВ «БВФ «Укрпідзембуд» (код ЄДРПОУ 32348940) було здійснено розриття дорожнього покриття площею по вул. Щорса у Печерському районі міста Києва без відповідного дозволу у власника дорожнього об'єкту або уповноваженого ним органу та погодження з Державтоінспекцією, як того вимагає п. 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198. Доказів наявності відповідного дозволу у відповідача суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Вина відповідача у вчиненні правопорушення, що полягало у вчиненні дії по порушенню благоустрою дорожнього покриття по вул. Щорса у м. Києві підтверджується протоколом №314 про адміністративне правопорушення від 14.11.2007 р., складеним головним спеціалістом Управління контролю за благоустроєм Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Поляковим П.Ю. відносно директора ТОВ «БВФ «Укрпідзембуд» Троц І.І, за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5.12, 6.3 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської ради від 26.09.2002 №47/207, а також Постановою про накладення адміністративного стягнення №1692 від 18.12.2007 р. на посадову особу відповідача - директора ТОВ «БВФ «Укрпідзембуд» Троц І.І.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що під час розгляду справи було встановлено всі складові цивільного правопорушення, наявність яких є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний звязок між протиправною поведінкою і збитками; вина. Зокрема, протиправна поведінка і вина відповідача полягає у пошкодженні асфальтобетонного покриття, люків та колодязів без відповідного дозволу, в результаті чого порушено благоустрій. Негативний наслідок зазначених дій на господарську діяльність позивача полягає у тому, що позивач буде змушений провести відповідні відновлювальні роботи на суму 39 606 грн., що складають суму завданих збитків.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача 39 606 грн. збитків, в решті в позові необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом не вірно встановлений розмір суми збитків, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду в цій частині підлягає зміні, а стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” на користь Комунального підприємства „Шляхово - експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них” Печерського району м. Києва підлягає 39606 грн. збитків.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за подання апеляційної скарги, за проведення судової експертизи покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, у відповідності до вимог ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 року у справі №47/25 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” (код ЄДРПОУ 32348940, юридична адреса: м. Київ, вул. Салютна, 19, к.2, фактична адреса: 02068, м. Київ, вул. Вербицького, 36, кв.45) на користь Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва (код ЄДРПОУ 03359115, місцезнаходження: 01010. м. Київ, вул. А.Іванова, 19) суму завданих збитків в розмірі 39 606 (тридцять девять тисяч шістсот шість) грн., 396 (триста девяносто шість) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 13 (тринадцять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва (код ЄДРПОУ 03359115, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. А.Іванова, 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича фірма “Укрпідзембуд” (код ЄДРПОУ 32348940, юридична адреса: м. Київ, вул. Салютна, 19, к.2, фактична адреса: 02068, м. Київ, вул. Вербицького, 36, кв.45) 198 (сто девяносто вісім) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги, 971 (девятсот сімдесят одна) грн. 61 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 47/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому порядку та строки.

Головуючий суддяЗубець Л.П.

СуддіНовіков М.М.

Лосєв А.М.

22.08.11 (відправлено)