Постанова № 17884813, 17.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2011 № 34/141

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Лосєва А.М.

суддів: Дзюбка П.О.

Суліма В.В.

при секретарі: Кондратюк О.А.

за участю представників:

позивача: не зявились;

відповідача: Криворучко С.І. директор; ОСОБА_3 дов. б/н від 01.06.2011р.;

третьої особи:ОСОБА_4 особисто;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства „Тандем”

на Рішення Господарського суду міста Києва

від 01.06.2011р.

у справі №34/141 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_5

до Приватного підприємства „Тандем”

третя особаОСОБА_4

про стягнення 10535,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Тандем» (далі - відповідач) матеріальної шкоди, заподіяної його працівником, в сумі 10 535,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором страхування №01/37-091-00303 від 02.10.2007р. ЗАТ СК «Галактика» було застраховано транспортний засіб Хонда (д.н.з. НОМЕР_1). З вини ОСОБА_4, водія відповідача, стався страховий випадок дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), в результаті якого застрахований ЗАТ СК «Галактика» транспортний засіб зазнав ушкоджень. В результаті страхового випадку ЗАТ «СК «Галактика» було виплачено своєму страхувальнику страхове відшкодування у сумі 10 535,45 грн. Право вимоги від винної в ДТП особи ЗАТ «СК «Гарантія» відступило позивачу за договором цесії №2/12-10 від 12.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011р. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_4 (далі третя особа).

Третя особа повідомила суд про те, що її відповідальність була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВС/6211591 у HACK «Оранта».

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, у звязку з чим Господарський суд міста Києва розглядав справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. у справі №34/141 позов було задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 10535,45 грн. збитків, 105,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. у справі №34/141 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, відносно того, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована, а також порушено норми матеріального і процесуального права. На думку відповідача, його не було повідомлено у встановленому законодавством порядку про судовий розгляд даної справи, тому він фактично був позбавлений можливості захищати свої права та інтереси шляхом подання доказів та прийняття участі у судових засіданнях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Дзюбка П.О., Суліма В.В.

В судовому засіданні 17.08.2011р. представник відповідача та третя особа підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. у справі №34/141 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 17.08.2011р. не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обовязковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний господарський суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.04.2008р. у м. Києві на вул. Дніпровська Набережна сталась ДТП за участю автомобіля марки «Хонда» (д.н.з. НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_6 та СПВ-17, під керуванням водія ОСОБА_4

У відповідності до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2008р. у справі №-21356/08 ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (том справи 1, аркуш справи 11).

Внаслідок ДТП автомобіль марки «Хонда» (д.н.з. НОМЕР_1), застрахований ЗАТ СК «Галактика» за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) №01/37-091-00303 від 02.10.2007р., було пошкоджено.

ЗАТ СК «Галактика» визнала ДТП за участю автомобіля марки «Хонда» (д.н.з. НОМЕР_1) страховим випадком. Відповідно до страхового акту №2912/08 від 18.06.2008р., доплати до страхового акта №3432/08 від 14.07.2008р., Акта здачі-приймання виконаних робіт №РН-0000904 від 21.06.2008р. та калькуляції-заказу на ремонт автомобіля №0000000945 ЗАТ СК «Галактика» виплатило своєму страхувальнику ОСОБА_6 страхове відшкодування у сумі 10535,45 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами №659289 та №659529 (том справи 1, аркуші справи 13-16).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що на підставі договору цесії №2/12-10 від 12.10.2009р. до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, оскільки саме його працівник спричинив ДТП.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими, нормативно та документально підтвердженими.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Порядок виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та Законом України „Про страхування”.

Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

В ст. 993 Цивільного кодексу України зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дана норма кореспондується зі ст. 27 Закону України „Про страхування”, згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

В процесі судового розгляду було встановлено, що ДТП сталось внаслідок порушення водієм транспортного засобу, належного відповідачу, ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України. Вина водія ОСОБА_4 встановлена в постанові Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2008р. у справі №-21356/08.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації транспортного засобу СПВ-17 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована HACK «Оранта» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/6211591 від 05.06.2007р.), тому саме НАСК «Оранта» (страховик відповідача) є відповідальною особою за збитки, завдані власнику автомобіля марки «Хонда» (д.н.з. НОМЕР_1) відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс №ВС/6211591 від 05.06.2007р.), а до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) №01/37-091-00303 від 02.10.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2008р. у справі №11/406-07.

До позивача відповідне право зворотної (регресної) вимоги перейшло на підставі договору цесії (уступки права вимоги) №2/12-10 від 12.10.2009р., згідно з умовами якого за АТ СК «Галактика» (цемент) передає позивачу (цесіонарію), а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором щодо стягнення заборгованості (страхового відшкодування) з третіх осіб, винних у вчиненні дорожньо-транспортних пригод (їх страховиків згідно договорів цивільно-правової відповідальності), за договором страхування укладеним між Цедентом та Страхувальниками, а також іншої заборгованості, що утворилась внаслідок страхового відшкодування Цедентом та/або порушенням умов договору страхування Страхувальником за усіма наявними у Цедента страховими справами по яким Цедент сплативши суму страхового відшкодування отримав право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки (її Страховика).

Тобто, в даному випадку відповідач не є особою, відповідальною за завдані збитки, оскільки його цивільно-правова відповідальність, як власника транспортного засобу, застрахована НАСК «Оранта» за полісом №ВС/6211591 від 05.06.2007р. і ліміт відповідальності страховика повністю покриває матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП.

Вищевказані обставини справи не зясовувались та не досліджувались місцевим господарським судом, хоча вищезгаданий поліс надавався третьої особою ще до прийняття судового рішення у даній справі.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази, які б підтверджували протилежне, ніж наведено вище, в матеріалах справи відсутні, тому позовні вимоги є нормативно необґрунтованими та документально непідтвердженими, а отже не підлягають задоволенню.

За результатами перегляду справи апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, що свідчить про неповне зясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а Рішення Господарського суду міста від 01.06.2011р. у справі №34/141 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У звязку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за звернення з позовом до суду (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті державного мита за її подання підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 75, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Тандем” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. у справі №34/141 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позов відмовити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (юр.адреса: АДРЕСА_1; факт. адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р №НОМЕР_3 в ПАТ „Універсал Банк”, МФО 322001, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Тандем” (03040, м. Київ, вул. Охтирська, 8, код ЄДРПОУ 30302479) 53,00 грн. (пятдесят три гривні 00 копійок) витрат на сплату державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №34/141 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддяЛосєв А.М.

СуддіДзюбко П.О.

Сулім В.В.

23.08.11 (відправлено)