Рішення № 17884646, 15.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.11 Справа № 5015/3258/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерела М”, м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 3904 грн. 33 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Джерела М”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 3904 грн. 33 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.06.2011 р. призначив розгляд справи на 04.07.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 20.07.2011 р., 03.08.2011 р., 15.08.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становить 3456 грн. 01 коп. У звязку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню в сумі 259 грн. 67 коп., інфляційні втрати в сумі 188 грн. 65 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 3904 грн. 33 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 04.07.2011 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 лютого 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №347.

За цим договором постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача) друковану продукцію, а покупець зобовязується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, що передбачені цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 12.04.2010 р. та 06.07.2010 р. поставив відповідачу по видаткових накладних №КСМ-ВН-001611 від 12.04.2010 р., №КСМ-ВН-001761 від 06.07.2010 р. друковану продукцію на загальну суму 3456 грн. 01 коп.

Вартість кожної партії підлягає сплаті наступним чином:

- перерахування вартості проданої за звітний тиждень продукції здійснюється не пізніше семи банківських днів після закінчення звітного тижня;

- за результатами кожного тижня покупець звітує перед постачальником про кількість та вартість проданої продукції.

Пунктом 5.3. договору поставки №347 від 12.02.2009 р. передбачено, що товар надається покупцеві на реалізацію.

Згідно п. 5.4. договору поставки №347 від 12.02.2009 р. у разі неможливості реалізувати товар в термін 180 календарних днів, покупець повертає його постачальнику у тому вигляді, в якому він був прийнятий згідно п.п. 3.4., 3.5. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, товар відповідно до п. 5.4. договору поставки №347 від 12.02.2009 р. не повернув, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3456 грн. 01 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору поставки №347 від 12.02.2009 р., у випадку прострочення термінів оплати у відповідності до розділу 5 покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 259 грн. 67 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 188 грн. 65 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3456 грн. 01 коп. основного боргу, 259 грн. 67 коп. пені, 188 грн. 65 коп. втрат від інфляції.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 особняк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерела М”, м. Київ, вул. Почайнинська, 28 (ідентифікаційний код 25388672) 3456 грн. 01 коп. основного боргу, 259 грн. 67 коп. пені, 188 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.