Рішення № 17884542, 22.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11 Справа № 4/134/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, м. Київ в особі Луганської обласної дирекції НАСК “Оранта”, м. Луганськ

до 1. Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, м. Київ

2. Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро”,

м. Луганськ

про стягнення 45138 грн. 90 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 08-03-28/420-10 від15.10.2010;

від 1-го відповідача: не прибув;

від 2-го відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 05.01.2010.

У судовому засіданні 18.08.2011 по справі № 4/134/2011, згідно ст.. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 22.08.2011. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 22.08.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення на його корить солідарно з відповідачів страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 45138 грн. 90 коп.

Представник позивача надав уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, зданого у судовому засіданні 22.08.2011, яким просить суд стягнути з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та з відповідача-2 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148,90 грн.

Позивач надані уточнення позовних вимог у судовому засіданні 22.08.20111 підтримав.

На підставі викладеного, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та з відповідача -2 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148,90 грн.

Представник відповідача -1 - Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача -2 - Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро” у судовому засіданні 04.08.2011 надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на безпідставність позовних вимог позивача як до першого, так і до другого відповідача, тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача надав клопотання, в порядку ст.22 ГПК України, зданого у засідання суду 22.08.2011, яким просить залучити надані документи до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.11.2008 між Батрак Ігорем Володимировичем та Відкритим акціонерним товариством ІІАСК «Оранта»був укладений Договір №13-214-23 добровільного страхування транспортного засобу СНЕRI А15 АМULЕТ, державний реєстраційний НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3. (надалі -Договір)

12.05.2009 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу СНЕRI А15 АМULЕТ, державний реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3. та транспортного засобу ГАРЗ-21, державний реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням водія ППС ВФ «Агро»- ОСОБА_4.

Відповідно до вироку Перевальського районного суду Луганської області від 11.05.2010 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Стося Євгенія Олександровича під час виконання ним своїх службових обов'язків.

13.05.2009 спадки страхувальника звернулись до НАСК «Оранта»з заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Позивач у позові зазначив, що Луганською обласною дирекцією НАСК «Оранта»(позивач) було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 45138,90грн. на розрахунковий рахунок вигодонабувача за Договором; платіжним дорученням №4059 від 01.10.2009 була перерахована сума в розмірі 16607,31 грн. з переплатою в розмірі 204,15 грн. та у подальшому сума переплати була повернута ЛОД НАСК «Оранта», згідно платіжного доручення №1598 від 02.10.2009 на розрахунковий рахунок, вказаний спадками страхувальника, платіжними дорученнями №1097 від 02.04.2010 на суму 7183,94грн. та №1374 від 22.04.2010 на суму 21551,80 грн. була перерахована загальна сума 28735,74 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАРЗ-21, державний реєстраційний НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, що належить ППС ВФ «Агро»(відповідач-2) та яким на законних підставах керував ОСОБА_4., на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Провіта»(відповідач-2), згідно полісу ВС/3302922.

Па підставі ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика (НАСК «Оранта»), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ВАТ НАСК «Оранта»(позивач) 23.07.2010 за №1-4/659 на адресу ТДВ СК «Провіта»(відповідач-1) направило регресну вимогу про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач-1 надав відповідь на претензію від 25.08.2010 .№1-1/1424, якою зазначив, що вказана претензія прийнята до розгляду, але для задоволення регресних вимог необхідно надати копії деяких документів та було надано їх перелік.

Позивачем листом від 10.05.2011 № 1-4/2697 були направлені всі затребувані ТДВ СК «Провіта»(відповідач-1) документи, окрім копії наказу, оскільки копії будь-яких наказів у страховій справі ВАТ НАСК «Оранта»відсутні.

Позивач із посиланням на ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позов обґрунтовує тим, що після виплати страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Позивачем на адресу ППС СВФ «Агро»(відповідача-2) була направлена вимога 25.08.2010 № 1-4/894 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що повинно здійснити ТДВ «СК «Провіта», але відповідач-2 відповіді на вказану вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та з відповідача -2 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148,90 грн. ( з урахуванням уточнення позовних вимог, зданих до суду 22.08.2011).

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач-2 відзивом на позовну заяву вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 979 ЦК України та ст.16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, мас право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Оскільки внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми (у відповідності до ліміту відповідальності за страховим полісом) несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, ТДВ «СК «Провіта» стає відповідальною особою. Тобто, відповідач-1 взяв на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у рамках суми ліміту відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.11.2008 між Батрак Ігорем Володимировичем та Відкритим акціонерним товариством ІІАСК «Оранта»був укладений Договір №13-214-23 добровільного страхування транспортного засобу СНЕRI А15 АМULЕТ, державний реєстраційний НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3. (надалі -Договір)

12.05.2009 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу СНЕRI А15 АМULЕТ, державний реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3. та транспортного засобу ГАРЗ-21, державний реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням водія ППС ВФ «Агро»- ОСОБА_4.

Відповідно до вироку Перевальського районного суду Луганської області від 11.05.2010 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Стося Євгенія Олександровича під час виконання ним своїх службових обов'язків.

13.05.2009 спадки страхувальника звернулись до НАСК «Оранта»з заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Луганською обласною дирекцією НАСК «Оранта»(позивач) було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 45138,90грн. на розрахунковий рахунок вигодонабувача за Договором; платіжним дорученням №4059 від 01.10.2009 була перерахована сума в розмірі 16607,31 грн. з переплатою в розмірі 204,15грн. та у подальшому сума переплати була повернута ЛОД НАСК «Оранта», згідно платіжного доручення №1598 від 02.10.2009 на розрахунковий рахунок, вказаний спадками страхувальника, платіжними дорученнями №1097 від 02.04.2010 на суму 7183,94грн. та №1374 від 22.04.2010 на суму 21551,80 грн. була перерахована загальна сума 28735,74 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАРЗ-21, державний реєстраційний НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, що належить ППС ВФ «Агро»(відповідач-2) та яким на законних підставах керував ОСОБА_4. на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Провіта»(відповідач-2), згідно полісу ВС/3302922.

Па підставі ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика (НАСК «Оранта»), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ВАТ НАСК «Оранта»(позивач) 23.07.2010 за №1-4/659 на адресу ТДВ СК «Провіта»(відповідач-1) направило регресну вимогу про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідач-1 надав відповідь на претензію від 25.08.2010 №1-1/1424, якою зазначив, що вказана претензія прийнята до розгляду, але для задоволення регресних вимог необхідно надати копії деяких документів та було надано їх перелік. Позивачем листом від 10.05.2011 № 1-4/2697 були направлені всі затребувані ТДВ СК «Провіта»(відповідач-1) документи, окрім копії наказу, оскільки копії будь-яких наказів у страховій справі ВАТ НАСК «Оранта»відсутні.

Позивачем на адресу ППС СВФ «Агро»(відповідача-2) направлена вимога 25.08.2010 № 1-4/894 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що повинно здійснити ТДВ «СК «Провіта», але відповідач-2 відповіді на вказану вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

На підставі викладеного, вимоги позову про стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та з відповідача -2 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148,90 грн., заявлені позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідачами не оспорені.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та з відповідача -2 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148,90 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю та стягненню з відповідачів відповідно заявлених вимог.

У судовому засіданні 22.08.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 990,993,979,1172,1191,1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, вул.Дубового,18, м. Київ, код ЄДРПОУ 31704186 на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, вул.Жилянська,75, м. Київ код ЄДРПОУ 00034186 в особі Луганської обласної дирекції НАСК “Оранта”, М.Раскової,3д, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 00034186, страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990грн.00 коп., витрати по державному миту у сумі 249 грн. 90 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро”, вул.50 Лєтія Оборони Луганська,9, м. Луганськ код ЄДРПОУ 30877035 на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, вул.Жилянська,75, м. Київ код ЄДРПОУ 00034186 в особі Луганської обласної дирекції НАСК “Оранта”, М.Раскової,3д, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 00034186, страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20148 грн. 90коп., витрати по державному миту у сумі 201 грн. 49 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано 26.08.2011.

Суддя Г.М.Старкова