Рішення № 17884363, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/9802.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автек-Стройтех»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»

2. Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк

України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1: 1. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера»

провизнання права власності та зобовязання вчинити певні дії

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № б/н від 11.07.2011 р.;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: ОСОБА_2 за довіреністю № 010-01/8433 від 27.12.2010 р.;

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 за довіреністю № 524750 від 18.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автек-Стройтех»(далі позивач, ТОВ «Автек-Стройтех») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(далі відповідач-1, ТОВ «Стіомі-Холдінг») та Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(далі відповідач 2, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») про визнання права власності ТОВ «Автек-Стройтех»на грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., зобовязання ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Хмельницької філії перерахувати ТОВ «Автек-Стройтех»грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг» № 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», а також зобовязання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі третя особа 1, ВДВС) зняти арешт з грошових коштів, що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в межах грошової суми в розмірі 4400000,00 грн. Також позивач просить судові витрати по розгляду цієї справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що ним помилково перераховано кошти в розмірі 4400000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Однак, незважаючи на звернення позивача до відповідача 2 з вимогою про повернення грошових коштів, останній листом № 070-02/1367 від 24.06.2011 р. повідомив, що кошти зараховані рахунок відповідача 1 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» може списати лише за розпорядженням клієнта-відповідача 1 або за рішенням суду. Таким чином, позивач просив на підставі ст. 1212 ЦК України визнати право власності останнього на грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн. та зобовязати ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Хмельницької філії перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Крім цього, з листа відповідача 2 позивач дізнався про те, що на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»накладено постановою ВДВС від 05.05.2011 р. арешт, тому просив на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»зобовязати ВДВС зняти арешт з цих грошових коштів. Крім цього, позивач подав з позовною заявою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», заборонити ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Хмельницької філії вчиняти дії направлені на списання грошових коштів в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»на виконання постанови про арешт коштів боржника від 05.05.2011 р. або іншого розпорядчого документу ВДВС.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. порушено провадження у справі № 5/98 та призначено до розгляду на 19.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. заяву ТОВ «Автек-Стройтех»задоволено. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у дані справі законної сили накладено арешт на грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг» № 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Заборонено ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Хмельницької філії вчиняти дії направлені на списання грошових коштів в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»на виконання постанови про арешт коштів боржника від 05.05.2011 р. або іншого розпорядчого документу ВДВС або інших органів державної виконавчої служби.

19.07.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшов відзив ТОВ «Агросфера»на позовну заяву, згідно якого позивачем обрано неналежний спосіб захисту, крім цього, реквізити платіжного доручення № 000085377 від 10.06.2011 р. свідчать про наявність правових відносин між позивачем та відповідачем 1 , отже відсутнім був факт помилкового перерахування грошових коштів. Крім цього, ТОВ «Агросфера»через відділ документального забезпечення господарського суду міста Києва подано також заперечення проти заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та клопотання про залучення ТОВ «Агросфера»в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

В судовому засіданні 19.07.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та заперечив проти залучення до розгляду у справі ТОВ «Агросфера»в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

Представник відповідача 1 позов визнав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити та заперечив проти залучення до розгляду у справі ТОВ «Агросфера»в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

Представник відповідача 2 також позов визнав в повному обсязі та заперечував проти залучення до розгляду у справі ТОВ «Агросфера»в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

Представник третьої особи надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що виконавче провадження зупинено на підставі ст. ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», в звязку з тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. надано боржнику - ТОВ «Стіомі-Холдінг»відстрочку виконання судового рішення до 21.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ТОВ «Агросфера».

Третьою особою 2 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, в звязку з чим судом оголошено перерву до 26.07.2011 р.

25.07.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача по справі.

26.07.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшли пояснення та доповнення до відзиву на позовну заяву ТОВ «Агросфера», згідно яких останнє просило в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 26.07.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача 2 також позов визнав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник третьої особи 1 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи 2 просив відмовити в позові повністю.

Враховуючи неявку представника відповідача 1, суд на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відклав на 02.08.2011 р.

02.08.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ «Агросфера»на пояснення позивача.

В судовому засіданні 02.08.2011 р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача 2 також позов визнав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник третьої особи 1 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи 2 просив відмовити в позові повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третіх осіб, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 р. позивачем помилково перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»4400000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 000085377 від 10.06.2011 р. Дане платіжне доручення 10.06.2011 р. прийнято до виконання ПАТ «Діамантбанк».

10.06.2011 р. ПАТ «Діамантбанк»терміново звернулось до Хмельницької філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»з проханням повернути кошти відправнику.

14.06.2011 р. позивач листом № 32СТ-06 від 10.06.2011 р. звернувся до Хмельницької філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»з проханням повернення згаданих помилково перерахованих коштів.

Листом № 070/-02/1367 від 24.06.2011 р. відповідач 2 повідомив, що кошти зараховані рахунок відповідача 1 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»може списати лише за розпорядженням клієнта-відповідача 1 або за рішенням суду. Таким чином, у філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у м. Хмельницькому відсутні правові підстави самостійного повернення коштів з рахунку клієнтів, в тому числі й у разі помилкового зарахування.

Крім цього, відповідачем 1 надіслано на адресу відповідача 2 лист № 10-1/11 від 10.06.2011 р. про те, що кошти, на рахунок ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в розмірі 4400000,00 грн. перераховано помилково, оскільки між сторонами відсутні будь-які правовідносини, однак ТОВ «Стіомі-Холдінг»самостійно перерахувати кошти ТОВ «Автек-Стройтех»не має можливості через арешт грошових коштів на цьому рахунку, здійснений постановою ВДВС про арешт коштів боржника від 05.05.2011 р.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно із ст. 1090 Цивільного кодексу України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Ст. 1091 Цивільного кодексу України встановлено, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Судом встановлено, що платіжне доручення позивача № 000085377 від 10.06.2011 р. відповідало всім вимогам, встановленим чинним законодавством України, в тому числі банківським правилам.

Електронний розрахунковий документ на підставі п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (у відповідній редакції) (далі - Інструкція) - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

Крім цього, згаданим пунктом Інструкції визначено : неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у відповідній редакції) дата валютування це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

У відповідності до п. 3.3 вказаної Інструкції банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування. Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування. Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Крім цього, відповідно до п. 3.4 згаданої Інструкції платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Таким чином, судом встановлено, що грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн. було зараховано 10.06.2011 р. на рахунок ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», останні є власністю позивача та на час розгляду справи йому не повернуті відповідачем 1.

Так, ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

В силу ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(у відповідній редакції) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими (ч. 1 -3 ст. 325 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином, чинне законодавство визначає гроші як майно, що є обєктом власності, разом з тим, родові особливості грошей полягає в тому, що грошова сума визначається не кількістю грошових знаків, а числов грошових одиниць у знаках, а тому право власності на грошові кошти визначається сумою грошових коштів. При цьому, ст. 20 Господарського кодексу України встановлено такий спосіб захисту як визнання права.

З огляду на вищенаведене, суд не взяв до уваги доводи третьої особи 2 в заперечення позовних вимог про те, що позивачем невірно обрано способ захисту його порушенного права, адже визнання права власності на грошові кошти не передбачено чиним законодавством.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що відповідачем 1 не було повернуто грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., які перебувають на рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» шляхом надання доручення банку в звязку з накладенням арешту на грошові кошти на цьому рахунку згідно з постановою ВДВС про арешт коштів боржника від 05.05.2011 р., а також те, що ці обставини визнано відповідачем 1, суд вважав, що позов в частині визнання права власності ТОВ «Автек-Стройтех»на грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн. є доведеним, отже підлягає задоволенню.

Крім цього, як згадувалось вище, незважаючи на звернення позивача та відповідача 1 до відповідача 2 з проханням повернути на рахунок позивача помилково перераховані кошти, відповідач 2 повідомив, що кошти зараховані рахунок відповідача 1 і ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»може списати лише за розпорядженням клієнта-відповідача 1 або за рішенням суду.

В силу п. 2.35 Інструкції встановлено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

З огляду на наведене, обґрунтованими, на думку суду є вимоги позивача про зобовязання ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Хмельницької філії перерахувати ТОВ «Автек-Стройтех»грошові кошти в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, постановою ВДВС про арешт коштів боржника від 05.05.2011 р. накладено арешт на грошові кошти в межах суми 25792963,73 грн., що належать боржнику та містяться, зокрема: на рахунку № 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Згідно пояснень третьої особи 1 та наданому нею відзиву на позовну заяву, виконавче провадження зупинено на підставі ст. ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», в звязку з тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. надано боржнику-ТОВ «Стіомі-Холдінг»відстрочку виконання судового рішення до 21.03.2012 р.

В силу приписів ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»(у відповідній редакції) протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Позивач також просив зобовязати ВДВС зняти арешт з грошових коштів, що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в межах грошової суми в розмірі 4400000,00 грн. При цьому, посилався на ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»(у відповідній редакції) встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно з п. 1.17 Інструкції банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта лише в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

Главою 10 Інструкції передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком/ами за рішенням суду у випадках, установлених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятою на підставі рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту, у порядку, установленому законом. Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів. Якщо документ про арешт коштів надійшов до банку після закінчення операційного дня, то на ньому ставиться штамп "Вечірня" і забезпечення виконання цього документа банк здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня. Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання. Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про звільнення коштів з-під арешту.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»(у відповідній редакції) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ч. 3 ст. 21 ГПК України).

Разом з тим, при виборі способу захисту, передбаченого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» позивачем не визначено в якості відповідача - ВДВС, не подано суду клопотання про його залучення в якості відповідача по справі та не надано обгрунтувань позовних вимог щодо цього відповідача. Натомість позивачем визначено ВДВС в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення позову про зобовязати ВДВС на чинення дій, зокрема: зняття арешту з грошових коштів в розмірі 4400000,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Стіомі-Холдінг»№ 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

При цьому, в силу приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишено за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автек-Стройтех»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 35534069) (на майно, а саме помилково перераховані грошові кошти в розмірі 4400000 (чотири мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп., що зараховані на розрахунковий рахунок № 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 32827667).

3. Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Хмельницької філії (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Автек-Стройтех»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 35534069) грошові кошти в розмірі 4400000 (чотири мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп., що помилково зараховані на розрахунковий рахунок № 26003187010236, який відкрито в Хмельницькій філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 32827667).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складене 05.08.2011 р.