Рішення № 17884324, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/718.07.11 За позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»

Дозакритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

Простягнення 585241,78 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»про зобовязання закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»виконати обовязок в натурі щодо прийняття обсягів фактично протранспортного природного газу позивачем та підписання актів приймання-передачі газу за період січень, лютий 2008 р., а також, стягнення з відповідача на користь позивача 585241,78 грн. заборгованості за договором № 55/66/тр-07 від 25.07.2007 р., в тому числі 459859,00 грн. основного боргу, 177 251,46 грн. інфляційних втрат, 40 615, 70 грн. пені, 39 007,25 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, не розрахувався за надані послуги з транспортування природного газу, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. (суддя Іванова Л.Б.) позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2011 р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі № 5/7 скасовано, а справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва по суті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Удалова О.Г.) справу № 5/7 прийнято до провадження та призначено розгляд останньої на 27.06.2011 р..

27.06.2011 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 459859,00 грн. основного боргу, 60701,32 грн. інфляційних, 46694,54 грн. пені та 17986,92 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 27.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів шляхом направлення запиту ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

11.07.2011 р. на запит суду № 06-37.1/2443 від 27.06.2011 р. від ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»надійшла відповідь з доданими до неї доказами.

18.07.2011 р. у судовому засіданні представником позивача подана заява про відмову від позову в частині виконання обовязку в натурі, а саме: підписання актів приймання-передачі газу за січень та лютий 2008 року.

Відповідач позовні вимоги відхилив з мотивів, викладених у наданому суду відзиві на позовну заяву від 24.01.2011 р. № 08-02, посилаючись на відсутність підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, а також на неотримання відповідачем рахунків-фактур, на підставі яких здійснюється розрахунок за транспортування природного газу.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(далі - позивач, виконавець) та закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу № 55/66/Тр-07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобовязувався прийняти та протранспортувати природний газ (далі - Газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу-газорозподільних станцій (надалі ГРС) на магістральних трубопроводах (надалі - пункти приймання-передачі) та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі ПВВГ) до пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Обєднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»(ОДУ ДК «Укртрансгаз»споживачам, які споживають газ з ресурсів замовника, та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов'язувався відповідно до умов даного договору оплатити надані послуги з транспортування газу.

Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про трубопровідний транспорт»та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Пунктами 2.2, 2.3 договору визначено, що підставою для визнання обсягу транспортування газу в кожному місяці є підтвердження (доведення до виконавця) Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз»(ОДУ ДК «Укртрансгаз») обсягів газу з ресурсів замовника призначених для транспортування до Споживачів.

Підтвердження ОДУ ДК «Укртрансгаз», доведене до виконавця у встановленому для цього порядку, є підтвердженням прийняття виконавцем обємів газу для його транспортування.

Замовник передає природний газ виконавцю через ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», який є виконавцем зобовязань замовника щодо технічної передачі природного газу виконавцю за цим договором, на ГРС, підпорядкованих ДК «Укртрансгаз»або газовидобувних підприємств, а виконавець приймає газ в обсягах, зазначених в п. 2.1 даного договору та здійснює його транспортування по системі газопроводів, де передає газ споживачам на комерційних вузлах обліку (вхідній запірній арматурі газопроводів, що перебувають в зоні обслуговування або на балансі цих споживачів).

Технічне приймання-передача природного газу від ДК «Укртрансгаз»до виконавця здійснюється в загальному потоці природного газу. Завірену належним чином копію технічного акту приймання-передачі природного газу за місяць, який складається і підписується уповноваженим представниками ДК «Укртрансгаз»і виконавця, виконавець щомісячно направляє замовнику в день його підписання, але не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за звітним.

Фактична кількість транспортованого газу визначається контрольно-вимірювальними приладами споживачів, відповідно до технічних угод укладених між виконавцем та споживачами (п. 2.7 договору).

Як встановлено п. 3.7 договору, виконавець зобовязаний здійснити транспортування належного замовнику газу таким чином, щоб обсяг газу, який споживачі отримали у пунктах призначення протягом місяця, у якому фактично надаються послуги з транспортування газу, дорівнював обсягу газу, отриманого виконавцем відповідно до підтвердження ОДУ ДК «Укртрансгаз»у пунктах приймання-передачі протягом цього ж місяця.

Крім того, в розділі 4 договору обумовлено, що підставою для складання реєстру є акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, погоджені виконавцем, які підтверджують передачу споживачам обємів природного газу з ресурсів замовника у місяці, за який складається реєстр.

Відповідно до пунктів 4.7 та 4.8 обсяг наданих послуг з транспортування природного газу та послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення; які виконавець надав замовнику у місяці, за який складаються акти, визначаються у таких актах як сума обсягів природного газу з ресурсів замовника у метрах кубічних, які були прийнятті у пунктах приймання-передачі, протранспортовані споживачам і передані їм в пунктах призначення згідно з актами здачі-приймання газу та/або іншими письмовими документами, погодженими виконавцем, які підтверджують факт передачі природного газу споживачу з ресурсів замовника у місяці, за який складається реєстр фактично про транспортованого обємів природного газу у відповідному місяці та акті. Акти складаються в двох примірниках по одному для кожної зі сторін і є підставою для здійснення розрахунків у встановленому договором порядку.

Тарифи на послуги з транспортування газу та ціну договору, сторони передбачили розділом 5 останнього.

Відповідно до. п.п. 5.1, 5.3 договору, тарифи на транспортування 1000 куб. м. газу розподільчими газопроводами виконавця становлять 102,60 грн., в т.ч. ПДВ.

За надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення замовник сплачує на користь виконавця винагороду в розмірі 0,06 грн., в т.ч. ПДВ за кожну 1000 куб. м. прийнятого в пунктах приймання-передачі та переданого в пунктах призначення споживачам газу з ресурсів замовника.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 6, відповідно до положень якого вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту, зазначеного в пункті 4.1 договору.

Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення у звітному місяці визначається на підставі акту, зазначеного в пункті 4.2 даного договору (п. 6.1 Договору).

Замовник здійснює попередню оплату за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику в наступному порядку:

- до 5 числа місяця наданих послуг 40 % від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу за звітний місяць;

- до 10 числа місяця наданих послух 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітний місяць.

Виконавець виставляє замовнику рахунки-фактури на оплату послуг виходячи з планового обсягу, доведеного у встановленому порядку до виконавця через ОДУ ДК «Укртрансгаз», транспортування 1000 куб. м. газу розподільчими газопроводами, вказаного п. 5.1 даного договору та окремим рядком розміру винагороди, зазначеного у 5.3 даного договору.

За змістом пункту 6.2 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з наданих на запит суду ДК «Укртрансгаз»актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу та актів коригування, позивач на виконання умов договору в січні 2008 року протранспортував відповідачу 2231,023 тис. м. куб. природного газу, в лютому 2008 року - 2248,414 тис. м. куб. природного газу.

Порядок оформлення та здачі-приймання послуг з транспортування газу сторони обумовили розділом 4 договору, відповідно до положень якого, надання послуг з транспортування газу оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (надалі-акт).

Пунктом 4.2 договору передбачено, надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.

Згідно з пунктом 4.3 договору сторони зобов'язуються підписати акти, зазначені в п. 4.1 та п. 4.2 даного договору, за місяць, у якому фактично виконавець надав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, до пятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавались послуги.

За змістом пункту 4.4 договору акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, складаються виконавцем на підставі реєстру фактично про транспортованих об'ємів природного газу у відповідному місяці (надалі-реєстр).

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору на підставі реєстрів фактично протранспортованих обємів природного газу у відповідному місяці, підписав та надіслав відповідачу акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за договором за січень та лютий 2008 року, а також відповідні реєстри, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, відповідач підписані та направлені позивачем акти не підписав та не повернув, вартість наданих послуг за обумовленими сторонами тарифами не оплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач, всупереч умовам договору, надані послуги з транспортування природного газу на підставі виставлених йому актів, рахунків-фактур не сплатив, у зв?язку з чим позивачем 02.09.2009 р. рекомендованим листом була направлена претензія № 1185/6-3 від 01.09.2009 р. з вимогою оплатити вартість наданих послуг за договором в січні та лютому 2008 року на суму 459859,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді відповідач зазначені акти протягом обумовленого Договором строку не підписав, суму боргу за протранспортований газ не сплатив, жодних обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 459859,00 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.8 договору встановлено, що у випадку не проведення у встановлені договором строки розрахунків виконавець має право стягнути із замовника пеню в розмірі 0,5 відсотків від вартості неоплачених послуг з транспортування газу у відповідному місяці поставки за кожен день прострочення виконання зобовязання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, протягом якого відбувалась затримка виконання зобовязання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 46694,54 грн. пені з 12.09.2009 р. за 181 день є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 17986,92 грн. трьох процентів річних з 12.09.2009 року по 31.12.2010 року підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ»при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує половину кількості днів у даному місяці. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси інфляції, встановлені за відповідний період, помножити між собою.

Відповідно до зазначених рекомендацій за здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат за визначений самим позивачем період з вересня 2009 року по листопад 2010 року з урахуванням встановлених індексів інфляції менших, ніж 100%, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 53803,43 грн.

Зазначена сума інфляційних втрат була вирахувана з визначеної позивачем суми інфляційних втрат (60701,32 грн. за наданим позивачем та перевіреним судом розрахунком) за мінусом 6897,89 грн., які є сумою, визначеною з суми заборгованості за місяці, в яких було встановлений індекс інфляції менший, ніж 100% (з квітня по липень 2010 року).

З урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат відповідно до вимог чинного законодавства позовні вимоги в частині стягнення 6897,89 грн. не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 459859,00 грн. основного боргу, 53803,43 грн. інфляційних, 46694,54 грн. пені та 17986,92 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині вимог про зобовязання виконати обовязок в натурі, а саме підписати акти приймання-передачі газу за січень, лютий 2008 року, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову в частині виконання обовязку в натурі, на вчинення таких дій, суд приймає відмову позивача.

Враховуючи те, що позивач відмовився від своїх позовних вимог і його відмову прийнято судом, провадження у справі підлягає припиненню в частині виконання обовязку в натурі, а саме підписання актів приймання-передачі газу за січень, лютий 2008 р. на підставі 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України,.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 5783,44 грн. витрат по оплаті державного мита та 190,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судові витрати в частині зменшених позовних вимог покладаються на позивача

Державне мито, сплачене з позовних вимог, відмову від яких прийнято судом, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 34003224) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(43000, м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, код 03339459) 459859 (чотириста пятдесят девять тисяч вісімсот пятдесят девять) грн. основного боргу, 46694 (сорок шість тисяч шістсот девяносто чотири) грн. 54 коп. пені, 53803 (пятдесят три тисячі вісімсот три) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 17986 (сімнадцять тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. трьох процентів річних, 5783 (пять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 190 (сто девяносто) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог про зобовязання закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»виконати обовязок в натурі щодо прийняття обсягів фактично протранспортованого природного газу публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»та підписання актів приймання-передачі газу за період січень, лютий 2008 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.