Рішення № 17884321, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/190-38/22404.07.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «ВО Контактор»

Простягнення 4782,21 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва за встановленою територіальною підсудністю надійшла справа № 38/224 за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Контактор»про стягнення 4 782,21 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1802 від 04.10.2004 р., а саме: 2 527,52 грн. боргу за спожиту в травні 2010 р. електроенергію, 1 954,69 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання, 29,45 грн. трьох процентів річних, 166,92 грн. пені та 103,63 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання за договором щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги, а також щодо заявленого обсягу споживання електроенергії.

Згідно з протоколом розподілу справ між суддями від 07.04.2011 р. справу № 38/224 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою від 11.04.2011 р. справі присвоєно номер 17/190-38/224 та призначено її розгляд на 27.04.2011 р..

У звязку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних документів ухвалою від 27.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 18.05.2011 р.

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 18.05.2011 р. справу № 17/190-38/224 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

18.05.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

У звязку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/190-38/224 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

У звязку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів ухвалою від 01.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 15.06.2011 р. та здійснено зміну назви позивача на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Відповідач подав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив, що:

-звіт за спожиту електроенергію за травень 2010 року було своєчасно надано позивачу, але не було прийнято останнім з мотивів відсутності переукладеного договору;

-всі розрахунки ціни позову базуються на додатку до спірного договору про договірні величини не 2010 рік який не був підписаний уповноваженою особою

-філія відповідача, у приміщенні якої постачалася електроенергія, не працює з серпня 2009 року, у звязку з чим споживач електроенергії було мінімальним, про свідчить показники лічильника № 002147.

Крім того, відповідач подав клопотання про витребування додаткових доказів, яке судом задоволено, а також заяву про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 15.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 04.07.2011 р., у зв?язку з необхідністю витребування доказів, а також продовжено строк вирішення спору відповідно до статті 69 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав письмове пояснення, в якому зазначив, що постачання електроенергії здійснювалась на підставі укладеного договору № 1802 від 04.10.2004 р., який відповідно до пункту 9.4. в редакції додаткової угоди № 1 від 04.10.2004 р., вважається продовженим, крім того сторонами був підписаний додаток № 8 до договору про встановлення договірних величин споживання електроенергії на 2010 рік, тому у зв?язку з неподанням відповідачем даних щодо обсягів споживання за квітень 2010 року, позивачем був визначений обсяг споживання електроенергії на рівні попереднього місяця. Акт приймання-передачі електроенергії за квітень 2010 року був направлений відповідачу поштою, обсяг споживання електроенергії за травень 2010 року позивачем був визначений відповідно до пункту 2.6 додатку № 5 до договору. Про звільнення приміщення або про припинення енергопостачання відповідачем позивача повідомлено не було.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.10.2004 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Контактор»(споживачем) було укладено договір № 1802 про постачання електричної енергії (далі договір), відповідно до якого (п. 1.1) сторони погодили, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 1 договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно з п. 2.2.2 договору, споживач зобовязався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію»та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин електроспоживання викладений у розділі 5 Договору.

Сторонами був підписаний додаток до договору, відповідно до якого визначили договірну величину споживання електричної енергії в 2010 році.

З урахуванням наявного доказу щодо узгодження сторонами обсягу споживання електричної енергії в 2010 році шляхом підписання додатку № 8 до договору, заперечення відповідача щодо позадоговірного постачання природного газу судом не приймається до уваги.

Відповідно до пункту 1, 2 додатку № 6 та пункту 2. додатку № 5 до договору споживач 15 числа кожного місяця самостійно здійснює зняття показників лічильників та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період (з 16 числа місяця тривалістю один календарний місяць) електричної енергії у встановленій формі.

За змістом пункту 3. додатку № 6 до договору та пункту 2.6 додатку № 5 до договору якщо постачальник не отримав у зазначений термін дані про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Пункт 6.39. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), передбачає, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач на звітну дату до постачальника електричної енергії не зявився, дані про обсяги спожитої електричної енергії постачальнику не надав.

У звязку з зазначеним, обсяг спожитої електроенергії за квітень 2010 року був визначений позивачем за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період (копія підписаного сторонами звіту за березень 2010 року знаходиться в матеріалах справи) та склав 725 кВт/год.

Відповідно до здійсненого розрахунку, обсяг спожитої електроенергії за травень 2010 року склав 3194 кВт/год.

Позивачем були оформлені акти прийняття-передачі товарної продукції (електроенергії) за квітень, травень 2010 року та рахунки для оплати спожитої в зазначені місяці активної електроенергії, які були направлені відповідачу 20.05.2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 7 додатку № 5 до договору передбачено, що споживач до кінця поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді, на підставі виставленого постачальником рахунка.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом п?яти банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та протягом 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В різі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, в такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дні його відправлення.

Позивачем були оформлені акт прийняття-передачі товарної продукції (електроенергії) та рахунок для сплати спожитої в квітні 2010 року електроенергії, які направив відповідачу рекомендованим листом 27.04.2010 року, а також акт та рахунок для сплати спожитої електроенергії в травні 2010 року, які були направлені відповідачу рекомендованим листом 20.05.2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За змістом пункту 9 додатку № 5 до договору, у разі неповернення акту прийняття-передачі товарної продукції та акту звірки розрахунків у передбачений 10 термін, вони вважаються узгодженими споживачем.

Згідно з п. 4.2.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше.

В силу приписів ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальним організаціям двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (п. 4.4. Правил).

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня та має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку (6.14. Правил).

Згідно з Додатком до договору «Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік»договірна величина споживання електричної енергії для відповідача в травні 2010 р. склала 0,270 кВт/г.

Як вбачається з акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за травень 2010 року, відповідачем в травні 2010 року було фактично спожито 3194 кВт/г, замість узгоджених 270 кВт/г (спожито електроенергії понад встановленої договірної величини на 2924 кВт*г більше).

З огляду на умови договору, з урахуванням ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», позивачем був виставлений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини за перевищення договірних величин споживання № 11/1802.144727 від 20.05.2010 р. та повідомлення від 20.05.2010 р., які були направлені на адресу відповідача 20.05.2010 р. що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до перевіреного судом розрахунку двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії в травні 2010 року становить 1954,69 грн..

Відповідно до пункту 9 додатку № 5 до договору термін сплати рахунку з нарахуванням за понад договірне споживання електричної енергії та інших передбачених нарахувань визначається в пункті 7 цього додатку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Чатсина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, зі змінами, останні зміни від 25.12.2008 р. (далі Правила), закріплено, що постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Частини 2, 3 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У порушення умов договору, вимог зазначених вище статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією, Закону України «Про електроенергетику», відповідач зобовязання щодо оплати спожитої в травні 2010 року активної електроенергії належним чином не виконав, частково сплативши вартість спожитої електроенергії, а також не сплатив рахунок за перевищення договірних величин споживання.

Загальна сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в травні 2010 р. становить 2527,52 грн.; за перевищення договірних величин споживання в травні 2010 р. складає 1954,69 грн..

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за активну електричну енергію в сумі 2527,52 грн. та суму за перевищення договірних величин споживання в розмірі 1954,69 грн. не погасив, документів в підтвердження відсутності заборгованості не надав, позовні вимоги, в силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому вимоги в цій частині правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, а також обставини справи, наданий позивачем розрахунок пені, який перевірений судом, відповідає приписам чинного законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 166,92 грн. пені підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат перевірено судом та встановлено, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 29,45 грн. та інфляційних в сумі 103,63 грн. відповідають приписам діючого законодавства та обставинам справи, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Контактор»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 44, код 19123461) на користь публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 1, код 00131268) 2527 (дві тисячі п?ятсот двадцять сім) грн. 52 коп. боргу за спожиту в травні 2010 р. електроенергію, 1954 (одну тисячу дев?ятсот п?ятдесят чотири) грн. 69 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання, 29 (двадцять дев?ять) грн. 45 коп. трьох процентів річних, 166 (сто шістдесят шість) грн. 92 коп. пені, 103 (сто три) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.