Рішення № 17884319, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/27301.08.11

За позовомІнституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України

До товариства з обмеженою відповідальністю «Артанія»

Простягнення 62734,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України до товариства з обмеженою відповідальністю «Артанія»про стягнення 69452,48 грн., які складаються з вартості недопоставленого за договором № 14 від 14.02.2011 р. товару та пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. порушено провадження у справі № 17/273.

Відповідач подав суду клопотання про припинення провадження у справі, яке судом відхилено як необґрунтоване.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України.

01.08.2011 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 62734,84 грн. основного боргу, які складають вартість недопоставленого товару (1600 л дизельного палива, 1000 л бензину А-80, 4410 л бензину А-95).

Відповідач у судове засідання 01.08.2011 р. не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору на неодноразові вимоги суду, викладені в ухвалах, не надав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.02.2011 р. між Інститутом безпеки атомних електростанцій НАН України (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артанія»(продавцем) було укладено договір № 14 купівлі-продажу продуктів нафтової переробки (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) продавець продає, а покупець оплачує та приймає нафтопродукти бензин А-80, бензин А-95, дизельне паливо по картках внутрішнього обігу (талонах) для заправки на АЗС продавця в асортименті, кількості (одиниця виміру - літр) та за цінами, зазначеними у специфікації № 1 (додаток № 1) та видатковій накладній.

Продавець зобовязується оплатити зазначений товар на умовах Договору за рахунок коштів Державного бюджету України (п. 1.3).

Продавець зобовязаний забезпечити поставку товару, що зазначений в рахунку-фактурі та у видатковій накладній (п. 5.1.2).

Строк дії Договору сторони визначили з моменту його підписання до 31.12.2011 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Додатком № 1 до Договору є специфікація, у якій визначено найменування, одиниці виміру, кількість, ціна товару.

Сума Договору визначена на рівні 824520,00 грн., у тому числі ПДВ (п. 3.1). Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.6).

Додатковою угодою № 1 ціна Договору зменшена до 746700,00 грн., у тому числі ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 20.04.2011 р. сторони визначили ціну товару в розмірі 227169,00 грн., в тому числі ПДВ.

На виконання умов Договору та додаткових угод до нього позивач сплатив відповідачу 227169,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 від 23.02.2011 р. на суму 69944,00 грн., № 121 від 15.03.2011 р. на суму 139925,00 грн. та № 157 від 12.04.2011 р. на суму 17300,00 грн.

Оригінали Договору, додаткових угод до нього та платіжних доручень судом було оглянуто в судовому засіданні.

За твердженням відповідача, не дивлячись на підписання видаткових накладних накладних, відповідач недопоставив йому товар (не видав бланки-дозволи/талони) вартістю 62734,84 грн., а саме:

1600 л дизельного палива 11536,00 грн. без ПДВ,

1000 л бензину А-80 6920,00 грн. без ПДВ,

4410 л бензину А-95 33824,70 грн. без ПДВ,

ПДВ 10454,14 грн.

04.05.2011 р. відповідача листом повідомив позивача про виникнення обставин, що перешкоджають отриманню нафтопродуктів, у звязку з чим бланки-дозволи (талони) в кількості 1600 л дизельного палива, 1000 л бензину А-80, 4410 л бензину А-95 будуть видані в триденний термін.

12.05.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 11-13/179 про недопоставку товару у вказаній вище кількості та повернення сплачених позивачем коштів

У відповідь на вказаний лист відповідач надав лист № 17-05/10 від 17.05.2011 р. за підписом директора товариства, у якому повідомлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Артанія»вживає всіх заходів для погашення наявної заборгованості.

Черговий лист відповідача за № 25-05/01 був датований 25.05.2011 р.. Зокрема, у ньому відповідач просить надати додатковий час для погашення боргу у звязку з непередбачуваними обставинами, що виникли на ринку світлих нафтопродуктів, які перешкоджають відповідачу виконати в повному обсязі договірні зобовязання. Сторона гарантувала погашення боргу до 17.06.2011 р.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог договору, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобовязання, мав певні обовязки перед платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 62734,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не спростував належними засобами доказування доводи позивача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача (627,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Державне мито за зменшені позовні вимоги покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, ГПК України господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артанія»(04071, м. Київ, провулок Хорива, 4. кв. 26, код 31868257) на користь Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України (07270, Київська обл., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 36-а, код 13723792) 62734 (шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 84 коп. основного боргу, 627 (шістсот двадцять сім) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 08.08.2011 р.