ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/21827.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”
до Приватного підприємства “Глана”
про стягнення 40483,35 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю
від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю
У судовому засіданні 27.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 40483,35 грн. заборгованості по договору, а також відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 було порушено провадження у справі № 47/218, розгляд справи було призначено на 14.07.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 розгляд справи було відкладено до 27.07.2011.
Представник позивача в судове засіданні 27.07.2011 зявився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу послуги мобільного звязку відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг мобільного звязку № 3148569/1.10266044 від 30.10.2006 р., а відповідачем вказані послуги своєчасно не були оплачені, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40483,35 грн. суму заборгованості за послуги мобільного звязку.
Представник відповідача в судове засідання 27.07.2011 р. зявився, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що працівником відповідача ОСОБА_3, яка у відповідача займала посаду бухгалтера, яка користувалася корпоративною SIM- карткою на телефонний номер НОМЕР_1, було втрачено цю SIM- картку і на період втрати картки заборгованість становила 2,64 грн., а в період з 17.31:08 год. до 01.13:27 год. 18.11.2010 невідомою особою, яка незаконно заволоділа SIM- карткою, шляхом надсилання на номер 5730 приблизно 1270 шт. SMS повідомлень було незаконно знято грошові кошти в сумі 40483,35 грн., а тому відповідач вважає, що позивачем не доведена сума заборгованості в розмірі 40483,35 грн.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
30.10.2006 р. між Закритим акціонерним товариством “Український мобільний звязок”(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МТС Україна") (далі позивач, UMC) та Приватним підприємством «Глана»(далі відповідач, абонент) укладено договір про надання послуг мобільного звязку № 3148569/1.10266044, відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов'язок надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку (п. 1.1. договору), а відповідач - своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги (підпункт 2.4.2. пункту 2.4. договору).
Згідно даного договору відповідачу був присвоєний один особовий рахунок № 1.10266044 з метою здійснення розрахунків за надані послуги зв'язку.
Відповідно до п. 3.1. договору, нарахування за надані послуги мобільного звязку здійснюється згідно з тарифами позивача, які є невідємною частиною договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць.
Відповідно до п. 3.3. договору, рахунки за надані послуги та авансові внески відповідач мав сплатити готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України; за наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу. Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 3.1. договорів).
У разі неодержання рахунків до 15-го числа, підпунктом 2.4.6. договору на відповідача покладений обовязок зателефонувати за тел. 111 для одержання інформації щодо подальших розрахунків. Матеріали справи не містять доказів таких звернень відповідача, а рахунки що виставлялись на оплату послуг залучені до справи.
Відповідно до п. 3.5. договору кількість та вартість послуг, наданих за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.
Згідно зі ст. 24 Закону України “Про телекомунікації” умовами застосування технічних засобів телекомунікації є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікації повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікації.
Згідно поданого позивачем звіту про баланс особового рахунку абонента сформований у відповідності до показників належних позивачеві технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчать надані позивачем Свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 11-00/127 від 30.09.2009 р., № 11-00/094 від 21.08.2009 р., № 11-00/098 від 19.08.2009 р. та Свідоцтва Укрметртестстандарту про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 11-П/818 від 19.08.2010 р., № 11-П/604 від 03.07.2010 р. та № 11-П/822 від 26.08.2010 р. сума по поточному балансу абонента станом на 01.06.2011 становить 40483,35 грн.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг мобільного зв'язку у період з 30.11.2010 р. по 01.02.2011 р. утворилася заборгованість у розмірі 40483,35 грн., що підтверджується рахунками, які виставлялися позивачем на оплату та звітом про баланс особового рахунку абонента за період з 01.06.1993 року по 01.06.2011 року.
Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про телекомунікації”, оператори телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача. Докази, що підтверджують надання Позивачем телекомунікаційних послуг Відповідачеві є інформацією, що захищена у відповідності з Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах”, розголошення якої не може бути ініційоване Позивачем.
Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Позивач 10.03.2011 року звернувся до відповідача з претензіями щодо оплати послуг мобільного зв'язку, однак відповіді не отримав. Таким чином, позивачем було вжито заходів з метою досудового врегулювання спору.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення справи, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 40483,35 грн. за послуги мобільного звязку.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач згідно умов укладеного між сторонами договору про надання послуг мобільного звязку № 3148569/1.10266044 від 30.10.2006, надав відповідачу послуги мобільного звязку, що підтверджується рахунками, які виставлялися позивачем відповідачу на оплату та звітом про баланс особового рахунку абонента за період з 01.06.1993 року по 01.06.2011 року, які відповідачем за період з 30.11.2010 року по 01.02.2011 в сумі 40483,35 грн. не оплачені.
Крім того, судом відхиляються заперечення відповідача про те, що працівником відповідача ОСОБА_3, яка користувалася корпоративною SIM- карткою на телефонний номер НОМЕР_1, було втрачено цю SIM- картку і на період втрати картки заборгованість становила 2,64 грн., а в період з 17.31:08 год. до 01.13:27 год. 18.11.2010 невідомою особою, яка незаконно заволоділа SIM- карткою, шляхом надсилання на номер 5730 приблизно 1270 шт. SMS повідомлень було незаконно знято грошові кошти в сумі 40483,35 грн., оскільки в силу п. 2.4.5. договору про надання послуг мобільного звязку № 3148569/1.10266044 від 30.10.2006, відповідач повинен був письмово повідомити позивача про втрату або крадіжку SIM- картки. Як вбачається з наявних доказів, які містяться в матеріалах справи, відповідач не повідомляв позивача про втрату SIM- картки, і відповідачем не надано суду таких доказів.
Крім того, згідно з п. 2.3.4 договору про надання послуг мобільного звязку № 3148569/1.10266044 від 30.10.2006, відповідач мав право відмовитись від послуг та припинити дію договору шляхом оформлення відповідної письмової заяви. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, а також не надані відповідачем, які б свідчили про те, що відповідач звертався до позивача з вимогою про відмову від договору та припинення надання послуг, а тому позивачем не припинялося надання послуг згідно умов укладеного між сторонами договору.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що 16.12.2010 р. листом № 853 від 16.12.2010 письмово повідомляв позивача про втрату SIM- картки, однак доказів такого повідомлення суду не надано, зокрема, в матеріалах справи відсутній лист на який посилається у своєму відзиві відповідач, а тому заперечення відповідача, щодо суми основного боргу, які заявлені позивачем у позовній заяві в сумі 40483,35 грн., необґрунтовані та не доведені відповідачем.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 40483,35 грн.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 40483,35 грн. основного боргу.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Глана» (02105, м. Київ, вул. Чудновського, 1/10 ідентифікаційний код 30252177) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код 14333937) суму заборгованості в розмірі 40483 (сорок тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 35 коп., 404 (чотириста чотири) грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
Дата складання повного тексту рішення 01.08.2011
Судове рішення № 17884016, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 47/218. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: