Рішення № 17883994, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/13620.07.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, (в порядку регресу) в сумі 19720,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

Від позивача: Смик Н.В.

Від відповідача: не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 19720,00 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18.02.2008 р., в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 54939-70-02 від 31.07.2007 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Рено», державний номер НОМЕР_2, страховиком - ЗАТ «СК «ВУСО»виплачено страхувальнику (власнику застрахованого автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_1) страхове відшкодування у розмірі 19720,00 грн. та на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Рено», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, на момент ДТП була застрахована ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(номер полісу ВВ/183783). На підставі договору відступлення права вимоги від 23.12.2009 р., укладеного між ЗАТ «СК «ВУСО»та ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», позивач набув належне ЗАТ «СК «ВУСО»право вимоги щодо відшкодування в порядку регресу сплаченого страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 54939-70-02 від 31.07.2007 р. в розмірі 19720,00 грн. Вимоги позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу залишені відповідачем без відповіді, відшкодування не здійснено, у звязку з чим спір передано на розгляд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на 22.06.2011 р. та 04.07.2011 р. у звязку з незявленням представників сторін та невиконанням ними вимог ухвал суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У судових засіданнях, призначених на 04.07.2011 р. та 18.07.2011 р., судом на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.07.2011 р. та 20.07.2011 р. відповідно.

У даному судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у дане судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні представник відповідача наголошував, що на момент ДТП, яка сталась 18.02.2008 р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, який керував автомобілем «Рено», державний номер НОМЕР_2, не була застрахована у відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 54939-70-02 від 31.07.2007 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) обєктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і повязані із володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом, визначеному у договорі - Деу Ланос, державний номер НОМЕР_1.

Страхові випадки та обсяг зобовязань страховика визначені п. 4 вказаного договору страхування.

18 лютого 2008 року о 18 год. 00 хв. у м. Києві на перехресті вулиць Теліги-Щусєва сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Деу Ланос, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під управлінням володільця, та автомобіля Рено Кліо, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль Деу Ланос, державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження, про що свідчить довідка ВДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

Згідно акту № П-00000554 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 18.03.2008 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 21344,00 грн.

Відповідно до страхового акту № 2436-02, складеного ЗАТ «СК «ВУСО»06.05.2008 р. на підставі Звіту № 219-07 сума страхового відшкодування становить 19720,00 грн. (відповідно до п. 11.3.1, 11.3.8 договору страхування з суми матеріального збитку було виключено вартість робіт та матеріалів у розмірі 1624,00 грн.). Платіжним дорученням № 6805 від 06.05.2008 р. ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО»здійснено виплату страхового відшкодування, відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 554939-70-02 від 31.07.2007 р. на рахунок вигодонабувача в розмірі 19720,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ «СК «ВУСО»перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.04.2008 р. у справі № 3-9531/2008 особою, винною у вчиненні 18.04.2008 р. ДТП визнано водія транспортного засобу Рено Кліо, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

23.12.2009 між ЗАТ «СК «ВУСО»(цедент) та ЗАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(цесіонарій) укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого цедент передає цесіонарію, а цесіонарій придбає належні цеденту права вимоги, що виникли у останнього на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»у звязку з виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідальних за причинені збитки (п. 1 договору). Відступлення права вимоги відступаються права вимоги, перелічені у додатку № 1 до договору, у якому зазначається боржник, номер страхового акту, за яким здійснена виплата страхового відшкодування та розмір вимоги (п. 2 Договору).

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 23.12.2009 до позивача перейшло право вимоги, зокрема, і до ОСОБА_1 на суму 19720,00 грн.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Рено Кліо, державний номер НОМЕР_2, застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/183783) строком з 07.05.2007 р. по 06.05.2008 р.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/1837830 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510,00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Заява позивача № 704 від 20.04.2010 р. про відшкодування шкоди заподіяної майну в наслідок дорожньої - транспортної пригоди (в поряду регресу) у розмірі 19 720,00 грн. залишена ПАТ «СК «Універсальна»без задоволення, кошти не перераховані, про відступлення ЗАТ «СК «ВУСО»ВАТ «Інвестиційно-фінансовій консалтинг»права вимоги, яке ЗАТ «СК «ВУСО»мала до ПАТ «СК «Універсальна»як особи, відповідальної за завдані збитки на суму 19720,00 грн., відповідач повідомлений належним чином, що вбачається з матеріалів справи.

Наведені позивачем доводи відповідач не спростував, доказів здійснення оплати за регресною вимогою не надав.

Разом з цим, судом враховано, що відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Сума франшизи має бути компенсована потерпілому у повному обсязі страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування (п. 37.5 ст. 37 вказаного Закону).

Таким чином, вимоги позивача визнаються судом правомірними в частині стягнення з відповідача виплаченого страховиком страхового відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП майну страхувальника в розмірі 19210,00 грн. (19720,00 грн. 510,00 грн. франшиза, передбачена договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/183783).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 48А, код 20113829) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 27, код 33792667) 19210 (девятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу, 192 (сто девяносто дві) грн. 10 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять девять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання рішення: 03.08.2011 р.