Ухвала суду № 17883968, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 39/27301.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Контракт” до Відкритого акціонерного товариства “Кезно” третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Грін Банк”

про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії № 122/06 від 29.12.2009 р. та Договору про відкриття кредитної лінії № 21/06 від 28.12.2006 р., про стягнення 38608 035,80 грн., що еквівалентно 4850 255,76 доларам США, за рахунок реалізації нерухомого майна

Скаржник (боржник) Відкрите акціонерне товариство “Кезно”

Суб»єкт оскарження Державна виконавча служба України

Стягувач Публічне акціонерне товариство “Банк “Контракт”

про скарги відповідно до ст. 121-2 ГПК України

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від скаржника (відповідача): не з»явилсь

Від позивача (стягувача): не з»явились

Від суб»єкта оскарження: ОСОБА_1. представник на підставі довіреності № 20.01-22/77 від 23.06.2011 р.

Від третьої особи: не з»явились

Обставини справи:

24.12.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення по справі № 39/273 за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Контракт” до Відкритого акціонерного товариства “Кезно”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Грін Банк” про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії № 122/06 від 29.12.2009 р. та Договору про відкриття кредитної лінії № 21/06 від 28.12.2006 р., про стягнення 38608 035,80 грн., що еквівалентно 4850 255,76 доларам США, за рахунок реалізації нерухомого майна.

Вищезазначеним рішенням по справі № 39/273 Господарський суд міста Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк “Контракт” задоволено частково, розірвано договір про відкриття кредитної лінії №122/06 від 26.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Торгівельно фінансовий банк “Контракт” та Відкритим акціонерним товариством „Кезно”, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Кезно” (01033, м. Київ, вул. В. Яна, 3/5, ідентифікаційний код 22889936) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк „Контракт” (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, ідентифікаційний код 19361746) 23506 604,86 грн. заборгованості за договором №122/06 від 26.12.2006, 2242 921,74 грн. відсотків за користування кредитом,122 345,28 грн. пені, 2 350 665,90 грн. штрафу; 10 130 816,00 грн. заборгованості за договором №21/06 від 28.12.2006 року, 34 965,40 грн. процентів за користування кредитом, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Кезно” залишено без задоволення, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Банк “Контракт” задоволено частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. по справі № 39/273 - змінено.

23.02.2011 р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. по справі № 39/273, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. видано наказ на стягнення вищенаведених сум.

25.05.2011 р. скаржник (Відкрите акціонерне товариство “Кезно”) звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргами на дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки останніми, на думку скаржника, було порушено встановлений чинним законодавством порядок відкриття виконавчого провадження. Скаржник вказує на те, що постанова про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Кезно” (боржника) виконавчого збору, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова про арешт коштів боржника не відповідають вимогам, встановленим до виконавчих документів передбачених ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2011 р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Кезно” залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. без змін.

09.06.2011 р. Господарським судом міста Києва на адресу Відкритого акціонерного товариства “Кезно” направлено лист № 06-37.1/2186 від 07.06.2011 р., яким повідомлено Відкрите акціонерне товариство “Кезно”, що подані ним скарги на дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України будуть розглянуті після повернення матеріалів справи № 39/273 до Господарського суду міста Києва.

09.06.2011 р. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі Заявник) через відділ діловодства суду звернувся із заявою № 15816/11/20/2 від 03.06.2011 р. в порядку ст. ст. 11, 36, 63 Закону України “Про виконавче провадження” (надалі Заява), відповідно до якої просить суд дозволити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № ЄДРВП 25451484 по примусовому виконанню наказу № 39/273 від 23.02.2011 р., виданого Господарським судом міста Києва, звернути стягнення на обєкти нерухомості, які зареєстровані за Київським орендним дослідно-експериментальним заводом нестандартного обладнання та розглянути заяву без участі державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р., на підставі ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, розгляд скарг Відкритого акціонерного товариства “Кезно” на дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України призначено на 11.07.2011 р. о 14:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України призначено на 11.07.11 р. о 14:20 год.

Представники позивача (стягувача), відповідача (боржника), третьої особи та субєкта оскарження в судове засідання 11.07.11 р. не зявилися, вимоги ухвали суду від 16.06.2011 р. не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р., на підставі ст.ст. 77, 86, 121-2 ГПК України, розгляд скарг на дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкладено на 25.07.2011 р. о 10:20 год.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання 25.07.2011 р. зявився, вимоги ухвали суду від 11.07.2011 р. не виконав, надав суду усні заперечення на скарги відповідача (боржника) та просив суд відмовити відповідачу в їх задоволенні.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання 25.07.2011 р. зявився, надав суду письмові пояснення щодо невиконання вимог ухвали суду від 11.07.2011 р. та усні пояснення на подані скарги. Представник відповідача (боржника) викладені у скаргах вимоги підтримав, зокрема, просив суд:

- призупинити на період розгляду скарг виконання наказу № 39/273, виданого 23.02.2011 року Господарським судом м. Києва;

- визнати дії державного виконавця Іванченка О.В. вчинені ним при відкритті виконавчого провадження з виконання наказу № 39/273, виданого 23.02.2011 року Господарським судом м. Києва, а саме неналежне повідомлення боржника ВАТ «Кезно»про відкриття виконавчого провадження, незаконними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25451484 від 28.03.2011 року, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченко О.В.;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 25451484 від 04.05.2011 р., постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 25451484 від 04.05.2011 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., які були винесені державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А.

Представник третьої особи в судове засідання 25.07.2011 р. не зявився, вимоги ухвали суду від 11.07.2011 р. не виконав.

Представник субєкта оскарження в судовому засіданні звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи., в т.ч. копію виконавчого провадження № 596/6 (надалі ВП № 25451484) по примусовому виконанню рішення Господарського суду м. Києва по справі № 39/273 на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 23.02.2011 р. Клопотання судом задоволено.

Представник субєкта оскарження в судовому засіданні 25.07.2011 р. звернувся до суду з усним клопотанням про заміну субєкта оскарження у справі - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на його правонаступника Державну виконавчу службу України.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 08.02.2011 р. здійснено державну реєстрацію Державної виконавчої служби України (ідентифікаційний код 37471975).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р., на підставі ст.ст. 25, 77, 121-2 ГПК України, розгляд скарг на дії державних виконавців відкладено на 01.08.2011 р. о 15:10 год., здійснено заміну суб»єкта оскарження у справі - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на його правонаступника - Державну виконавчу службу України.

Представник позивача (стягувача), відповідача (боржника) та третьої особи в судове засідання 01.08.2011 р. не з»явились, про час та місце розгляду скарг були повідомлені належним чином.

Представник суб»єкта оскарження в судовому засіданні, призначеному на 01.08.2011 р., подав письмові заперечення на подані ВАТ “Кезно” скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р., на постанову про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р. та на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., просив відмовити скаржнику у задоволенні наведених скарг.

Приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тому розгляд скарги здійснюється за відсутності представників боржника (відповідача), стягувача (позивача).

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

28.03.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25451484 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273, виданого 23.02.2011 р., про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Кезно” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Контракт” заборгованості в загальному розмірі 3841405,52 грн.

Вищенаведеною постановою боржнику (ВАТ “Кезно”) встановлено семиденний строк для самостійного виконання рішення суду.

Боржником (скаржником) рішення суду в самостійному порядку в повному обсязі не виконано.

04.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Таким чином, заборгованість за виконавчим документом складає 38414055,18 грн., сума виконавчого збору 3841405,52 грн., загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ВАТ “Кезно”, становить 42255460,70 грн.

04.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. на підставі ст. ст. 11, 52, 57, 65 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 42255460,70 грн.

05.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. на підставі ст. ст. 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми 42255460,70 грн.

У скарзі на постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р. скаржник (боржник) зазначив, що не отримував вказану постанову та дізнався про її наявність тільки після списання грошових коштів з його рахунку, а тому був позбавлений можливості своєчасного оскарження даної постанови, можливості добровільно в повному обсязі або частково виконати рішення суду в термін, встановлений державним виконавцем. У зв»язку з наведеним, скаржник просить суд призупинити на період розгляду скарги виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р.; визнати дії державного виконавця Іванчека О.В., вчинені ним при відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р., а саме: неналежне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, незаконними; скасувати постанову про відкриття ВП № 25451484 від 28.03.2011 р., винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченко О.В.

Відповідно до скарг на постанову про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р. та на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. скаржник вважає, що оскільки він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р., то винесення державними виконавцями наведених постанов є передчасним та таким, що порушує права та інтереси боржника, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Скаржник стверджує, що отримав постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 13.05.2011 р., а отже вже після списання з р/р ВАТ “Кезно” № 26009000019527 в ПАТ “Укрсоцбанк” грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за спірним виконавчим документом. Скаржник вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки спірні постанови почали виконуватись до отримання боржником їх копій. А тому скаржник просить суд призупинити на період розгляду вказаних скарг виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р.; скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 25451484 від 04.05.2011 р., постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 25451484 від 04.05.2011 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., які були винесені державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А.

Дослідивши подані скарги, додані до них документи, матеріали спірного виконавчого провадження, заслухавши у судовому засіданні представників суб»єкта оскарження, Господарський суд міста Києва визнає доводи скаржника неправомірними, у зв»язку з чим відхиляє скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р., на постанову про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р. та на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., з огляду на наступне:

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»(в новій редакції відповідно до Закону України від 04.11.2010 року N 2677-VI) (надалі Закон України «Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, на підставі наказів господарських судів.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»(зараз і надалі - в редакції, яка була чинною станом на час винесення оскаржуваних постанов) визначено, що державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, державний виконавець здійснює необхідні заходи для своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Приписи статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»містять перелік прав державного виконавця при здійсненні ним виконавчого провадження, в т.ч.:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 25 (частина 1) Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як визначено ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. (ч.ч. 2, 3, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 57 (частина 2) Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. № 865/4158 (в редакції, яка була чинна станом на час винесення оскаржуваних постанов) у разі відсутності в боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності, або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Враховуючи вищенаведені приписи Закону України «Про виконавче провадження»судом встановлено, що підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р., винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченко О.В., а також для скасування постанов про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., винесених державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. відсутні.

Судом встановлено, що 28.03.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченко О.В. правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25451484, оскільки останнім було встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р. оформлений належним чином, рішення суду, на підставі якого видано цей наказ, не скасовано, також наказ пред»явлений до належного органу державної виконавчої служби у встановлені законом строки.

З матеріалів ВП № 25451484 вбачається, що вищенаведена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р. була надіслана боржнику (ВАТ “Кезно”) 29.03.2011 р. рекомендованим листом з додержанням приписів ст. ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження»та за адресою, зазначеною у виконавчому документі (01033, м. Київ, вул. В.Яна, 3/5), про що свідчить витяг з журналу відправки поштової кореспонденції Управління документального забезпечення Департаменту організаційного та ресурсного забезпечення Міністерства юстиції України, при цьому саме на вказане Управління покладено обов»язок відправки всіх процесуальних документів виконавчого провадження. Матеріали ВП № 25451484 містять також супровідний лист № 4100-0-33-11-25/6 від 29.03.2011 р. про направлення даної постанови ВАТ «Кезно»та ПАТ «Банк «Контракт». Отже, боржник вважається належним чином повідомленим про відкриття виконавчого провадження, оскільки йому було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. При цьому матеріали ВП № 25451484 не містять доказів того, що скаржник звертався до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для визнання незаконними дій державного виконавця Іванчека О.В., вчинених ним при відкритті виконавчого провадження з виконання наказу № 39/273 від 23.02.2011 р., зокрема, стосовно неналежного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, а рівно у суду відсутні підстави для скасування постанови про відкриття ВП № 25451484 від 28.03.2011 р.

При цьому суд враховує той факт, що скаржник не заперечує отримання ним 13.05.2011 р. постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р., про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., що є беззаперечним доказом того, що принаймні з цієї дати скаржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, проте не вжив жодних заходів для погашення спірної заборгованості.

Судом встановлено, що боржник (скаржник) не надавав державному виконавцю документального підтвердження добровільного повного виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 39/273 у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р. строк, також такі докази відсутні в матеріалах справи і на момент судового розгляду скарг, поданих скаржником в порядку ст. 121-2 ГПК України, а тому у державного виконавця у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»були наявні підстави невідкладно розпочати примусове виконання рішення суду по справі № 39/273.

04.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. у відповідності ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки боржником не виконано рішення Господарського суду міста Києва по справі № 39/273 у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».

04.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. у відповідності до ст. ст. 11, 52, 57, 65 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 42255460,70 грн.

05.05.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чорноволовим В.А. відповідно до ст. ст. 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми 42255460,70 грн.

Вищенаведені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р., про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відповідності до приписів ст.ст. 28, 31, 57 Закону України «Про виконавче провадження»були надіслані боржнику 05.05.2011 р. супровідними листами № 12977/25/2 від 05.05.2011 р., № 13323/25/2 від 05.05.2011 р., № 12563/25/2 від 05.05.2011 р. простою кореспонденцією, про що свідчить витяг з журналу відправки поштової кореспонденції Управління документального забезпечення Департаменту організаційного та ресурсного забезпечення Міністерства юстиції України. Як вище було зазначено, отримання, зокрема 13.05.2011 р., постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р., про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження скаржником не заперечується.

Також, з матеріалів ВП № 25451484 вбачається, що постанова про арешт коштів боржника була надіслана ПАТ «Банк Контракт», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Грін Банк», КМФ ПАТ «Укрсоцбанк», а постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.05.2011 р. також на адресу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно передчасності винесення державними виконавцями оскаржуваних постанов, оскільки матеріалами справи підтверджується факт направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р. та той факт, що скаржник у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»для самостійного виконання рішення, не надав державному виконавцю документального підтвердження повного виконання ним рішення суду. При цьому матеріали ВП № 25451484 не містять доказів того, що скаржник звертався до державного виконавця із заявами щодо поновлення строку на добровільне виконання рішення суду та/або відкладення проведення виконавчих дій.

Не є підставними і доводи скаржника про незаконність дій державного виконавця у зв»язку з тим, що фактично спірні постанови почали виконуватись до отримання боржником їх копій.

Так, частиною 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. В той же час, норми Закону України «Про виконавче провадження»не містять приписів стосовно заборони виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів чи майна боржника до отримання їх копій боржником.

Також, суд не приймає до уваги твердження скаржника про невідповідність постанови про стягнення виконавчого збору від 04.05.2011 р., постанови про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. вимогам, встановленим до виконавчих документів, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Перелік виконавчих документів, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»підлягають виконанню державною виконавчою службою наведений у ч. 2 ст. 17 вказаного Закону (ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, судові накази тощо).

Натомість, постанови про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не відносяться до виконавчих документів, а є документами виконавчого провадження, тоді як приписи ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»містять вимоги саме до виконавчого документа, а рівно доводи скаржника не є обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень скаржника щодо допущених державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушень норм Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанов про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., а тому відхиляє відповідні скарги Відкритого акціонерного товариства “Кезно” повністю.

Скаржник просить суд зобов'язати орган державної виконавчої служби вчинити певні дії в межах виконавчого провадження (призупинити на період розгляду скарг виконання наказу № 39/273, виданого 23.02.2011 року Господарським судом м. Києва).

У відповідності до Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець як суб'єкт владних повноважень вживає тих чи інших заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Приписами пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 встановлено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту статті 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-ХІV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону № 606-ХІV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону № 606-ХІV).

Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов'язання державного виконавця вчиняти якісь дії за вищевказаним виконавчим документом, оскільки такі дії можуть вчинятись лише державним виконавцем в межах виконавчого провадження та у порядку положень статей Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд звертає увагу, що нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість зупинення виконання судового рішення, а саме: відповідно до ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

В той же час, норми ст. 121-2 ГПК України, на підставі якої скаржник звернувся до суду із скаргами на постанови державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не передбачають наявності у місцевого господарського суду підстав для призупинення на період розгляду скарг, виконання наказу господарського суду.

Перелік обставин, що зумовлюють обов»язкове зупинення виконавчого провадження наведений у ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», порядок і строки зупинення виконавчого провадження визначені ст. 39 наведеного Закону.

За наведених обставин, клопотання скаржника стосовно призупинення на період розгляду скарг виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/273 від 23.02.2011 р. задоволенню судом не підлягає.

Керуючись ст.ст. 25, 86, 115, 121-1, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скарги Відкритого акціонерного товариства “Кезно” на постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р., на постанову про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.05.2011 р. та на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. на відхилити.

2. Копію ухвали направити скаржнику (боржнику), стягувану, третій особі та Державній виконавчій службі України.

Суддя О. В. Гумега