Рішення № 17883941, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/19927.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “С_В_Р” До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 44009,05 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2. представник за довіреністю від 10.04.2011 р.

від відповідача ОСОБА_3. представник за довіреністю від 08.04.2010 р.

У судовому засіданні 27.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 44009,05 грн. заборгованості на підставі Договору № 21/800/КО/10 про надання послуг «800»від 30.06.2010 р., з яких: 39444,80 грн. основного боргу, 1524,30 грн. пені, 2287,80 грн. інфляційних втрат та 752,15 грн. 3% річних, а також просив відшкодувати судові витрати.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору № 21/800/КО/10 про надання послуг «800»від 30.06.2010 р. не було здійснено своєчасно та в повному обсязі оплату за надані телекомунікаційні послуги за вересень та жовтень 2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/199, розгляд справи було призначено на 07.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 19.07.2011 р.

В судовому засіданні 19.07.2011 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.07.2011 р. надав відзив на позовну заяву, проти заявлених вимог заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 27.07.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2011 р. надав для залучення до матеріалів справи копії документів, в т.ч. роздруківки станційні за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 р., заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2011 р. проти заявлених вимог заперечував, надав відзив на позов, в якому зазначав про те, що підстави для стягнення 44009,05 грн. заборгованості на підставі Договору № 21/800/КО/10, з яких: 39444,80 грн. основного боргу, 1524,30 грн. пені, 2287,80 грн. інфляційних втрат та 752,15 грн. 3% річних відсутні, оскільки відповідач не споживав обсягу послуг саме на цю суму.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “С_В_Р” (позивач, виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, замовник) було укладено Договір № 21/800/КО/10 про надання послуг «800» (надалі - Договір), відповідно до розділу 1 якого узгоджено, що позивач надає відповідачу на території України послуги «800», а відповідач приймає та сплачує їх вартість згідно з тарифами, які наведені у додатку № 2 до даного договору, при цьому послуги «800»визначені як телекомунікаційні послуги зв»язку, що надаються позивачем для відповідача за встановленими спеціальними тарифами і забезпечують доступ абонентів до обладнання замовника, послуга «800»оплачується з боку замовника, а для абонентів, що викликають, є безкоштовні.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 розділу 2 Договору встановлений обов»язок відповідача своєчасно сплачувати вартість наданих йому послуг «800», передбачену даним договором.

Згідно пункту 3.1 розділу 3 Договору узгоджено, що до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, позивач надсилає відповідачу Акт наданих послуг та рахунок за надані послуги «800», який включає платежі згідно з додатком № 2 до даного договору, відповідач зобов»язується підписати Акт наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту його отримання або надати позивачу мотивовану відмову у підписанні цього Акту.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Договору відповідач зобов»язаний оплатити рахунок за послуги «800» протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок позивача.

Сторони також узгодили відповідно до п. 4.2 розділу 4 Договору, що у випадку затримки оплати наданих послуг «800»понад встановлені даним договором терміни, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг «800»у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивач стверджує, що у вересні, жовтні 2010 р. надав відповідачу послуги, передбачені умовами Договору, що підтверджується роздруківками станційного обладнання за вказаний період, копії яких наявні в матеріалах справи, з приводу чого сторони Договору підписали акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. на суму 31992,14 грн. та № 11/391 за жовтень 2010 р. на суму 7452,66 грн., а отже, на загальну суму 39444,80 грн. (копії наведених актів також знаходяться в матеріалах справи)

Вищезазначені акти здачі приймання наданих послуг за вересень та жовтень 2010 р. відповідач підписав, проте в порушення п.п. 2.2.1 та 3.4 Договору та у визначений строк отримані за цими актами послуги згідно рахунків фактур № 10/357 від 12.10.2010 р. на суму 31992,14 грн. та № 11/391 від 18.11.2010 р. на суму 7452,66 грн. не оплатив.

У зв»язку з наведеним, 24.11.2010 р. позивач направив відповідачу претензію № 469 з вимогою погашення заборгованості за надані у вересні, жовтні 2010 р. телекомунікаційні послуги у загальній сумі 39444,80 грн. Відповідач зобов»язався оплатити заборгованість у наведеній сумі в І кварталі 2011 р., проте станом на час звернення позивача з позовом до суду спірну заборгованість позивачу не оплатив.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обовязок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вимог п.п. 4.3 Договору, 3.4 розділу 3 Договору відповідач зобов»язаний оплатити рахунок за послуги «800» протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок позивача.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за послуги «800»протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач 12.10.2010 р. підписав Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та 18.11.2010 р. - Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р., а отже, відповідач повинен був оплатити послуги «800»за вересень 2010 р. до 09.11.2010 р. а за жовтень 2010 р. до 16.12.2010 р.

Станом на час розгляду справи по суті строк оплати заборгованості за послуги «800»згідно Актів здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та № 11/391 за жовтень 2010 р. на загальну суму 39444,80 грн. є таким, що настав.

При цьому Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та № 11/391 за жовтень 2010 р. на загальну суму 39444,80 грн., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження того, що позивач надав, а відповідач отримав послуги «800»по Договору № 21/800/КО/10 від 30.06.2010 р. у зазначеній сумі.

Суд також враховує, що Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та № 11/391 за жовтень 2010 р. на загальну суму 39444,80 грн. були підписані відповідачем у відповідності до пункту 3.1 розділу 3 Договору без заперечень та будь-яких претензій щодо кількості та обсягу наданих послуг та тарифів, за якими вони обліковувалися, а відтак посиланян відповідача на те, що обсяг наданих послуг не відповідає їх заявленій до стягнення заборгованості судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що спростовується матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, спростовуються заперечення позивача щодо суми спірних послуг за Актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та № 11/391 за жовтень 2010 р., які викладені у відзиві на позовну заяву.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач не заперечує отримання ним рахунків фактур № 10/357 від 12.10.2010 р. на суму 31992,14 грн. та № 11/391 від 18.11.2010 р. на суму 7452,66 грн., які станом на час розгляду справи по суті є неоплаченими, оскільки доказів протилежного відповідачем суду не надано. Наведене, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем умов п.п. 2.2.1 та 3.4 Договору щодо своєчасної оплати вартості наданих йому послуг «800»та про прострочення останнім з 10.11.2010 р. зобов»язання по оплаті цих послуг за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р., та з 17.12.2010 р. прострочення зобов»язання по оплаті цих послуг за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 39444,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

У звязку з неналежним виконання відповідачем зобовязань за Договором № 21/800/КО/10 про надання послуг «800»від 30.06.2010 р., позивач просить суд стягнути з відповідача також 1524,30 грн. пені за 6 місяців, 2287,80 грн. інфляційних втрат та 752,15 грн. 3% річних станом на час звернення з позовом до суду.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 4.2 розділу 4 Договору, що у випадку затримки оплати наданих послуг «800»понад встановлені даним договором терміни, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг «800»у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Як вище було встановлено, початок періоду прострочення відповідачем зобов»язання по оплаті послуг «800»за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. у сумі 31992,14 грн. розпочався з 10.11.2010 р., а початок періоду прострочення відповідачем зобов»язання по оплаті послуг «800» за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р. у сумі 7452,66 грн. розпочався з 17.12.2010 р., а тому за перерахунком суду загальна сума пені за період 6 місяців буде складати 3051,76 грн. (2472,60 грн. + 579,16 грн. = 3051,76 грн.).

Сума

боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір

облікової

ставки НБУСума пені

за період прострочення 31992.1410.11.2010 - 10.05.20111827.7500 %2472.60 Сума

боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір

облікової

ставки НБУСума пені

за період прострочення

7452.6617.12.2010 - 17.06.20111837.7500 %579.16

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення пеня у загальній сумі 1524,30 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення процентів річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 1524,30 грн. за період з 10.11.2010 р. по 10.05.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та за період з 17.12.2010 р. по 17.06.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру інфляційних втрат станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.06.2011 р. згідно з реєстраційним штампом про одержання), суд прийшов до висновку, що загальна сума інфляційних втрат становить 2711,15 грн. (2271,44 грн. + 439,71 грн. = 2711,15 грн.):

Період заборгованостіСума

боргу

(грн.)Середній

індекс

інфляції

за період?Інфляційне

збільшення

суми боргу?Сума боргу з врахуванням

індексу інфляції?

10.11.2010 - 21.06.201131992.141.0712271.4434263.58

Період заборгованостіСума

боргу

(грн.)Середній

індекс

інфляції

за період?Інфляційне

Збільшення

суми боргу?Сума боргу з врахуванням

індексу інфляції?

17.12.2010 - 21.06.20117452.661.059439.717892.37

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума інфляційних втрат у загальному розмірі 2287,80 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення процентів річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 2287,80 грн. за період з 10.11.2010 р. по 21.06.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та за період з 17.12.2010 р. по 21.06.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р.

Враховуючи норму ст. 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох процентів річних станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.06.2011 р. згідно з реєстраційним штампом про одержання), суд прийшов до висновку, що загальна сума 3% річних становить 703,56 грн. (589,01 грн. + 114,55 грн. = 703,56 грн.):

Сума боргу

(грн)Період

простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів

річнихЗагальна сума процентів

31992.1410.11.2010 - 21.06.20112243 %589.01

Сума боргу

(грн)Період

простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів

річнихЗагальна сума процентів

7452.6617.12.2010 - 21.06.20111873 %114.55 Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3 % річних у загальному розмірі 752,15 грн., тоді як за перерахунком суду 3% річних у спірному випадку становлять 703,56 грн., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають лише частковому задоволенню у загальній сумі 703,56 грн. за період з 10.11.2010 р. по 21.06.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 10/357 за вересень 2010 р. та за період з 17.12.2010 р. по 21.06.2011 р. за Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 11/391 за жовтень 2010 р.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 48,59 грн. (752,15 грн. 703,56 грн. = 48,59 грн. позивачу належить відмовити.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання 19.07.2011 р. та 27.07.2011 р. з»явився, проте належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не подав та не надіслав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “С_В_Р” (ідентифікаційний номер 21462118, місцезнаходження: 08151, Київська область, м. Боярка, вул.. Молодіжна, 55, кв. 67) 39 444,80 (тридцять дев»ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 703,56 (сімсот три) грн. 56 коп. трьох процентів річних, 2287,80 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1524 (одну тисячу п»ятсот двадцять чотири) грн. 30 коп. пені, 439 (чотириста тридцять дев»ять) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять п»ять) грн. 74 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 02.08.2011