ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 10/256
25.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівський механічний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»
про стягнення 151 223,43 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
Представники:
від позивача: Кожедуб В.П. (директор);
від відповідача: не з’явились.
В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство «Чернігівський механічний завод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»про стягнення грошових коштів в сумі 151 223,43 грн. з них основного боргу –98 940,72 грн., пені –11 840,36 грн., 3% річних –8 286,62 грн. та втрат від інфляції –32 155,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором поставки № 21 від 29 квітня 2008 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 9.06.2011р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 9.06.2011р. розгляду справи, у зв’язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 25.07.2011р.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2008 року між позивачем (надалі –Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 21 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 Постачальник зобов'язується виготовити і передати у власність Замовнику оснастку для бетонування опор (то тексту - товар) орієнтовною теоретичною вагою і 1,835т, згідно з специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору, а Замовник зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов Договору.
Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в липні 2008 року Продавець передавав товар, що підтверджується видатковою накладною № МЗ-0369 від 23.07.2008р. на суму 196 538,22 грн. (належним чином засвідчена копія видаткової накладної міститься в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідній накладній товар, що підтверджується підписами Отримувача.
Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму –97 597,50 грн., що підтверджується банківською випискою від 6.05.2008р. (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи), внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі –98 940,72 грн., тобто 196 538,22 грн. - 97 597,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 19.05.2009р., 9.12.2009р. та 19.01.2011р. звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість за Договором (копії претензій містяться в справі). Факт надсилання вимог про сплату боргу позивачем та отримання їх відповідачем 26.05.2009р. та 24.01.2011р. підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та розрахунковим документом про оплату відправки поштової кореспонденції від 15.12.2009р. (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що на звернення Продавця Покупець не відреагував, суму заборгованості за Договором на рахунок Постачальника не провів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 4.2 Договору встановлено, що представник Замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в накладній, розписатися за отримання товару.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що оплата за договором здійснюватиметься в два етапи:
- передоплата в розмірі 50% від суми виплачується шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника до 9.05.08р.
- решту вартості товару в розмірі 50% Замовник перераховує протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання Товару.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладною № МЗ-0369 від 23.07.2008р. на суму 196 538,22 грн., а відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив наданий йому позивачем товар на суму - 97 597,50 грн., що підтверджується банківською випискою від 6.05.2008р.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі за поставлений йому Продавцем товар не розрахувався та боргу за Договором, незважаючи на направлення йому претензій, не повернув.
Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором за неоплачений товар станом на липень 2011 року відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 98 940,72 грн., що становить різницю між сумою 196 538,22 грн. (поставлений товар) та сумою - 97 597,50 грн. (частково оплачений товар).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 10.2. Договору поставки встановлено, що Замовник за несвоєчасну кінцеву оплату Замовник виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі –11 808,36 грн., що становить:
Сума боргу (грн.)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
98940.72
31.07.2008 - 28.01.2009
182
12.0000 %
0.066 %*
11808.01
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, втрат від інфляції в сумі –32 155,73 грн. та 3% річних в розмірі –8 286,62 грн.
При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок втрат від інфляції за період з вересня 2008 року по квітень 2011 року буде наступним:
Період заборгованості
Сума боргу (грн.)
Середній індекс інфляції за період№
Інфляційне збільшення суми боргуІ
Сума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
01.09.2008 - 01.04.2011
98940.72
1.349
34530.31
133471.03
а сума 3% річних вірно складає:
Сума боргу (грн.)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
98940.72
31.07.2008 - 16.05.2011
1020
3 %
8294.76
В силу, п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Однак, зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін до суду не надходило, Господарський суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних.
При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення грошових коштів в сумі 151 191,43 грн. з них основного боргу –98 940,72 грн., пені - 11 808,36 грн., втрат від інфляції –32 155,73 грн. та 3% річних –8 286,62 грн.
Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 747,87 грн. (1 511,92 грн. державного мита та 235,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(ідентифікаційний код: 32846139, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60) на користь Приватного акціонерного товариства «Чернігівський механічний завод» (ідентифікаційний код: 03576858, адреса: 14007, м. Чернігів, вул. Любченка, 15) грошові кошти: основного боргу –98 940,72 грн. (дев’яносто вісі тисяч дев’ятсот сорок гривень 72 копійки), пені - 11 808,36 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісім гривень 36 копійок), втрат від інфляції –32 155,73 грн. (тридцять дві тисячі сто п’ятдесят п’ять гривень 73 копійки), 3% річних –8 286,62 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят шість гривень 62 копійки) та судові витрати в сумі –1 747,87 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім гривень 87 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.
Судове рішення № 17883703, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/256. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: