Рішення № 17883704, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/26025.07.11 За позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Небосход»

про стягнення 112083,36 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 607-L від 1.01.2011р.);

ОСОБА_2 (довіреність № 607-L від 1.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Небосход»про стягнення грошових коштів в розмірі - 112083,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором на постачання безалкогольних напоїв з торговою маркою «Кока-Кола»№ 1065663 від 6 березня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 14.06.2011р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2011р. розгляду справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 25.07.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

6 березня 2009 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач або Замовник) (разом - сторони), було укладено договір на постачання безалкогольних напоїв з торговою маркою «Кока-Кола»№ 1065663 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п.п. 2.1.1 та 2.2 Продавець зобовязаний прийняти від замовника через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовленні, а Замовник зобовязаний прийняти доставлений товар згідно товарно-транспортних документів з обов'язковою вказівкою кількості отриманих одиниць товару та тари.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в вересні 2009 року Продавець передавав товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною КVІ 56401886 від 9.09.09р. на суму 157 600,00 грн., з якої квас «Ярило»на суму 45 600,00 грн. та 320 одиниць тари вартістю 112000,00 грн. (належним чином засвідчена копія товарно-транспортної накладної міститься в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у накладній товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача, однак, за твердженнями позивача, Покупець, у встановлені Договором строки в повному обсязі за тару та частину товару не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 112083,36 грн.

4 грудня 2010 року між сторонами був складний акт звірки розрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором становить - 112083,36 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 5.11.2010р. звернувся до відповідача з вимогами погасити заборгованість за Договором (копія претензії міститься в справі). Факт надсилання вимоги позивачем на адресу відповідача підтверджується описом вкладення в цінний лист та розрахунковим документом про оплату відправки поштової кореспонденції від 8.11.2010р. (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що на звернення Продавця Покупець не відреагував, суму заборгованості за Договором на рахунок Постачальника не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.п. 2.1.1 та 2.2 Договору Продавець зобовязаний прийняти від замовника через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовленні, а Замовник зобовязаний прийняти доставлений товар згідно товарно-транспортних документів з обов'язковою вказівкою кількості отриманих одиниць товару та тари.

Згідно з п. 3.2 Договору встановлено, що розрахунки за отримання товару здійснюються у гривнях на розрахунковий рахунок Продавця на умовах попередньої оплати.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною КVІ 56401886 від 9.09.09 було на суму 157 600,00 грн., з якої квас «Ярило»на суму 45 600,00 грн. та 320 одиниць тари вартістю 112000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив наданий йому позивачем товар, що підтверджується довідкою банку від 1.04.2011р. з випискою про надходження коштів від Покупця (оригінал довідки міститься в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі за поставлений йому Продавцем товар та тару не розрахувався, грошового боргу за Договором, незважаючи на направлення йому претензій, не повернув.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором за неоплачений товар станом на липень 2011 року відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 112083,36 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 1356,83 грн. (1120,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Небосход»(ідентифікаційний код: 36048246, адреса: 04215, м. Київ, проспект Г. Гонгадзе, буд. 20) на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»(ідентифікаційний код: 21651322, адреса: 07442, Київська обл., Броварський р-н, с. м. т. В. Димерка, шосе Санкт-Петербурзьке, буд. 51-й км) грошові кошти: основного боргу 112083,36 грн. (сто дванадцять тисяч вісімдесят три гривні 36 копійок) та судові витрати в сумі 1356,83 грн. (одну тисячу триста пятдесят шість гривень 83 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.