Рішення № 17883701, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/24225.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Буд Постач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»

про стягнення 186821,48 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 13.05.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Буд Постач»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»про стягнення грошових коштів в розмірі 186821,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № ВН-11 від 12 липня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару та не оплатив виставлених позивачем на оплату рахунків-фактур, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 6.06.2011р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 6.06.2011р. розгляду справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 25.07.2011р.

В судовому засіданні представник позивача надав до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 188925,69 грн.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № ВН-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар на умовах і в порядку визначених в Договорі та заявках до нього, а Покупець зобовязаний прийняти товар та сплатній його вартість на умовах, визначених Договором та заявками до нього.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в період з липня по вересень 2010 року Продавець передавав товар, що підтверджується накладними: № 1707-03 від 17.07.2010р., № 1708-01 від 17.08.2010р., № 0709-03 від 7.09.2010р. та № 2409-04 від 24.092010р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідних накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю відповідно до накладних, за розрахунками позивача, становить 755134,40 грн.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався та виставлених рахунків, зокрема, № 275 від 7.09.2010р. та № 296 від 24.09.2010р. не оплатив, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму 568312,92 грн., що підтверджується довідкою Продавця з значеними банківськими виписками про оплату відповідних сум грошових коштів (копія довідки міститься в матеріалах справи), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 186821,48 грн., тобто 755134,40 грн. - 568312,92 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 9.02.2011р. направив на адресу відповідача лист-вимогу з додатком неоплачених Покупцем рахунків №№ 275 та 296 на суму 186821,48 грн. (копія вимоги міститься в справі). Факт надсилання позивачем вимоги з рахунками на адресу відповідача підтверджується описом вкладення в цінний лист та розрахунковим документом про оплату відправки (чеком) (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором Покупець на рахунок Продавця не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.6. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити рахунок-фактуру, виставлений Постачальником відповідно до п. 2.5 Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня передачі такого рахунку запальником Покупцю.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними: накладними: № 1707-03 від 17.07.2010р., № 1708-01 від 17.08.2010р., № 0709-03 від 7.09.2010р. та № 2409-04 від 24.092010р. на загальну суму - 755134,40 грн., а відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив наданий йому позивачем товар на суму - 568312,92 грн. При цьому, виставлені Продавцем на оплату рахунки № 275 від 7.09.2010р. та № 296 від 24.09.2010р. Покупець не оплатив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі за поставлений йому Продавцем товар не розрахувався, виставлені на оплату рахунки № 275 від 7.09.2010р. та № 296 від 24.09.2010р. не оплатив та боргу за Договором, незважаючи на направлення йому листа-вимоги, не повернув.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором за неоплачений товар станом на липень 2011 року та доказів оплати виставлених позивачем рахунків № 275 від 7.09.2010р. та № 296 від 24.09.2010р. відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 186821,48 грн., що становить різницю між сумою - 755134,40 грн. (поставлений товар) та сумою - 568312,92 грн. (частково оплачений товар) є обґрунтованими.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 2104,21 грн. (1868,21 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»(ідентифікаційний код: 32771651, адреса: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, будинок, 101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Буд Постач»(ідентифікаційний код: 36871861, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-б) грошові кошти: основного боргу 186821,48 грн. (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять одну гривню 48 копійок) та судові витрати в сумі 2104,21 грн. (дві тисячі сто чотири гривні 21 копійку). Видати наказ.

Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову у даній справі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.