Рішення № 17883700, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/24125.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високий сезон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»

про стягнення 16059,51 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 1.06.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Високий сезон»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»про стягнення грошових коштів в сумі 16059,51 грн. з них основного боргу 14204,35 грн., втрат від інфляції 839,55 грн. та пені 1015,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 01/03-10-ВС від 1 березня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 6.06.2011р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 6.06.2011р. розгляду справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 25.07.2011р. та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 березня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 01/03-10-ВС (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Покупця та товаросупровідною документацією, які складають невідємну частину Договору, на умовах Договору.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в період з березня по червень 2010 року Продавець передавав товар, що підтверджується видатковими накладними: № ВС-0000007 від 10.03.2010р. на суму 33 104,70 грн., № ВС-0000010 від 24.03.2010р. на суму 9 419,76 грн., № ВС-0000025 від 19.05.2010р. на суму 11 584,12 грн. та № 37 від 24.06.2010р. на суму 7 525,01 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідних накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю відповідно до видаткових накладних, за розрахунками позивача, становить 61633,59 грн.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму 47429,24 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії виписок містяться в матеріалах справи), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 14204,35 грн., тобто 61633,59 грн. - 47429,24 грн.

Судом встановлено, що між сторонами був складний акт звірки розрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором становить 14204,35 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 24.03.2011р. направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу на суму 14204,35 грн. (копія міститься в справі). Факт надання вимоги позивачем про сплату боргу відповідачу підтверджується відміткою Покупця про отримання відповідної вхідної кореспонденції № 81 від 29.03.11р. Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором Покупець на рахунок Продавця не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.7. Договору встановлено, що оплата за отриманий товар здійснюється кожні 14 календарних днів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними: № ВС-0000007 від 10.03.2010р. на суму 33 104,70 грн., № ВС-0000010 від 24.03.2010р. на суму 9 419,76 грн., № ВС-0000025 від 19.05.2010р. на суму 11 584,12 грн. та № 37 від 24.06.2010р. на суму 7 525,01 грн. на загальну суму - 61633,59 грн., а відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив наданий йому позивачем товар на суму - 47429,24 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі за поставлений йому Продавцем товар не розрахувався та боргу за Договором, незважаючи на направлення йому претензії, не повернув.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором за неоплачений товар станом на липень 2011 року відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 14204,35 грн., що становить різницю між сумою - 61633,59 грн. (поставлений товар) та сумою - 47429,24 грн. (частково оплачений товар) є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.6. Договору поставки встановлено, що а несвоєчасну оплату товарів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але в будь-якому разі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день несвоєчасної оплати.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 862,57 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

14204.3529.12.2010 - 20.05.20111437.7500 %0.042 %*862.57

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, втрат від інфляції в сумі 781,24 грн., що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

29.12.2010 - 20.05.201114204.351.055781.2414985.59

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення грошових коштів в сумі 15848,16 грн. з них основного боргу 14204,35 грн., втрат від інфляції 781,24 грн. та пені 862,57 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 392,62 грн. (158,98 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»(ідентифікаційний код: 36385367, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високий сезон»(ідентифікаційний код: 34532097, адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3) грошові кошти: основного боргу 14204,35 грн. (чотирнадцять тисяч двісті чотири гривні 35 копійок), втрат від інфляції 781,24 грн. (сімсот вісімдесят одну гривню 24 копійки), пені 862,57 грн. (вісімсот шістдесят дві гривні 57 копійок) та судові витрати в сумі 392,62 грн. (триста девяносто дві гривні 62 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.