Рішення № 17883698, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/29225.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дистрибуторська компанія «Славутич»

до Дочірнього підприємства «Продмережа»

про стягнення 1141,94 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 03/11 від 01.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Продмережа»(відповідач) заборгованості в сумі 1141,94 грн. з них основного боргу 1060,00 грн. та пені 81,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 5582 від 1 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.07.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 5582 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в липні-серпні 2010 року Продавець передав товар, що підтверджується накладними: ТТН № ВДК -118661 від 7.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-120517 від 21.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-121606 від 29.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-121985 від 2.08.2010р. на суму 164,00 грн., ТТН № ВДК-13385 від 11.08.2010р. на суму 85,00 грн., ТТН № ВДК-127509 від 15.09.2010р. на суму 565,00 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю за накладними, за розрахунками позивача, становить 1060,00 грн.

Позивач вказує, що Покупець грошових коштів за поставлений йому Продавцем товар на сплатив, а відтак, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 1060,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями п. 7.9. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 21 (двадцять один) день з моменту прийняття-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач перед відповідачу товар, що підтверджується накладними: ТТН № ВДК -118661 від 7.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-120517 від 21.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-121606 від 29.07.2010 року на суму 82,00 грн., ТТН № ВДК-121985 від 2.08.2010р. на суму 164,00 грн., ТТН № ВДК-123385 від 11.08.2010р. на суму 82,00 грн. (хоча позивач зазначає, що сума товару за відповідною накладної становить 85,00 грн.) та ТТН № ВДК-127509 від 15.09.2010р. на суму 565,00 грн.

Таким чином, загальна сума поставленого позивачем товару відповідачу становить 1057,00 грн., а не 1060,00 грн., як зазначив позивач в позовній заяві.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Станом на 18.07.2011 року заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена, що підтверджується довідкою позивача (копія довідки міститься в справі). При цьому, з наданої позивачем довідки вбачається, що сальдо розрахунків між сторонами за Договором на відповідну дату становить 1001,77 грн. Однак, суд не може дійти висновку про заборгованість відповідача перед позивачем на суму 1001,77 грн., оскільки позивачем, на підтвердження викладених в довідці обставин, не надано доказів часткової сплати відповідачем коштів за Договором.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки є обґрунтованими в частині - 1057,00 грн. (сума товару за накладними).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.5. Договору поставки встановлено, що у випадку затримки Постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених Договором, він зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 81,71 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1138,71 грн. з них основного боргу 1057,00 грн. та пені 81,71грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог сумі 337,04 грн. ( 101,71 грн. державного мита та 235,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмережа»(ідентифікаційний код: 30929444, адреса: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, корп. 3) на користь з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» (ідентифікаційний код: 33403739, адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10, Літ. «А») грошові кошти: основного боргу 1057,00 грн. (одна тисяча пятдесят сім гривень 00 копійок), пені 81,71 грн. (вісімдесят одну гривню 71 копійку) та судові витрати в сумі 337,04 грн. (триста тридцять сім гривень 04 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.