Рішення № 17883542, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/34125.07.11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс», с. Гаврилівка

До Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ

Про стягнення 53398,44 грн.

Суддя Грєхова О.А.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. представник за дов. № 13/КАМ/Ю від 14.06.2011

Від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс»подано позов про стягнення з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»53398,44 грн. безпідставно набутих коштів.

Провадження у справі № 53/341 порушено відповідно до ухвали від 01.07.2011 року та призначено розгляд справи на 25.07.2011 року.

В судовому засіданні 25.07.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 25.07.2011 року не зявився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням уповноваженого представника до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Дослідивши викладені в клопотанні обставини, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, відповідачем не обґрунтовано неможливість надання письмового відзиву на позов, ухвала про виклик до Чернігівського окружного адміністративного суду датована 14.07.2011 роком, тобто пізніше, ніж виклик до Господарського суду м. Києва (01.07.2011 року).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

08.06.2010 року між ТОВ «Комплекс Агромарс»(надалі - Вантажовласник, позивач) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»(надалі - відповідач, Залізниця) укладено Договір №6352327-КБ-1024 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуг (надалі - Договір).

Предметом Договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги, що передбачено п. 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Вантажовласник має право отримувати від Залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України (далі Статут) даним договором діючими Правилами перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом№1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору Залізниця зобов'язана, приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

До додаткових послуг, що зобов'язана надавати Залізниця є очищення вагонів, що передбачено п. 3.20. Правил перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 № 873 (надалі - Правила) «Вагони та контейнери після перевезення вантажів, підконтрольних ветеринарно-санітарному нагляду, повинні бути очищені, промиті та продезінфіковані засобами залізниці відповідно до ветеринарно-санітарних вимог за рахунок одержувачів. Контроль за проведенням ветеринарно-санітарної обробки вагонів та контейнерів здійснюється працівниками держветсанконтролю».

Відповідно до Додатку №1 до Договору, сторонами досягнуто згоди про застосування вільних тарифів (зборів), що зазначені у Таблиці та додаткових послуг. Ставки вводяться в дію з 01.05.2009 року і чинні до скасування або введення в дію нових ставок тарифу (збору). Вільні тарифи (збори) надані без врахування податку на додану вартість.

У звязку з чим, сторонами взаємопогоджено, що вартість очищення, промивання та дезінфекції вагонів засобами залізниці на дезпромпункті стації Дарниця становить 965,85 грн. за один вагон, про що зазначено в Таблиці ставок тарифів на послуги (роботи, операції).

На виконання умов Договору, в період з 08.06.2010 року по грудень 2010 року (включно) очищення промивання та дезінфекція вагонів, що використовувалися для перевезення вантажів Вантажовласника, здійснювалося залізницею безпосередньо на дезпромпункті станції Дарниця. При цьому, оскільки розвантаження здійснювалося безпосередньо на станції Дарниця плата за перевезення одного вагону взагалі не стягувалася.

Однак, починаючи з 01.01.2011 року відповідачем в односторонньому порядку змінено умови договору, а саме, відповідачем визначено, що очищення промивання та дезінфекція вагонів буде здійснюватися на станції Баси Південної залізниці з оплатою тарифу за схемою 14. Ставка збору за промивання становить 767,90 грн. без ПДВ (921,48 грн. з ПДВ), про що вказано в телеграмі від 20.12.2010 року.

При цьому, вартість перевезення одного вагону зі станції Дарниця до станції Баси становить суму у розмірі 1022,00 грн. без ПДВ (1226,40 грн. з ПДВ).

Таким чином, замість плати 965,85 грн. без ПДВ за операцію з одним вагоном, що здійснюється Залізницею на станції Дарниця, Вантажовласник мав сплачувати суму 1789,90 грн. без ПДВ (767,90 грн. + 1022.00 грн.) за операцію з одним вагоном по пересилці та очищенню на станції Баси.

Всього за період з 01.01.2011 року по 14.02.2011 року включно, Залізницею було надано послуг по пересилці та очищенню 54 вагонів Вантажовласника. За вказані послуги, в порядку передбаченому розділом 3 Договору, залізницею списано з особового рахунку позивача № 6352327 кошти у розмірі 115 985,52 грн. з ПДВ (54 вагона х 1789,90 грн. + 20 % ПДВ).

На підтвердження факту надання вказаних послуг та стягнення плати за такі послуги, позивачем надано відповідні копії квитанцій про приймання вантажу, копії накопичувальних карток та копії виписок Залізниці.

В той же час, у разі промивки, очищення та дезинфекції 54 вагонів на станції Дарниця (станції розвантаження), як було спершу передбачено умовами Договору, фактичні витрати позивача на оплату таких послуг становили б суму у розмірі 62 587,08 грн. (з ПДВ).

Таким чином, відповідач своїми діями сприяв збільшенню витрат позивача по обслуговуванню вагонів.

У звязку з чим, 27.01.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію №16/2-3878 з вимогою дотримуватися умов Договору та повернути безпідставно списані кошти з особового рахунку №6352327 грошових коштів за перевезення вагонів до станції Баси.

У відповіді на претензію 18.02.2011 року відповідач відмовив в задоволенні вимог позивача, оскільки на станції Дарниця відсутнє належне обладнання для проведення необхідних процедур.

Викладені в запереченнях на претензію обставини спростовуються наданими позивачем доказами та поясненнями, зокрема, 21.01.2011 року Залізницею було здійснено процедуру промивки, очищення та дезинфекції 1 (одного) вагона відповідача саме на дезпромпункті станції Дарниця, за що стягнуто плату у розмірі, встановленому в додатку №1 до Договору в сумі 965,85 грн. без ПДВ (1159,02 грн. з ПДВ) на підтвердження чого суду надана копія накопичувальної картки від 21.01.2011 року № 21010121.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1. ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 13.13. Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 р. №317, «У разі відсутності на станції вивантаження промивального, дезінсекційного, дезінфекційного пункту і за потреби пересилання вагонів для їх промивання, дезінсекції, дезінфекції на іншу станцію плата за пробіг цих вагонів нараховується за тарифною схемою 14. Перевезення вагонів у цих випадках оформляються перевізними документами».

Відповідно до п. 3 ст. 7 Статуту залізниць України, відкриття чи закриття станцій для здійснення усіх чи окремих операцій провадиться Укрзалізницею після опублікування про це у Збірнику правил перевезень і тарифів залізничного транспорту.

Відповідно до п. 8.2. Договору, умови цього договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід'ємною частиною.

У звязку з чим, судом встановлено, що між сторонами не узгоджувалися та не укладалися додаткові угоди до Договору щодо зміни станції на якій буде здійснюватися процедура очищення, промивки та дезінфекції вагонів позивача.

Таким чином, відповідачем умови Договору були змінені в односторонньому порядку, без достатньої правової підстави, що призвело до понесення позивачем додаткових витрат за Договором.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи, що дії відповідача призвели до безпідставного стягнення з рахунку позивача непередбачених Договором додаткових витрат у розмірі 53 398,44 грн., вимога про стягнення безпідставно набутих коштів обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул.Лисенка, 6, код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Гаврилівка, код 30160757) 53 398,44 (п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто вісім) грн. безпідставно набутих коштів, 533,98 (пятсот тридцять три) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 01.08.2011