Рішення № 17883540, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/28025.07.11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автополюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»

про стягнення заборгованості 29 598,70 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»заборгованості за Договором підряду № 5/04-09 від 09.04.2009 в розмірі 29 598,70 грн., в тому числі 18321,24 грн. основного боргу, 6650,56 грн. пені, 3559,81 грн. збитків від інфляції, 1067,09 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року порушено провадження у справі № 53/280, розгляд справи призначено на 20.06.2011 року.

Розпорядженням від 20.06.2011 року голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року (протокол №1 від 03.02.2011року) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу № 53/280 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.07.2011 року.

22.06.2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача всього 24796,05 грн. згідно уточненого розрахунку, з яких 18321,24 грн. основного боргу, 1847,91 грн. пені, 3559,81 грн. інфляційних та 1067,09 грн. річних.

Також, позивачем подано заяву про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд позову без участі його уповноваженого представника.

Розпорядженням від 01.07.2011 року голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року (протокол №1 від 03.02.2011року) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 53/280 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

В судове засідання 11.07.2011 року представник позивача не з'явився, проте через відділ канцелярії надав заяву про те, що правильною адресою відповідача є: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 18, корп. Б та докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за вказаною адресою.

Розгляд справи відкладався до 25.07.2011 року у звязку з необхідністю повідомлення відповідача про розгляд справи за належною адресою.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 11.07.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, за таких обставин спір розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

09.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автополюс»(позивач) та «Головковський гранітний кар'єр»філія ТОВ «Енергетична група»(відповідач) було укладено Договір підряду № 5/04-09 (Договір), відповідно до умов якого, Виконавець (позивач) бере зобов'язання виконати, а Замовник (відповідач) прийняти й оплатити роботу на умовах визначених у Договорі.

У відповідності до умов Договору робота полягає у дробленні негабаритних кусків гірської породи в кар'єрі (п. 1.1.Договору).

Ціна за роботу є фіксованою і складає 14,50 грн. (в т.ч. ПДВ 20 %) за один кубічний метр дробіння негабариту гірської породи (п. 2.1. Договору).

Як передбачено п.п. 1.5, 4.1 Договору, Замовник зобов'язаний оплатити роботу в наступному порядку: перед початком робіт Замовник оплачує Виконавцю передоплату у розмірі 20000,00 грн.; оплата виконаних Виконавцем робіт провадиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Як свідчать надані позивачем докази, ним була виконана робота, вказана в п. 1.1. Договору на загальну суму 48321,24 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 6 від 30.04.2009 року, № 12 від 29.05.2009 року.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.04.2009 року - 01.04.2011 року, складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автополюс»і «Головковським гранітним кар'єром ф-я ТОВ «Енергетична група», перед початком робіт Замовником було сплачено передоплату на загальну суму 30 000 грн.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 18321,24 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що строк виконання зобовязання встановлений п.п. 1.5, 4.1 Договору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 18321,24 грн. заборгованості за виконані роботи.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 п. 6.2. Договору у випадку невиконання строків оплати за виконанні Виконавцем роботи, Замовник виплачує на користь Виконавця пеню у розмірі 0,1 % від вартості фактично виконаних робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені (уточнений), судом встановлено, що нарахування пені проведено відповідно до ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня на суму фактичної заборгованості у відповідності до ч.6 ст. 232 господарського кодексу України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1847,91 грн. (згідно уточненого розрахунку).

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що річні та інфляційні нараховані за період фактичного прострочення зобовязання в залежності від суми прострочення в розмірі, визначеному в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3559,81 грн. інфляційних та 1067,09 грн. річних (згідно уточненого розрахунку).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»(01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4, код ЄДРПОУ 35264847, п/р 2600380035 в Райффайзен банк Аваль МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автополюс»(49083 м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, Код ЄДРПОУ 32090760, р/р 2600106146724 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) 18321,24 (вісімнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. основного боргу, 1847,91 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. пені, 3559,81 (три тисячі пятсот пятдесят девять) грн. інфляційних, 1067,09 (одна тисяча шістдесят сім) грн. річних, 247,96 (двісті сорок сім) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 01.08.2011